Передумови розвитку системи мев:

• Інтернаціоналізація господарського життя;

• Міжнародний поділ праці;

• Міжнародна економічна інтеграція.

Інтернаціоналізація господарського життя – процес виходу господарського життя, продуктивних сил і виробничих відносин за національні кордони. Вона проявляється через взаємодії національних господарств, постійних масштабних взаємовідносинах між суб’єктами різних країн і, в цілому, їх економік.

Міжнародний поділ праці – це зосередження ресурсів і зусиль окремих країн на певних сферах, галузях господарської діяльності і виробництва з урахуванням зовнішніх потреб.

Що ж вивчає теорія міжнародних економічних відносин?

До предмету міжнародних економічних відносин входить вивчення двох найважливіших складових: саме міжнародні економічні відносини та механізм їх реалізації.

Міжнародні економічні відносини – це система господарських зв’язків між державами та іншими суб’єктами національних економік,яка сформувалася під впливом розвитку міжнародного поділу праці, продуктивних сил, економічного, соціального та політичного їх устрою з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання благ у міжнародному масштабі.

Міжнародні економічні відносини як наука вивчає ні економіку зарубіжних країн, а особливості їх економічних відносин.

Механізм МЕВ – включає в себе правові норми та інструменти з їх реалізації (міжнародні економічні угоди, «кодекси», хартії і т. ін.); відповідну діяльність міжнародних організацій, що направлені на реалізацію мети з розвитку МЕВ.

Об'єктами міжнародних економічних відносин є те, на що спрямована господарська діяльність суб'єктів світового господарства. До них відносять експорт та імпорт товарів, послуг, капіталу; міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва; здійснення господарської діяльності за кордоном; фінансові операції; науково-технічні зв'язки; оренда засобів виробництва; зустрічна торгівля; спільне підприємництво.

Суб'єктами міжнародних економічних відносин є учасники відносин, які можуть активно та відносно незалежно діяти для здійснення власних економічних інтересів. До них належать фізичні, юридичні особи, держава, міжнародні організації та деякі специфічні суб'єкти.

Об’єктами МЕВ виступають товари та послуги, а також ресурси, що беруть участь в міжнародному обміні, а суб’єктами є приватні підприємці, державні структури, органи управління різних рівнів, підприємства та установи, міжнародні організації, корпорації (ТНК: нині у світі налічується понад 40 тис. ТНК, діяльність яких охоплює біля 40 % світової економіки).

Важливими суб’єктами МЕВ з початку 60–х років стають велика група держав що звільнилися від колоніальної залежності. Ці країни що розвиваються, так звані країни «третього світу», грають все більшу роль в міжнародних економічних відносинах, в особливості їх авангард «нові індустріальні країни» (Гонконг, Сінгапур. Тайвань, Корея, Аргентина, Бразилія, Мексика). До складу вагомих суб’єктів МЕВ відноситься й міжнародні економічні організації (Міжнародний валютний фонд (МВФ), Всесвітній банк, Всесвітня організація торгівлі (ВТО) та ін.).

Рівні розвитку МЕВ: функціональні, економічні, територіальні та суб’єктами діяльності.

За територіальною ознакою рівні МЕВ поділяються на:

• Інтернаціональний рівень – це синтез усіх економічних взаємовідносин між країнами;

• Регіональний рівень – це економічні відносини регіонів та інтеграційних процесів;

• Національний рівень – це МЕВ окремих країн.

За економічною ознакою рівні МЕВ поділяються на:

Рівні	Характеристика
Економічні контакти	Найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер та регулюються одноразовими угодами
Економічна взаємодія	Стійкі економічні зв’язки, що ґрунтуються на міжнародних економічних договорах та угодах на тривалий строк
Економічне співробітництво	Міцні економічні зв’язки на основі сумісних, раніше розроблених і узгоджених намірів, закріплених у довгострокових економічних договорах і угодах
Економічна інтеграція	Вищий рівень розвитку МЕВ, переплетення економік країн, проведення погодженої державної політики у взаємних економічних відносинах і у відносинах з третіми країнами

За суб’єктами діяльності МЕВ проявляються на різних рівнях економіки – на макрорівні, мікрорівні, наднаціональному рівні. На кожному з них діють різні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності:

на мікрорівні – окремі громадяни, підприємства, фірми, які проводять зовнішньоекономічні операції;

на макрорівні – національні господарства, які безпосередньо здійснюють і регулюють зовнішньоекономічну діяльність (Державне регулювання здійснюється: Регулювання зовнішньої торгівлі; Регулювання руху факторів виробництва – мікроекономічна політика; Валютне і фінансове регулювання – макроекономічна політика);

на наднаціональному рівні – міжнародні організації та наднаціональні інститути (ВТО; Всесвітня митна організація (ВМО); Міжнародна організація з інтелектуально власності (МОІВ); Міжнародна організація праці (МОП) та ін. –економічні організації; Міжнародний валютний фонд (МВФ); Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та ін. – фінансові організації.

Зрозуміло, що МЕВ проявляються у багатьох формах, але основними формами МЕВ є:

• Міжнародна торгівля товарами та послугами;

• М іжнародний рух капіталів;

• Міжнародна міграція робочої сили міжнародний рух факторів виробництва

• М іжнародна передача технологій;

• Міжнародні валютно-фінансові відносини; м. торгівля фінансовими інструментами

• Міжнародні кредитні відносини;

• Міжнародна економічна інтеграція та ін.