12. Система судових органів України.

Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. У судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про судоустрій України» систему судів загальної юрисдикції складають:

• місцеві суди;

• апеляційні суди;

• вищі спеціалізовані суди;

Верховний Суд України.

Залежно від змісту повноважень суду щодо розгляду конкретної справи виділяються такі судові інстанції:

• суд першої інстанції – розглядає справу по суті та виносить судове рішення. Як правило, судами першої інстанції є місцеві суди, проте з урахуванням специфіки конкретної справи судом першої інстанції може бути будь-який суд загальної юрисдикції – від районного до Верховного Суду України;

• суд другої (апеляційної) інстанції – розглядає в порядку апеляційного провадження скарги на рішення суду першої інстанції, які не вступили в силу. Судами другої інстанції є апеляційні суди, Апеляційний суд України по відношенню до рішень місцевих судів а також вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України по відношенню до рішень, винесених апеляційними судами як судами першої інстанції;

• суд третьої (касаційної) інстанції – розглядає в порядку касаційного провадження скарги на рішення суду першої інстанції, які вступили в силу, а також скарги на рішення суду апеляційної інстанції. Судами третьої інстанції є вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.

13. Поняття, види та основні завдання правоохоронних органів

Систему правоохоронних органів України складають:

• прокуратура України;

• органи внутрішніх справ;

• Служба Безпеки України.

Прокуратура України. Згідно зі ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

• підтримання державного обвинувачення в суді;

• представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

• нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

• нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Систему органів прокуратури України складають:

• Генеральна прокуратура України;

• прокуратура Автономної Республіки Крим;

• прокуратури областей, м. Києва та Севастополя;

• міські, районні, міжрайонні та інші прирівняні до них прокуратури;

• військові прокуратури.

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України – п’ять років.

Органи внутрішніх справ України. Основними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність органів внутрішніх справ України є Закони України «Про міліцію» (від 20.12.1990 р.) та «Про оперативно-розшукову діяльність» (від 18.02.1992 р.), а також Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене Указом Президента України від 17.10.2000 р. № 1138/2000.

Органи внутрішніх справ виконують такі завдання:

• здійснення захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань;

• забезпечення охорони громадського порядку на вулицях, майданах, скверах та інших громадських місцях, запобігання адміністративних правопорушень і здійснюють провадження у справах про них, розгляд яких покладено на органи внутрішніх справ;

• запобігання злочинів, їх припинення, розкриття, розслідування, здійснення розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень;

• організація роботи, пов’язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху та пожежної безпеки.

До системи органів внутрішніх справ входять: міліція, внутрішні війська, державний пожежний нагляд.

Міліція – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя і здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства та держави від протиправних посягань.

Основними принципами діяльності міліції в Україні є принципи законності, гуманізму, поваги до особи, забезпечення взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням.

Міліція складається з таких підрозділів:

• кримінальна міліція – здійснює боротьбу із загально-кримінальною злочинністю;

• міліція громадської безпеки – забезпечує охорону громадського порядку, нагляд за придбанням, використанням зброї, вибухових речовин;

• транспортна міліція – забезпечує охорону громадського порядку на залізничному, повітряному, водному транспорті;

• державна автомобільна інспекція – попереджає порушення правил дорожнього руху, здійснює нагляд за експлуатацією транспортних засобів;

• міліція охорони – забезпечує охорону майна підприємств, установ, організацій, осіб;

• спеціальна міліція – забезпечує охорону громадського порядку на територіях і об’єктах, які мають важливе значення для держави.

Служба безпеки України – це державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.

На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб. До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Система СБУ включає в себе:

• Центральне управління СБУ,

• Антитерористичний центр,

• регіональні управління СБУ,

• органи військової контррозвідки,

• військові формування,

• навчальні, науково-дослідні заклади.