Розділ 2. Поняття та загальна характеристика договору страхування

Страхування — це вид цивільно-правових відносин із за­хисту майнових інтересів і громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом спла­ти ними страхових платежів (страхових внесків, стра­хових премій).

Майнові та особисті немайнові відносини, що виника­ють внаслідок страхування, регулюються нормами Цивіль­ного кодексу України, Законом України "Про страхуван­ня" (7 березня 1996 р.), правилами окремих видів страху­вання, що встановлюються відповідними нормативними актами законодавства України. Відносини з морського стра­хування суден, вантажів та інших об'єктів регулюються нормами, що містяться в Кодексі торговельного мореплав­ства України і правилах про окремі види морського стра­хування.

Страхування здійснюється на основі договору між стра­ховиком і страхувальником (добровільне страхування). У випадках, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами, проводиться страхування без укладен­ня договору (обов'язкове страхування).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (стра­хову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачува­ти страхові платежі та виконувати інші умови договору.[5, c.424]

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захис­ту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страху­вання або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними осо­бами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 ЗУ "Про страхування").

Страхові правовідносини мають низку специфічних понять і термінів, які характеризують взаємовідносини їх учасників.

Страховий ризик - це ймовірність настання певної події, у зв'язку з якою проводиться страхування. Від ступеня ймовірності настання певної страхової події залежать розміри страхових внесків з конкретного виду страхування.

Страховий випадок — подія, передбачена договором страхуван­ня або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхо­вого відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій тре­тій особі.

Страхова сума — грошова сума, в межах якої страховик відпо­відно до умов договору страхування зобов'язаний здійснити випла­ту при настанні страхового випадку.

Страхова виплата — грошова сума, яка виплачується страхо­виком відповідно до умов договору страхування при настанні стра­хового випадку.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового

страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страхо­виком згідно з договором страхування.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - пла­та за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страхо­вику згідно з договором страхування.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхо­вої суми за визначений період страхування.

Форми і види страхування. За формою проведення страхування поділяють на обов'язкове і добровільне.

Добровільне страхування - це страхування, що здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про страхування" видами добро­вільного страхування можуть бути:

- страхування життя;

- страхування від нещасних випадків;

- медичне страхування (безперервне страхування здоров' я);

- страхування здоров'я на випадок хвороби;

- страхування залізничного транспорту;

- страхування наземного транспорту (крім залізничного);

- страхування повітряного транспорту;

- страхування водного транспорту;

- страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

- страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

- страхування майна;

- страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

- страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

- страхування кредитів (у тому числі відповідальності пози­чальника за непогашення кредиту);

- страхування інвестицій;

- страхування фінансових ризиків;

- інші види добровільного страхування.

Обов'язкове страхування ґрунтується на засадах імператив­ності, виникає на основі закону незалежно від волі учасників страхо­вих правовідносин, їх фінансових можливостей.

У ст. 7 Закону України "Про страхування" наведено перелік ви­дів обов'язкового страхування, які здійснюються (або мають здійснюватися) в Україні, і встановлено, що нові види обов'яз­кового страхування можуть бути введені лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Страхування на підставі предмета страхової охорони поді­ляється на:

1) майнове страхування (предмет - майнові інтереси, пов'я­зані з володінням, користуванням і розпорядженням май­ном);

2) особисте страхування (предмет - майнові інтереси, пов'я­зані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забез­печенням);

3) страхування відповідальності (предмет - майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальни­ком).

Особливими видами страхування, залежно від принципу розпо­ділу відповідальності між страховиками, є: співстрахування та перестрахування.

Співстрахування - за згодою страхувальника предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страху­вання кількома страховиками (співстрахування) з визначенням прав та обов'язків кожного із страховиків. За погодженням між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших співстраховиків у відносинах із страху­вальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірах своєї частки (ст. 986 ЦК України).

Перестрахування — за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед стра­хувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, за­лишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування (ст. 987 ЦК України).[6, c.286]

Підстави виникнення страхових зобов'язань можуть бути різними. Тому за правовою природою страхування поділяється на обов'язкове та добровільне.

Обов'язкове страхування гарантується на засадах імператив­ності як для страхової компанії, так і для клієнта, воно виникає на підставі закону, незалежно від волі учасників та їх фінансо­вих можливостей. Законодавець визначає коло об'єктів, які підлягають страхуванню, події, на випадок настання яких про­водиться страхування, права та обов'язки сторін, розмір суми, яка виплачується, та ін. Важливою рисою обов'язкового стра­хування є те, що воно діє незалежно від сплати страхових платежів та без обмеження строку, тобто поки існує об'єкт страхування.

Підставою іншої форми страхування — добровільної — є укладений між сторонами договір.

Страхові правовідносини є різновидом цивільно-правових відносин з властивими їм елементами — суб'єктами, об'єктом та змістом. З огляду певну особливість страхові правовідносини охоплюють і специфічні поняття: страховик, страхувальник, застрахований, вигодонабувач.[7, c.236]