ВСТУП
Завдяки зачісці можна підкреслити привабливість обличчя і завуалювати деякі недоліки, певний відбиток накладають на зачіску особисті смаки та індивідуальні погляди її власника. Сукупність цих понять визначає стиль людини.
Виготовлення зачіски – це цілий технологічний процес, у результаті якого навколо голови народжується справжній твір – художній малюнок. Головна цінність зачіски – практичність. І тоді легко можна перетворитись в елегантну даму з вишуканою укладкою.
У зачісці найяскравіше проявляється подих епохи. Вона відтворює національні та расові риси, класово приналежність, соціальний стан у суспільстві, а також познаки статі та віку.
Тема дипломного проекту є створення художнього жіночого образу при виконанні видовищної зачіски на довгому волоссі на підставі історичної епохи Рококо.
Основною задачею дипломного проекту є створення художнього жіночого образу одночасно пов’язаним з історичними зачісками епохи Рококо і з загальною темою колекції «Гості з майбутнього».
Зачіска «Сальвадор Далі» має назву в честь іспанського живописця, скульптора, режисера та письменника Сальвадор Далі (1904-1989 рр..). Його творчість надихає, дає нові думки. Сальвадор Далі хоч і жив у ХХ столітті, але творил авангард – майбутнє. У 1931 році він написав картину з стікаючим годинником. У той час стікаючий годинник вважався не зрозумілим, у наш час це залишається цікавим і ще невтіленим в життя. Таким чином цей стікаючий годинник є майбутнім. Як вже повторювалось Сальвадор Далі своєю творчістю надихає на майбутнє, що і допомогло при створюванні художнього жіночого образу на підставі історичних зачісок епохи Рококо, де зачіска має стікаючі годинникові механізми і відповідає, як історичнім зачіскам епохи Рококо, так і темі «Гості з майбутнього».
Предмет дослідження: художній жіночий образ при виконанні видовищної зачіски на довгому волоссі на підставі історичної епохи Рококо.
Науковість дипломного проекту полягає в тому, що на підставі історичної зачіски епохи Рококо розробляється сучасна авангардно-класична зачіска «Сальвадор Далі», на довгому волоссі з використанням постижерних прикрас.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, якщо взяти історичну зачіску епохи Рококо, та використовувати сучасні технології, інструменти і матеріали, то отримаємо модельну, креатину, авангардну, видовищну зачіску майбутнього.
Мета дипломного проекту: створення художнього жіночого образу при виконанні видовищної зачіски на довгому волоссі на підставі історичної епохи Рококо.
Виходячи із актуальності дослідження теми та дипломного проекту, складається завдання дослідження:
дослідження історичної епохи Рококо, виникнення та розвиток зачіски історичної епохи її костюм, архітектура та живопис, яка супроводжується рисунками та ілюстраціями;
аналізування стильового напрямку щодо обраної зачіски, яка супроводжується рисунками;
розробка моделі зачіски , де розкривається відповідність зачіски законам композиції, основні конструктивні особливості моделі зачіски, обраної згідно теми дипломного проекту та розрахунок моделі у вигляді таблиці;
аналізування та характеристика особливостей зовнішності моделі та її корекція;
створення постижерного виробу, як елемент композиції зачіски, який супроводжується рисунками;
аналізування та характеристика інструментів і застосувань, які використовуються при створенні художнього жіночого образу при виконанні видовищної зачіски на довгому волоссі на підставі історичної епохи Рококо, що у свою чергу супроводжується рисунками;
аналізування та характеристика парфумерно-косметичних матеріалів, які використовуються при створенні художнього жіночого образу при виконанні видовищної зачіски на довгому волоссі на підставі історичної епохи Рококо, що у свою чергу супроводжується рисунками;
виконання технології фарбування волосся;
виконатння технології стрижки волосся у супроводжуванні рисунків поетапно;
виконання технології зачіски у супроводжуванні рисунків поетапно;
виконання технології макіяжу у супроводжуванні рисунків поетапно;
виконання технології манікюру у супроводжуванні рисунків поетапно;
створення презентації художнього образу;
аналізування та визначення ціни послуги, де вказуються витрати салону, ціна конкурентів, ціна послуги;
дотримання міри безпеки при виконанні видовищної зачіски на довгому волоссі на підставі історичної епохи Рококо.
Структура дипломного проекту складається зі вступу, чотирьох розділів, охорони праці, висновків, 8 додатків, графічної частини на форматі А1. Текст дипломної роботи проілюстровано 4 таблицями, 69 рисунками. При виконанні дипломної роботи використано 45 літературних джерел. Загальний обсяг тексту дипломної роботи – 75 сторінок. До дипломної роботи додається фото моделі у ¾ звороті в рамці формату А4.
РОЗДІЛ 1 КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕРУКАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА
Історія виникнення історичної зачіски
У мистецтві на зміну бароко в XVІІІ столітті приходить більше витончений декоративний стиль Рококо. Рококо - від французького «рокайль» прикраса, «елемент декору у формі раковини».
Цей стиль одержав розвиток в І половині XVІІІ століття в живописі, скульптурі, архітектурі. Стиль «Рококо» з'явився й в оформленні інтер'єра. Складні лінії візерунки, відмова від прямих ліній, квіткові гірлянди із завитками стали характерними для цього стилю. В оздобленні приміщень, внутрішніх покоїв, будуарів - використовуються світлі шовки, позолоть, дзеркала, порцеляна, різьблене дерево (рис.1.1.1).
Рисунок 1.1.1 – Зала стилю Рококо
В архітектурі Франції XVIII в. панує два стилі: Рококо I половина століття) і Неокласицизм (II половина століття).
Більшість будівель Рококо – це частки будинку французької аристократії (рис.1.1.2).
Рисунок 1.1.2 – Будівля стилю Рококо
Зовні ці палаци, особняки будувалися за законами класицизму, але у середині були рясно прикрашені живописом, позолоттю, ліпленням, кришталем, дрібною пластикою, декоративною тканими, бронзою, порцеляною, дзеркалами, часто встановленими друг проти друга, щоб у них множилося, дробилося, робилося фантастичним відображення. Форми - дробові, ажурні, лінії – вигнуті. Усе мистецтво рококо побудовано на асиметрії , наприклад китайський палац Ренальді (рис.1.1.3).
Рисунок 1.1.3 – Китайський палац Ренальді
Стиль рококо представлений у французькому живописі творчість А. Ватто, Ф. Бушє, Ж. Фрагонара, А. Детті (рис.1.1.4).
Рисунок 1.1.4 – Картина італійського художника А. Детті
Станкові картини схожі на панно, панно на самостійні добутки. І будь-який сюжет – античний, релігійний, жанровий, міфологічний – розіграний як сучасна пастораль, усе виражає відверто – почуттєву насолоду життям, скрізь царює біло – рожева богиня Флора, а по суті – переодягнена аристократка – парижанка.
Стиль Рококо дуже вплинув на костюм і зачіску. Під впливом нового стилю змінився ідеал. Стиль Бароко залишив на всім печатка величавості, помпезності, перевантаженості, що відбивалося в костюмах і зачісках, то стиль Рококо навпаки, приніс легкість, добірність, витончену крихкість і зніженість. У портретах відсутні риси мужності, більше штучності, інфантильності, млявості. Чоловіки й жінки пишно виряджені в шовки, без індивідуальності у світлих перуках, у білила і рум’яна, які приховували вік.
Жіночі зачіски у Франції в І половині XVІІІ століття залишалися громіздкими й великоваговими.
У більшості випадків вони повторювали силуети популярної зачіски «а -ля Фонтанж», тому що зачіска була вдосконаленої, то називалася – «Фонтанж комод», «зручна». Зачіска прикрашалася більшою кількістю мережив, стрічок, коштовностей.
Дружини буржуа носили скромні зачіски, наслідувати англійських жінок, які називалися – «а-ля кульбіт», « а-ля мутон».
З 1725 року входять зачіски малих форм, волосся в зачіски пудрили в більших кількостях. Зачіска називалася «малої пудреною» (рис.1.1.5). Волосся завивалися й укладалися навколо голови, потилиця залишався гладким. Зачіску «малу пудрену» називали ще «зачіскою графині Коссель», тому що її носила графиня Коссель, фаворитка курфюрста саксонського Августа ІІ. У зачісці спускалися на груди два змієподібних локони.
Рисунок 1.1.5 – Зачіска «мала пудрена», або «полонез»
Пізніше «мала пудрена» стала називатися «полонез» і прикрашалася пером і брошкою. Називалася зачіска так з 1725 року, коли неї вдосконалила королева Марія Лещинская. Вона була полькою по походженню, вийшла заміж за Людовика ХV, багато часу приділяв моді і її розвитку. Пізніше з'являється (в 30-ті роки) новий силует зачіски – «яйцеподібний». Волосся збивалися нагору від чола, зачісувалися гладко, укладалися щільними рядами у вигляді букль від вуха до вуха через тім'яну зону. На потилиці зміцнював плоский шиньйон. Іноді біля вуха спускався на плечі один або два завиті, змієподібні, довгих локони. Зачіска прикрашалася квітами (рис.1.1.6).
Рисунок 1.1.6 – Яйцеподібний силует зачіски
Середина XVІІІ століття з'являється зачіска «Таті». У зачісці завиті волосся збивалися й укладалися. Варіанти зачіски "таті" мінялися. З'явилися зачіски типу «вінець», «діадема». Волосся в зачісках укладалися у вигляді торсад.
В 70- ті роки зачіски являють собою спорудження з волосся півметра висотою. Зачіски робили перукарі - куафери протягом декількох годин.
Готовили куаферів у Парижі в Академії перукарського мистецтва, що була відкрита куафером короля Людовика ХV - Легро. У цей період з'явилися багато нових зачісок, як результат суперництва куаферів. Зачіски називалися «таємниця», «таємнича», «сентиментальна», «смутна» і т.д.
На високих каркасних зачісках використовували до десятка шиньйонів. Зачіски заповнювали батистовими хусточками або тонким папером. Зачіски робилися індивідуально. Протягом року журнал мод пропонував читачкам близько 4 тисяч фасонів зачісок. Зачіски прикрашалися не тільки стрічками, бантами, пір'ям, але й бутафорськими виробами. На верху зачіски зміцнювали фігурки людей, опудала тварин, квіти й плоди (рис.1.1.7).
Рисунок 1.1.7 – Зачіска з бутафорськими виробами
Назви зачісок мінялися швидко, як силуети зачісок. Зачіска «фрегат» з'явилася з нагоди морської битви (рис.1.1.8).
Рисунок 1.1.8 – Зачіска «фрегат»
Зачіска вимагала великої кількості шпильок, помади, пудри, тому носили її кілька днів, а те й тижнів. Під час сну користувалися спеціальними підголівниками. Зачіски були настільки великі, що жінкам доводилося стояти на колінах у кареті або знімати верх карети. Останні роки XVІІІ століття зачіска стає приосадкуватої типу зачіски «принцеси Ламбаль».
Мода на буклі відходить - волосся завивають і розчісують, менше прикрашають. Пудра виходить із моди. Білі перуки заміняються рудими, каштановими, золотавими. Замість рум'яний на особах більше з'являється білила.
У моду входить невелика перука з великими локонами, із плоским шиньйоном на потилиці. Зачіска була придумана королевою Марією Антуанеттой і називалася «Анфан» (рис.1.1.9).
Рисунок 1.1.9 – Зачіска «Анфан»
Напевно немає такого стилю, що так прикрашав зачіску як стиль Рококо. Золоті шпильки, нитки перлів, банти з дорогоцінними підвісками, гребені з опала, онікса, шпильки використовувалися десятками, а іноді й сотнями. Прикрашали зачіску живими квітами, щоб квіти не в'янули, ставили в зачіску флакони з водою. Декорували зачіску гірляндами дрібних шовкових квітів. Прикрашали довгим страусовим пір'ям і пір'ям марабу.
Багато пудрилися, прагнули під білилом і пудрою сховати вік. Модними були мушки. На особі мушки потрібні були, щоб підкреслити білизну особи.
Отже, історична епоха Рококо – це складні лінії, візерунки, відмова від прямих ліній, квіткові гірлянди із завитками. Рококо визнаний, як головний стиль у розвитку Європейського мистецтва.
1.2 Характеристика стильового напрямку щодо обраної зачіски
Основною задачею дипломного проекту є створення художнього жіночого образу одночасно пов’язаним з історичними зачісками епохи Рококо і з загальною темою колекції «Гості з майбутнього».
Майбутні зачіски можуть бути якими завгодно, але зміни від сучасної зачіски характеризують наскільки далеке або близьке це майбутнє, від цього залежить зміна в зачісці.
«Гості з майбутнього» - надихають на створення майбутніх зачісок, а майбутні зачіски – це авангардний стиль.
Стиль – це конкурентна, стійка, складна мода епохи в якій мода виражає економічний стан, політичні погляди, розвиток культури, становлення до зовнішнього світу. Стиль - це стан душі: наскільки ви зумієте себе піднести, настільки це буде виглядати красиво, цікаво й ефектно. Можна надягти зовсім неуявний костюм, і якщо ви зможете себе в ньому вдало піднести, це буде дуже здорово!
На формування індивідуального стилю людини можуть впливати вид діяльності, твори живопису, літературні образи, образи кіногероїв, поняття зі світом музики, особливо танцювальної, що у наші часи часто породжують цілі стильові напрями, характерні особливості цих напрямів, виявляються в індивідуальних стилях різних людей. У своїй роботі майстер це враховує, при чому в більшості випадків при індивідуальному моделюванні бере ці стилі за основу.
Класичний стиль характерний стриманістю, відсутність екстравагантних, гостро модних кольорів і ліній, як в макіяжі так і в одязі і зачісці. Прикраси повинні бути стриманими і вишуканими. Стиль створює враження елегантності, рівноваги, впевненості в собі (рис.1.2.1.).
Рисунок 1.2.1 – Класична зачіска
Авангардний стиль – це стиль майбутнього, стиль пошуку, він ніколи не зупиниться, завжди прямує попереду всіх стилів і може поєднувати основні риси кожного з них (рис.1.2.2).
Рисунок 1.2.2 – Авангардна зачіска
Також існують зачіски одразу з двома стилями (рис.1.2.3), так як дана зачіска «Сальвадор Далі». Вона є авангардного і класичного стилю. Зачіски в яких присутні одразу два стилі один з них обов’язково буде присутній більше ніж другий, знову ж, як у зачісці «Сальвадор Далі», в ній більш присутній авангардний стиль, ніж класичний.
Рисунок 1.2.3 – Авангардно-класична зачіска
Зачіска «Сальвадор Далі» має назву в честь іспанського живописця, скульптора, режисера та письменника Сальвадор Далі (1904-1989 рр..). Один з найвідоміших представників сюрреалізму (рис.1.2.4). Картини, що ввійшли в золотий фонд сюрреалізму, написані в 1930-х рр.. Чудовий художник і живописець, Далі створював схожі на кошмарні бачення образи. Його творчість надихає, дає нові думки. Сальвадор Далі хоч і жив у ХХ столітті, але творил авангард – майбутнє.
Рисунок 1.2.4 – іспанський живописець, скульптор, режисер та письменник Сальвадор Далі (1904-1989 рр..)
У 1931 році він написав картину з стікаючим годинником, відома іноді так само як «М'який годинник», «Твердість пам'яті» чи «Стійкість пам'яті» (рис.1.2.5). Зараз вона знаходиться в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку з 1934 року. Ця невеличка картина (24 × 33 см) – ймовірно, найвідоміша робота Далі. Цей образ поширюється і в область несвідомого, оживляючи універсальне людське переживання часу і пам'яті. Він підриває віру в природний, закономірний порядок речей. У той час стікаючий годинник вважався не зрозумілим, у наш час це залишається цікавим і ще невтіленим в життя. Таким чином цей стікаючий годинник є майбутнім. Як вже повторювалось Сальвадор Далі своєю творчістю надихає на майбутнє, що і допомогло при створюванні художнього жіночого образу на підставі історичних зачісок епохи Рококо, де зачіска має стікаючі годинникові механізми і відповідає, як історичнім зачіскам епохи Рококо, так і темі «Гості з майбутнього».
Рисунок 1.2.5 – «Твердість пам'яті» 1931рік
Отже, при створенні художнього жіночого образу при виконанні видовищної зачіски на довгому волоссі на підставі історичної епохи Рококо, автором були розглянуті різні зачіски даних стилів: авангардний і класичний. З’ясувалось, що зачіска «Сальвадор Далі» більш авангардного стилю і також присутній класичний стиль.
РОЗДІЛ 2 РОЗРОБКА АВТОРСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ «САЛЬВОДОР ДАЛІ»