5. Виручка фірми

Виручка – це сума грошей, що надходить від продажу фірмою певної кількості товарів і послуг.

Показники виручки, які використову­ються в мікроекономічному аналізі: загальна, середня і гранична.

Середня виручка (AR) - це виручка, отримана за одиницю реалізованої продукції:

AR = TR/Q=P ^. Q/ Q = Р

Кількість продукту, яку хоче придбати споживач залежить від його ціни. Скільки може заплатити споживач за різні кількості продукту показує крива попиту, вона також показує виробникові суму, яку він може отримати за продану одиницю з урахуванням обсягу випуску. Отже, крива попиту на продукцію фірми є водночас кривою середньої виручки (доходу).

Загальна або валова виручка (TR) - сума грошей, яку отримує фірма після продажу своєї продукції на ринку, вона дорівнює добутку обсягу проданого товару Q і ціни Р, за якою реалізовано товар:

TR=P ^.Q (ціна в цьому разі є сталою).

Гранична виручка (MR) - це приріст загальної виручки (∆TR) внаслідок продажу додаткової одиниці продукції (∆Q):

MR = ∆TR/ ∆Q

MR можна обчислити і як похідну функції TR(Q):

MR = dTR/ dQ = P

Як відомо, з нарощуванням виробництва відбувається насичуваність ринку продукцією. Щоб збільшити збут на одну одиницю товару, ціна повинна впасти, і кожна продана одиниця продукції буде приносити меншу додаткову виручку. Гранична виручка, таким чином, буде менша за середню. Криві середньої і граничної виручки спочатку виходять з однієї точки на вертикальній осі (осі ціни), але з нарощуванням обсягів виробництва все більше розходяться, крива MR має більший нахил і проходить нижче за криву AR і криву попиту (Рис 7.7).

Загальна виручка спочатку зростатиме, але якщо виробник буде продовжувати і продовжувати нарощувати обсяги виробництва без урахування потреб ринку та еластичності попиту, то виручка почне падати. Загальна виручка досягає максимального значення за такого обсягу виробництва, коли приріст виручки стає нульовим (Рис.7.8 ).

Рис.7.8. Крива загальної виручки

Залежність TR від еластичності попиту

Рис 7.7. Розташування кривих середньої і гра­ничної виручки

Досліджені моделі характеризують реальні ринкові відносини.

6. Прибуток фірми. Парадокс прибутку

Ціль підприємця - отримання прибутку.

Прибуток будь-якої фірми ( Р_r) утворюється як різниця між виручкою від продажу продукції та її вартістю для виробника, тобто витратами: Р_r = TR- TC

В сучасній економічній теорії розглядають такі види прибутку:

Бухгалтерський прибуток = дохід – зовнішні (явні) витрати.

Економічний прибуток = дохід - економічні витрати (зовнішні і внутрішні).

За відсутності додаткової характеристики, в мікроекономіці під терміном прибуток мається на увазі прибуток економічний ( ЕР)

Нормальний прибуток підприємець отримує тоді, коли економічний прибуток = 0. Це мінімальний сума прибутку, що дозволяє утриматись в бізнесі.

Існує два варіанта його оцінювання:

а) він забезпечує відшкодування не тільки зовнішніх, але й усіх внутрішніх витрат, інакше немає сенсу займатись бізнесом, краще покласти гроші в банк, віддати те, що маємо в оренду і знайти собі роботу.

б) або окрім зовнішніх витрат мають відшкодуватись витрати принаймні на такий важливий ресурс як підприємницькі здібності ы власнику бізнесу э за що жити.

Нормальний прибуток – це по суті беззбитковість.