- •Тема 9 : Економічні коливання та нерівновага
- •3. Інфляція, її темпи, види та наслідки. Методи антиінфляційної політики.
- •Тема 10. Монетарна та фіскальна політика
- •1. Основні економічні функції держави
- •2. Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.
- •10.3. Класична та кейнсіанська концепція макроекономічного регулювання. Передавальний механізм. Адаптивні очікування. Монетарне правило.
- •10.4 Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
Тема 10. Монетарна та фіскальна політика
1. Основні економічні функції держави
Економічна політика держави має дві основні цілі, кожна з яких конкретизується у певних функціях та реалізується за допомогою відповідних методів.
Перща мета економічної політики держави полягає в тому, щоб підтримувати та полегшувати функціонування ринкової економіки. Ця мета реалізується через відповідні функції: забезпечення правої бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи; захист конкуренції. Перша з цих функцій реалізується за допомогою таких методів:
-
визначення прав приватної власності;
-
гарантування виконання контрактів;
-
захист громадського порядку;
-
запровадження стандартів ваги та якості продукції;
-
створення грошової системи;
-
запровадження правил, що регулюють відносини виробників зі споживачами, менеджерів із працівниками.
Друга функція реалізується за допомогою таких методів:
-
регулювання природних монополій в сфері транспорту, зв’язку, виробництві та постачанні електроенергії та інших сферах суспільного користування;
-
антимонопольне законодавство.
Друга мета полягає в тому, щоб підсилити та модифікувати функціонування ринкової економіки. Ця мета реалізується через відповідні функції:
- перерозподіл національного доходу та багатства.
Ця функція реалізуються за допомогою таких методів:
-
трансфертні платежі;
-
регулювання (гарантування) цін на сільськогосподарську продукцію;
-
визначення мінімальної ставки заробітної плати.
Всі ці методи зменшують нерівність, що виникає через різні природні здібності, спадщину та освіту.
- коректування розподілу ресурсів з метою змінити структуру національного продукту.
Ця функція пов’язана із нерівністю побічних ефектів. Побічні ефекти – це вигоди та втрати, що дістаються суб’єктам, які не є учасниками ринкової угоди. Наприклад втрати внаслідок забруднення навколишнього середовища. Це був приклад негативного побічного ефекту, а вигоди від освіти, це приклад позитивного побічного ефекту. В процесі корегування розподілу ресурсів держава повинна забезпечувати створення суспільних благ. Суспільні блага – це такі блага, які є неподільними, тобто не можуть бути передані індивідуальним споживачам. Вигоди від таких благ дістаються суспільству не в результаті купівлі, а внаслідок виробництва і створення цих благ. Таким чином люди можуть користуватися вигодами таких благ, не здійснюючи жодних витрат на їх виробництво. Наприклад оборона – суто суспільне благо. А такі блага, як шляхи, вулиці, охорона порядку, медицина, бібліотеки є квазісуспільними благами (майже суспільними), тобто до таких благ може бути застосований принцип виключення. Однак ринкова система не виробляє ці блага в достатній кількості і тому держава сприяє їх додатковому створенню.