Лекція 1 Предмет, значення і завдання Міжнародних економічних відносин (мев)

1. МЕВ як економічна категорія. Сутність МЕВ, їх значення, об’єктивна основа і передумови розвитку.

2. Особливості розвитку МЕВ на сучасному етапі.

3. Роль МЕВ у процесі інтеграції України в систему світогосподарських зв’язків.

4. (самостійно) Світовий ринок та його характеристики.

Предметом вивчення курсу «МЕВ» є система зв’язків національних економік різних країн на основі поділу праці.

Міждисциплінарні зв’язки: після вивчення дисциплін «Економічна теорія», «Мікроекономіка» та «Макроекономіка», курс МЕВ передує дисципліні «Основи зовнішньоекономічної діяльності».

Цілями вивчення курсу є:

• Розуміння сутності МЕВ, їх значення і еволюції, чинників, особливостей дії законів і принципів;

• Знати форми МЕВ, особливості розвитку інтеграційних процесів та діяльності міжнародних економічних організацій;

• Уміти творчо аналізувати стан системи МЕВ, визначати проблеми і тенденції розвитку.

1. Мев як економічна категорія. Сутність мев, їх значення, об’єктивна основа і передумови розвитку.

Коріння сучасних міжнародних економічних відносин сягають у глибоку давнину. Вони почалися з елементарних форм «міжнародної» торгівлі на базі натурального обміну між окремими особами, сім’ями та племенами. Об’єктами обміну були, як правило, надлишки окремих товарів та знаряддя виробництва.

Міжнародна торгівля як торгівля між країнами виникла в епоху рабовласництва. Для обміну призначалися переважно предмети розкоші, окремі види сировини та раби.

Значно більшого розвитку набула міжнародна торгівля з виникненням капіталізму, тобто з переходом від натурального господарства до товарно–грошових відносин. Поява великого машинного виробництва, поліпшення умов транспортування, всебічний розвиток ринкових відносин утворили можливість і необхідність поширення зовнішньої торгівлі. У торгівлю були залучені практично всі країни світу. Виник світовий ринок, а з переходом в кінці 19ст. до монополістичного капіталізму утворилася світова система господарства. Об’єктом міжнародних відносин стала не лише торгівля, а й фактори виробництва (капітал, робоча сила). Великий капіталістичний капітал в погоні за надприбутками все частіше почав перетинати кордони країн, розширюючи міжнародний обмін. Почалася інтернаціоналізація господарських відносин, що разом з інтернаціональним капталом сприяло виникненню монополій. Між ними розв’язалася гостра боротьба за ринки збуту, джерела сировини, галузі вкладання капіталу. Результатом цієї боротьби став економічний перерозподіл світу.

Почався специфічний колоніальний міжнародний поділ праці, особливістю якого є нав’язування колоніям тієї спеціалізації, яка вигідна капіталу монополій. В результаті колоніальні країни змушені були підпорядковувати своє господарство експортному виробництву окремих видів сировини, потрапляючи в кабальну залежність від могутніх країн, оскільки все інше вони повинні були ввозити в країну ззовні.

Руйнування колоніальної системи світового господарства почалося після Першої світової війни і закінчилося в 60–х роках ХХст. В результаті світове господарство набуло сучасного вигляду.

У другій половині ХХ ст. міжнародні економічні відносини у світовому господарстві набули надзвичайного значення. Цьому сприяло розширення і поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, окремими фірмами та організаціями. Посилюється міжнародний поділ праці, інтернаціоналізація економік, розвиваються та укріплюються регіональні міжнародні структури. Міжнародні зв’язки пронизують більшість національних економік, спричинюючи значний вплив на світову економіку.

Базуючись на економіці окремих країн та світовій економіці, міжнародні економічні відносини залежать від них. Але вони є самостійним явищем, формою існування і розвитку світового господарства, його внутрішнім механізмом.