Прогнозні соціально-економічні показники на 2012 – 2014 роки

Показники	2010 рік (проект бюджету)	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2014 рік
Скоригований фонд оплати праці робітників, службовців, тис. грн.	129 533,9	151 017,2	179 356,9	210 189,3	241 711,9
Індекс споживчих цін, % грудень до грудня попереднього року	109,7 %	109,2 %	107,9 %	105,5 %	105,0 %
Прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, грн.	709,20	767,00	827,59	873,11	916,77
Мінімальна пенсійна виплата, грн.	709,20	767,00	827,59	873,11	916,77
Індекс підвищення пенсій – стаття 42, %	101,1 %	103,2 %	103,8 %	103,4 %	103,0 %

Під час прогнозування надходжень від погашення недоїмки, пені, штрафних санкцій враховуються заходи проведені органами Фонду по стягненню заборгованості в поточному місяці.

Прогнозні показники порівнюються з фактичними даними по фонду оплати праці та надходження коштів до відповідного періоду минулого року.

Отже, нашу думку аналіз джерел надходжень до Пенсійного фонду показав, що найбільшу частку в структурі доходів займають внески від підприємств та працівників, які прямо залежать від доходів населення, а також від розміру заробітної плати. Також спостерігається тенденція до зростання власних надходжень протягом двох останніх років.

Голова правління Пенсійного фонду України зазначає, що це відбулося завдяки кільком факторам: “Найперше - це збільшення за січень - травень 2011 року фонду заробітної плати на 116,4%, унаслідок чого страхові внески зросли на 7 324,9 млн. грн. Окрім того, збільшилися надходження від підприємств вугільної галузі. Інший позитивний фактор – запровадження обов’язкової щомісячної сплати єдиного соціального внеску фізичними особами-підприємцями, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Надходження від цієї категорії страхувальників зросли в 3,5 рази ” [5].

Провівши дослідження необхідно зазначити, що доречним є покращення аналітичної та планової діяльності працівників головного управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі, для того щоб ефективно формувати прогнозні плани та знаходити додаткові резерви збільшення доходної частини бюджету, зокрема:

1) за рахунок регресійних доходів (виявлення боржників);

2) розміщення вільних коштів ПФУ на депозитних рахунках у банках із значним ступенем надійності;

3) збалансування статей доходів та видатків;

4) аналітичне прогнозування та правильність планування кошторисів.

2.2. Аналіз видатків головного управління Пенсійного Фонду України в м. Калуші та Калуському районі та їх характеристика

Видатки бюджету Пенсійного фонду України розраховують, виходячи з чисельності одержувачів виплат, розміру виплати, яка склалася за попередній період, за кожною бюджетною програмою, а також з урахуванням індексації відповідно до чинного законодавства. До складу видатків Пенсійного Фонду відносять [4, c. 51]:

1. Видатки за рахунок власних надходжень, що містять:

1) виплата пенсій за віком, за вислугу років, за інвалідністю, в разі втрати годувальника, соціальних та інших пенсій, встановлених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;

2) виплату допомоги малозабезпеченим пенсіонерам;

3) підвищення пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;

4) пенсійне забезпечення осіб, які не мають трудового стажу для призначення пенсій;

5) виплату доплати відповідно до Закон України “Про поліпшення матеріального становища інвалідів війни”;

6) компенсацію різниці у пенсійному забезпеченні науковим працівникам;

7) пенсійне забезпечення осіб, які проживають за кордоном, та іноземних пенсіонерів;

8) виготовлення бланків, виплатних відомостей для виконання функцій з призначення та виплати пенсій, оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

9) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

2. Видатки за рахунок коштів Державного бюджету України:

1) виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програми (пенсій військовослужбовцям строкової служби, особам, які працювали в органах виконавчої влади в частині, що перевищує розмір трудової пенсії, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи);

2) пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу та суддів у відставці.

3. Видатки на достроково призначені пенсії за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

4. Видатки на пенсії по інвалідності за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, з інвалідності, за вислугу років, на випадок втрати годувальника та в інших випадках передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення” [1].

Пенсії за віком – головний вид матеріального забезпечення непрацездатних громадян, що стосується життєво важливих інтересів мільйонів вітчизняних пенсіонерів. У загальній чисельності пенсіонерів (близько 14 млн. осіб) 10 млн. пенсіонери за віком.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, що проживають на Україні, мають право на пенсію врівні з громадянами України на умовах передбачених законодавством або міждержавними угодами. Пенсійне забезпечення громадян України, які проживають за її межами учиняється за угодами з іншими державами.

Пенсії бувають трудові і соціальні. До трудових пенсій належать пенсії за віком, з інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років.

Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та одночасною наявністю необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком зазвичай зветься пенсійним. Термін “пенсійний вік” у законодавстві не вживається. Натомість у кожному випадку називається вік, із досягненням якого призначається пенсія за віком [5, c. 32].

Пенсійний вік, як і тривалість стажу, встановлюється законом. Право на пенсію за віком нерозривно пов’язане з трудовою діяльністю людини. Досягнення пенсійного віку служить підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями, через що у держави виникає необхідність пенсійного забезпечення громадян.

Право на пенсію за віком мають: чоловіки – при досягненні 60-ти років, які мають стаж роботи не менш 25 років та жінки – при досягненні 55-ти років і наявності стажу роботи не менш 20 років [1] .

Пенсія за віком відрізняється від інших видів пенсійного забезпечення, приміром, від пенсії з інвалідності та за вислугу років. Вона відрізняється від пенсії з інвалідності тим, що її призначення не залежить від фактичного стану працездатності людини. Пенсію за віком не важко відрізнити і від пенсії за вислугу років, хоч обидві ці пенсії встановлюються незалежно від фактичного стану працездатності. Різниця полягає в тому, що для отримання пенсії за віком є необхідним певний вік, а право на пенсію за вислугу років зазвичай не передбачає досягнення будь-якого віку.

Право на пільгове пенсійне забезпечення за віком мають учасники та інваліди війни, а також сім’ї загиблих воїнів.

Основні умови пенсійного забезпечення за віком є:

1) досягнення віку (чоловіками – 60, жінками – від 55 років);

2) стажу роботи (у чоловіків – 25, у жінок – 20 років) і наявності спеціальної юридичної підстави – участі у бойових діях, а далі інвалідів війни – поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини чи виконання інших обов’язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням іншого військового обов’язку.

Право на пенсію на пенсію на пільгових умовах мають також батьки та дружини військовослужбовців, які не взяли повторного шлюбу, загиблих на фронті чи під час виконання іншого військового обов’язку, або померлих у період військової служби: чоловіки з досягненням 55-річного віку і стажем роботи не менш 25 років; жінки – з досягненням 50-річного віку і стажем роботи не менш 20 років.

Чимало категорій працівників мають право на пенсію на пільгових умовах. Останні встановлено для призначення пенсій за віком працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими й тяжкими умовами праці, – список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, і за результатами атестації робочих місць. Їм пенсія призначається на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 10 і скороченням стажу роботи на 5 років, тобто чоловікам – із досягненням 50-річного віку та стажем роботи не менше 20 років, жінкам – відповідно 45 і 15 років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватись у будь-який час виникнення права на пенсію. Пенсії на загальних і пільгових умовах призначаються в певних розмірах. Вони складаються з основного розміру і надбавок, передбачених законодавством. Основний розмір пенсії за віком визначається в процентному відношенні (від 55 до 75%) до середньомісячного заробітку пенсіонера (залежно від тривалості стажу), нарахованого із заробітку за вибором того, хто звернувся за пенсією: за 24 останні календарні місяці праці поспіль перед зверненням за пенсією чи за будь-які 60 календарних місяців праці поспіль упродовж усієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією (незалежно від перерв у роботі, які були). Водночас він не може бути нижчим чи вищим певних розмірів, установлених законом, тобто мінімуму й максимуму пенсії [1].

Розмір пенсії за віком у відсотках до заробітку диференційований також залежно від умов праці. Працівникам, які мають право на пенсію на пільгових умовах у зв’язку з зайнятістю на підземних роботах, а також на підземних і відкритих гірничих роботах і в металургії, пенсія призначається у вищому розмірі, тобто 85% заробітку (залежно від тривалості стажу). Максимальний розмір пенсії для цих працівників не може перевищувати чотирьох мінімальних пенсій за віком.

До основного розміру пенсії в межах зазначених максимальних розмірів нараховуються надбавки: а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, – на кожного непрацездатного в розмірі соціальної пенсії; б) одиноким пенсіонерам, які за висновком медичної установи потребують постійного стороннього догляду, – на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії. Названі надбавки можуть нараховуватися до пенсії одночасно.

Час роботи (служби, в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до трудового стажу і вислуги років: до 1 січня 1988 р. – в потрійному розмірі, а з січня 1988 р. до 1 січня 1993р. – в полуторному розмірі (в тому числі за списком № 1).

Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, які працювали чи проживали в зоні відчуження та віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 і зі стажем роботи не менше: чоловіки – 20, жінки – 15 років, з підвищенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік понад установлений стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1: чоловіки – 10 років та більше, жінки – 7 років і 6 місяців та більше, але не вище 85% заробітку. Нарахування середньомісячного заробітку для визначення розміру пенсії проводиться відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення [1].

Інший вид трудової пенсії – це пенсія з інвалідності. Вона є одним із видів соціального захисту непрацездатних. Її можна визначити як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані в разі встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання, з інших причин.

Пенсія з інвалідності для військовослужбовців офіцерського складу, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ встановлюється в таких розмірах: інвалідам війни І групи – 100%, II – 80%, Ш – 60% відповідних сум грошового забезпечення; решті інвалідів І групи – 70%, II – 60% і III – 40%. До цієї пенсії можуть нараховуватися надбавки – непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї; на догляд – інвалідам І групи, одиноким інвалідам II групи, а також інвалідам III групи, які досягли пенсійного віку і потребують постійного стороннього догляду [2].

Законодавством установлено мінімальні пенсії військовослужбовцям строкової служби – інвалідам війни. Для солдат і матросів строкової служби І та II груп вони не можуть бути нижчими від трьох мінімальних пенсій за віком, для III групи ця межа – півтори мінімальні пенсії за віком, решті інвалідів – військовослужбовців строкової служби І групи – 200%, II – 100% і ПІ – 50% мінімального розміру пенсії за віком. Інвалідам із загалу єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби пенсія нараховується в розмірі 110%, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям понадстрокової служби та військової служби за контрактом, особам молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ – 120%, офіцерам і начальницькому складові (крім молодшого) органів внутрішніх справ – 130% відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів – солдатів і матросів строкової служби.

Пенсії з інвалідності особам, які постраждали від наслідків чорнобильської катастрофи. Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи”, пенсії з інвалідності призначаються громадянам, інвалідність яких настала через каліцтво чи хворобу, отримані внаслідок чорнобильської катастрофи. Пенсії призначаються в підвищених розмірах. У всіх випадках розмір державної пенсії особам, віднесеним до 1-ї категорії, не може бут нижчим за: для І групи інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком, для II – 8, для III – 6. Дітям-інвалідам сплачується 3 мінімальні пенсії за віком.

Пенсії з інвалідності за неповного стажу роботи призначаються тим працівникам, у яких відсутній необхідний для призначення пенсії з інвалідності стаж роботи. В цьому разі розмір пенсії визначається пропорційно стажеві роботи, але не менше від соціальної пенсії, встановленої за відповідною групою інвалідності [5, c. 253].

Якщо інвалід, якому призначено пенсію з інвалідності за неповного стажу роботи, продовжує працювати, то після двох років роботи він може вимагати перерахування пенсії на підставі трудового стажу, який є на момент перерахування (збільшується розмір пенсії з нового, вищого заробітку). Таке перерахування можливе після кожних двох років роботи. Якщо в інваліда після двох років праці е необхідний стаж роботи для призначення повної пенсії, то йому її призначають.

Із призначенням пенсій за неповного стажу роботи не застосовуються пільгові умови віку і стажу.

Згідно з статтею 7 Закону України “ Про пенсійне забезпечення ” пенсії за вислугу років призначаються лише при залишені роботи, що дає право на цей вид пенсій [1].

Залежно від причин звільнення та умов надання права на пенсію за вислугу років встановлюються різні розміри пенсії (від 50 до 90% грошового забезпечення). Так, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років та більше, призначається пенсія в розмірі 50%, а звільненим у відставку за віком чи за станом здоров’я – 85% відповідних сум грошового забезпечення і за кожний рік вислуги понад 20 років – 3% грошового забезпечення, але всього не більше 85%.

Військовослужбовцям, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які досягли 45-річного віку, мають на день звільнення загальний трудовий стаж 25 календарних років та більше, з яких принаймні 12 років і 6 місяців військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, призначається пенсія за загальний трудовий стаж 25 років – 50% і за кожний рік стажу понад 25 років – 1% відповідних сум грошового забезпечення.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи в період проходження служби й віднесені до 1-ї категорії, розмір пенсії збільшується на 10%, а віднесеним до 2-ї, 3-ї й 4-ї категорій – на 5%. Загальний розмір пенсії, нарахований за вказаними причинами, не повинен перевищувати 85%, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи за 1-ю категорією – 95%, за 2-ю і 3-ю категоріями – 90% [1].

До пенсії за вислугу років можуть нараховуватися відповідні надбавки:

1) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, – в розмірі соціальної пенсії, встановленої Законом України “Про пенсійне забезпечення”;

2) одиноким пенсіонерам, інвалідам І групи, які потребують, за висновком медичних установ, догляду за ними, – в розмірі соціальної пенсії. Надбавки можуть нараховуватись одночасно.

Пенсії за вислугу ровів державним службовцям, суддям, працівникам прокуратури і митних органів. Суб’єктами права на що пенсію зазвичай є посадові особи та інші працівники державного апарату. Коло цих осіб визначено спеціальними законодавчими актами, про що вже писалося вище.

Пенсія за вислугу років артистам призначається за тими ж нормами, що й пенсія за віком на загальних умовах. Пенсії нараховуються а середньомісячного заробітку, отримуваного за роботу на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років. Базовий розмір пенсії за вислугу років – 55% заробітку, який надалі збільшується залежно від тривалості стажу роботи. Максимальний розмір – 75% заробітку [5, c. 217].

Рівночасно слід ураховувати, що пенсія за вислугу років призначається за умови полишення роботи, яка дає право на даний вид пенсії.

Пенсії призначаються за втрати годувальника. Під терміном “утрата годувальника” розуміється смерть, безвісна відсутність чи пропажа громадянина безвісти, посвідчені в установленому порядку загсом, судом чи іншими органами.

Пенсії у зв’язку із втратою годувальника призначаються на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” при дотримані таких обов’язкових умов [1]:

1) їх можна вважати непрацездатними членами сім’ї померлого годувальника;

2) вони знаходилися на повному його утриманні (за незначним виключенням), або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування;

3) померлий годувальник на момент смерті мав страховий стаж визначеної тривалості.

Основними умовами пенсій у зв’язку із втратою годувальника є:

1. Вони є інвалідами.

2. Вони досягли пенсійного віку.

3. Для дітей померлого годувальника – їм не виповнилося 18 років.

4. Незалежно від віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років.

5. До досягнення ними 23 – х років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

6. Незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють та доглядають за дитиною померлого годувальника до досягнення нею (ним) 18 років [4, c. 268].

Пенсії у зв’язку із втратою годувальника призначаються у таких розмірах:

1) на одну особу – 50 % пенсії за віком померлого годувальника;

2) на двох і більше осіб – 100 % пенсії за віком померлого годувальника;

3) дітям – сиротам – виходячи з розмірів пенсій за віком кожного з батьків.

Обчислюють пенсію за тим самими правилами, що і пенсії за віком. При цьому до страхового стажу, зараховують період, що минає з дня смерті годувальника до дати, коли він досяг би пенсійного віку.

На всіх членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначаю одну спільну пенсію. Але на вимогу одного з них із загальної суми пенсії йому можуть виділити його частку, яку надалі він одержуватиме окремо від інших. Якщо член сім’ї померлого є пенсіонером, він може перейти на пенсію у зв’зку з втратою годувальника (якщо має на неї право) [5, c. 271].

Другий вид державної пенсії – це соціальна пенсія. Інститут соціальних пенсій вперше введено в законодавство про соціальне забезпечення з 1 січня 1991 року Законом Союзу РСР “Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР”. Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року також застосовує цей інститут, удосконаливши його і зменшивши вік, із досягненням якого призначаються соціальні пенсії, до загального пенсійного віку.

Соціальними пенсіями користується незначна кількість осіб. Так, наприклад трудові пенсії одержує більше 95% пенсіонерів, соціальні – менше 5%.

Соціальну пенсію можна визначити як щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначені непрацюючим, непрацездатним громадянам, які не мають права на трудову пенсію [5, c. 338].

Правовий режим надання соціальної пенсії вирізняється за суб’єктивною ознакою залежно від категорії одержувачів пенсії, а також за причиною відсутності права на трудову пенсію. До осіб, які мають право на соціальну пенсію, належать інваліди I та II груп, у тому числі інваліди з дитинства, а також інваліди III групи; особи, які не досягли 18-річного віку чи старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років, у разі втрати годувальника, діти – інваліди у віці до 16 років.

На відміну від трудових пенсій, розмір яких визначається стажем, заробітком, умовами праці, соціальні пенсії враховують лише соціальну незахищеність громадян. Розмір цих пенсій диференційований: від 30 до 200% мінімальної пенсії за віком. Соціальні пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком призначаються чоловікам і жінкам, які досягли відповідно 60- і 55-річного віку, але не мають права на трудову пенсію без поважних причин. Особи, які досягли пенсійного віку, а також інваліди III групи, які не мають права на трудову пенсію з поважних причин, мають право на соціальну пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

За своєю природою соціальні пенсії займають проміжне місце між трудовими пенсіями та допомоги. Враховуючи це, вчених та практичних працівників можна поділити на: прихильників соціальних пенсій та їх противників. Сьогодні в окремих законопроектах пропонується перевести соціальні пенсії в систему соціальної допомоги і регулювати в рамках законодавства про соціальну допомогу.

Крім трудових і соціальних пенсій, чинне законодавство встановлює і додаткові пенсії (ст.9 Закону “Про пенсійне забезпечення”). В даний час у межах реформування пенсійного забезпечення передбачається паралельно з трудовими пенсіями в рамках загальнообов’язкового державного пенсійного страхування і державного пенсійного забезпечення запровадити на новій підставі додаткові пенсії в системі недержавного пенсійного страхування через інститут недержавних пенсійних фондів [1].

З урахуванням цього додаткова пенсія – це форма соціального захисту громадян, яка полягає у добровільному чи обов’язковому перерахуванні обумовлених договором внесків до недержавних пенсійних фондів з наступною щомісячною виплатою особі поряд з основною окремої пенсії при досягненні нею відповідного віку.

Видатки бюджету районного управління мають цільовий характер. Досягнення фінансового забезпечення пенсіонерів зумовлює необхідність збалансування бюджету.

Бюджет головного управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі затверджується не пізніше ніж 10 грудня, що передує звітному року. По суті, це план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел. За його допомогою відбувається мобілізація фінансових ресурсів з метою забезпечення відповідних верств населення необхідними виплатами.

У випадку наявності профіциту бюджету у головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі, кошти, що перевищують видатки можуть використовуватися за такими напрямами:

1) погашення зобов'язань фонду, що мали місце в минулі періоди;

2) фінансування інвестиційної діяльності фонду;

3) збільшення величини пенсійних виплат та допомоги;

4) покращення діяльності фонду на доставку пенсій і допомоги та ін.

Тимчасово вільні кошти фонду можуть використовуватися на придбання державних пакетів акцій. Фінансування дефіциту бюджету ПФУ здійснюється за рахунок впровадження нових форм надходжень, використання кредитів, здійснення ефективного управління заборгованості фонду юридичних і фізичних осіб та ін. Важливий напрямок роботи фонду - це впорядкування видатків за рахунок скорочення витрат на обслуговування операцій, зменшення необґрунтованих пільг пенсіонерам, оптимізація надбавок та ін.

Отже, кошти фонду не входять до державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. Бюджет цього фонду формується передусім за допомогою коштів, які відраховують підприємства, установи та організації. Крім того, до надходжень фонду належать обов'язкові страхові внески громадян, які працюють, а також кошти державного бюджету на виплату окремих видів пенсій та допомоги, добровільні внески підприємств, організацій, населення, інші надходження.

Використання коштів бюджету Пенсійного фонду здійснюється за напрямками, що кореспондують із напрямками, визначеними Положенням про Пенсійний фонд України.

Поряд із зростанням доходів ПФУ збільшуються видатки у результаті підвищення розмірів пенсійних виплат та збільшення кількості пенсіонерів, що призводить до дефіциту бюджету [4, c. 406].

На зростання дефіциту ПФУ впливає зростання чисельності працівників, які працюють без офіційного оформлення, а також штучне заниження рівня заробітних плат працівників на приватних підприємствах. Унаслідок високого рівня тонізації зайнятості та доходів кожний шостий офіційно працевлаштований громадянин сплачує пенсійні внески із зарплати, що не перевищує мінімальну, тобто 2,5 млн. осіб офіційно отримують мінімальну заробітну плату в розмірі менше 1 тис. грн. [6].

Збільшення кількості пенсіонерів на фоні зниження зайнятості населення, ускладнене світовою фінансовою кризою, зумовило стрімке зростання видатків головного управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі. Якщо в 2011 році вони складалися 220 717,19 тис. грн., то в 2012 році вони зросли до 537 016,67 тис. грн., що на 316299,48 тис. грн. більше рівня 2011 року. Також таке збільшення видатків можна пояснити збільшенням рівня пенсій, спричиненого інфляційними процесами в країні.

Протягом 2011 року, випереджаючі темпи зростання зростанням видатків за рахунок власних надходжень, які становили 199 165,58 тис. грн. порівняно із іншими статтями видатків, призвели до зростання їх частки в структурі загальних видатків головного управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі на суму 220 717,19 тис. грн.. Проте частка видатків за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зменшилась і становила 669,77 тис. грн. порівняно з попередніми роками.

Протягом 2012 року, спостерігається подібна тенденція, оскільки випереджаючі темпи зростання зростанням видатків за рахунок власних надходжень порівняно із іншими статтями видатків, призвели до зростання загальних видатків головного управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі на суму 537 016,67 тис. грн.. Проте частка видатків за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття зросла і становила 55,00 тис. грн., також зросла частка видатків за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на суму 1 596,03 тис. грн. ( табл. 2.3. ).

Таблиця 2.3.

Граничні обсяги показників бюджету управління Пенсійного фонду в м. Калуші та Калуському районі на 2011 – 2012 роки

Видатки з бюджету	2011 рік тис. грн.	2012 рік тис. грн.
ВИДАТКИ:
За рахунок власних надходжень	199 165, 58	481 828,71
Видатки за рахунок коштів Державного бюджету України, усього	20 881,84	53 536,93
У тому числі на:
виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами	20 881,84	53 536,93
У тому числі:
1)на пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу
2) на відшкодування виплати пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби	1 193,88	1 826,75
3) на відшкодування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд	18 985,33	43 096,81
4) на компенсацію різниці у пенсійному забезпеченні наукових працівників		240,13
5) на відшкодування виплати пенсії, доплат та компенсацій до них, призначених згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”	247,17	7 383,92
6) на відшкодування виплати пенсій працівникам, які були зайняті повний робочий день з особливо шкідливими та важкими умовами праці в сільськогосподарському виробництві	347,06	382,28
7) пенсійне забезпечення працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, та членів їх сімей	108,40	607,04
За рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття		55,00
За рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	669,77	1 596,03
УСЬОГО ВИДАТКІВ	220 717,19	537 016,67
Залишок коштів на кінець року	2 826,30	7 570,76
Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України	56 728,81	56 563,74

Отже, протягом досліджуваних років головного управління Пенсійний фонд України в м. Калуші та Калуському районі гостро відчував брак власних коштів для фінансування виплати пенсій. Виплати пенсій проводилися в порядку і в розмірах передбаченими законодавством завдяки значним трансфертам з бюджету. Проте, уряду так і не вдалося розробити дієвих механізмів хоча б для призупинення негативних тенденцій щодо наповнення бюджету Пенсійного фонду.

Станом на 01.01.2012 р. в управлінні перебуває на обліку 37681 одержувачів пенсій, яким у звітному періоді забезпечено своєчасне проведення пенсійних виплат в повному обсязі.

Фактичні видатки по управлінні ПФУ в м. Калуші та Калуському районі за 2011 рік склали 500,8 млн. грн. при власних надходженнях 225,8 млн. грн. забезпеченість власними надходженнями управління склала 45,1 % . План власних надходжень ( 284,5 млн. грн.) по управлінню виконано на 79,4 %, а в порівнянні з минулим роком ( 184,6 млн. грн. ) надходження склали 122,3 % ( по області 116,5 % ).

Проводилась відповідна робота щодо залучення пенсіонерів до виплати пенсій через вкладні рахунки банківських установ. За 2011 рік додатково залучено 2095 осіб, загальна кількість яких на 01.01.2012 р. склала 17396 тис. грн., або 45 % від усіх одержувачів пенсій, що дало змогу з економити на поштових видатках 2,4 млн. грн. або на 387 тис грн. більше ніж у 2010 році.

Протягом 2011 року управління Фонду проведено 4 масових перерахунків пенсій за різними пенсійними програмами відповідно до законодавчих актів та урядових рішень і забезпечено виплату їх підвищених розмірів, внаслідок чого середній розмір пенсій зріс із 998,00 грн. ( станом на 01.01.2011 р. ) до 1126,52 грн. ( станом на 01.01.2012 р. ) або на 1,1 %.

Всього у звітному періоді взято на облік 423 переплат пенсій на загальну суму 2225,42 тис. грн. залишок переплат станом на 01.01.2012 р. складає 4754,47 тис. грн., з яких 75 % від суми, або 3562,62 тис. грн. передано до правоохоронних органів.

Протягом 2011 року передано на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при головному управлінні 21 пакет документів, на яких 21 особам підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.

Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що процеси, які характеризують фінансове становище ПФУ за останні роки, свідчать про залежність його бюджету від зростаючих щороку дотацій з державного бюджету.

При цьому основним чинником зростання дефіциту бюджету ПФУ виступає не стільки зростання частки населення, старше працездатного, скільки проблеми на вітчизняному ринку праці: зменшення частки працюючого населення в загальній чисельності населення України (зростання чисельності безробітних громадян, нелегальної зайнятості), тіньові процеси в сфері оплати праці, низький рівень заробітної плати. Таким чином, основні заходи, що має вжити уряд України повинні перш за все бути зосереджені на стабілізування стану вітчизняного ринку праці