Насінництво

Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчать, що завдяки добре налагодженому насінництву і прискореному впровадженню у виробництво нових сортів та гібридів, можна одержувати 35-70% приросту рослинницької продукції.

Насіння повинно мати хорошу сортову чистоту та високі посівні якості. Сортозаміна, тобто заміна старих сортів новими, кращими за врожайністю та іншими властивостями відбувається, як правило, через 5-6 років. Важливо своєчасно проводити сортооновлення - заміну насіння нижчих репродукції на елітні, або ж першої репродукції того ж сорту.

Програма створення в Україні спеціалізованої насінницької галузі на промисловій основі передбачає, що оригінатори нових сортів забезпечують вихідним насіннєвим матеріалом районованих та промислових сортів дослідно - виробничі господарства сільськогосподарських вузів і технікумів, які вирощують насіння еліти та першої репродукції в обсягах, що відповідають вимогам у них спеціалізованих господарств для сортозаміни та сортопоновлення.

Система насінництва зернових культур

Науково - дослідні установи - оригінатори, оригінальне насіння

Науково - дослідні установи - розсадники, оригінальне насіння

Елітно - насінницькі господарства, еліта

Головні насінницькі господарства , виробництво насіння і репродукції

Насіннєобробні заводи, комплексні пункти обробки насіння

Господарства - виробники товарного зерна

Спецнасінгоспи розмножують насіння з розрахунку потреби господарств, які обслуговують певну зону. Встановлено, що страхові фонди насіння зернових, олійних культур і трав створюються в господарствах у розмірах до 15% їх потреби. Визначені нормативи страхових і перехідних фондів насіння зернових культур у розмірах: для ланок первинного насінництва - 100%; оригінального насіння (ОН) - 50%; насіння еліти (ЕН) і першої репродукції (РН – І) зернових культур - 25 - 30% потреби в насінні для сортозаміни та сорто­поновлення.

Щороку Державна комісія щодо випробування та охорони сортів рослин України випускає «Реєстр сортів рослин», який складається на основі даних про випробування найкращих сортів та гібридів на сортовипробувальних станціях та сортодільниць країни.

До сортів озимої м'якої пшениці з найвищою якістю зерна, які рекомендовані для вирощування в Україні, належать : Альбатрос одеський, Лузанівська одеська, Західна одеська, Крижинка, Красуня одеська, Дончанка 3, Київська остиста, Київська 8, Перлина Лісостепу, Донецька 48, Одеська 267, Фантазія одеська, Одеська 162, Одеська 132, Українка одеська, Поліська 90, Білоцерківська напівкарликова та інші;

твердої оз.: Алий парус, Айсберг одеський, Корал одеський, Харківська 32;

ярої пшениці: Харківська 18, Харківська 6, Рання 93, Дніпрянка, Миронівська, Скороспілка 98, Скороспілка 95.

Із сортів жита найбільш поширеними і цінними є: диплоїдні Богуславка, Боротьба, Воля, Київська 93, Київська 90, Ніка, Харківське 95; тетраплоїдні Вересень, Древлянське, Пуховчанка.

Тритікале зернового напряму АДМ 4, АДМ 5, Дмфідиплоід 42, Зеніт одеський;

кормового напряму Амфідиплоїд 51, Простор, Урагана та ярого Аїст харківський, Крупільський.

Рекомендовані сорти ярого ячменю в Україні: Аскольд, Бадьорий, Гонар, Гостинець, Дерибас, Гетьман, Миронівський 86, Одеський 151, Одеський 115, Подільський 14, Подолян, Престиж, Спомин, Рось, Толар, Цезар, Оболонь, Паллідум 107, Пеяс, Роланд;

озимого: Буран, Вавілон, Розсада, Манас, Міраж, Тамань, Миронівське 87, Фермер.

У виробництво рекомендуються сорти проса: Веселоподолянське 176, Миронівське 51, Київське 96, Сонячне, Старт, Сяйво, Харківське 57 та інші.

Для Півдня України рекомендуються сорти рису: Україна 96, ВНІІР 8847, Спальчик, Україна 5, Краснодарський 424 та інші.

Найпоширенішими сортами гороху є: стійкі до висипання: Неосипаючий 1, Труженік, Надійний, Напарник, Вінничанин, Грант, Аграрій, Богатир чеський, Люлінецький короткостебельний, Полтавець 2, Дамір 1, Дамір 2, Дамір 3, Дамір 4, Агат, Комет, Беркут, Рапорт та інші;

В Україні вирощують такі сорти сої: Альтаїр, Аметист, Бистриця 2, Витязь 50, Демос, Іванка, Київська 98, Романтика, Чернігівська 9, Чернятка, Краса Поділля та інші.

Традиційно норма висіву визначається за формулою:

де: Н- норма висіву, кг/га;

Н_р – розрахункова норма висіву, млн. штук на 1 га;

М - маса 1000 зернівок, г;

ПП - посівна придатність насіння, %.

Рослинництво — це наука, яка вивчає різні форми і сорти польових рослин, особливості їх біології та більш сучасні прийоми отримання високих врожаїв кращої якості за найменшими витратами праці та низької собівартості продукції.

Програмою передбачено вивчення таких груп культур:

1. Зернових (в тому числі і круп'яних) і зернобобових.

2. Олійних культур.

Інтенсивні технології – це поточні технології засновані на передових прийомах агротехніки.

Мета – відтворення оптимальних умов для росту і розвитку рослин. Засоби: - комплекс сучасних машин,

- використання найкращих попередників,

- посів районованих та перспективних сортів,

- посів протруєним, обробленим мікродобривами, інкрустованим насінням.

- внесення розрахункових норм добрив на запланований врожай з урахуванням вмісту елементів живлення у грунті; та за фазами росту рослин;

- введення досягнень науки та передового досліду;

- використання інтегрованого захисту рослин від шкідників, хвороб та бур‘янів;

- введення нових форм економіки та організації виробництва.

Інтенсивні технології повинні бути:

Ґрунтозахисні, енергозберігаючі, природоохоронні.

Вивчення будь якої культури рекомендується проводити за слідуючим планом:

1. Народногосподарське значення культури або групи культур.

2. Райони розповсюдження, середня врожайність у країні, рекордна врожайність.

3. Ботанічні і біологічні особливості культури, довжина вегетаційного періоду. Види і склад продукції.

4. Насіннєвий матеріал, підготовка його до сівби, норма висіву, спосіб посіву, глибина заробки насіння.

5. Споживання поживних елементів, потреба у добривах та воді.

6. Місце культури у сівозміні.

7. Обробіток ґрунту — основний, передпосівний.

8. Догляд у період росту — міжрядковий обробіток, підживлення, боротьба з шкідниками, хворобами та бур'янами.

9. Збір врожаю (строки, способи).

10. Особливості вирощування на зрошенні.

Група зернових.

Пшениця, жито є основною продовольчою культурою майже половини населення землі. Цінність пшеничного хліба визначається хімічним складом зерна. Серед зернових культур воно містить найбільше білка - залежно від сорту та умов вирощування його вміст становить 13-15%. В зерні багато вуглеводів, т.ч. 70% крохмалю, вітамінів В_1, В₆, РР, Є та провітамінів А, Д, 2% мінеральних речовин. Білок пшениці повноцінний за амінокислотним складом, містить всі незамінні амінокислоти - лізин, триптофан, валін, лейцин, ізолейцин та інші і добре засвоюється людським організмом.

За рахунок вживання пшеничного хліба та хлібобулочних виробів людина задовольняє третину потреб у їжі. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує людину фосфором та залізом.

За морфологічними особливостями та характером вирощування зернові діляться на зернові хліба І групи (пшениця озима і яра, жито озиме і. яре, ячмінь озимий і ярий, тритікале, овес), зернові хліба II групи (кукурудза, просо, сорго, рис, грачиха), зернові бобові (горох, кормові боби, сочевиця, чина, нут, квасоля, соя, люпин).

Основні зернові культури є культурами суцільної сівби. У період їх росту обробіток ґрунту у системі догляду за рослинами не проводиться. Тому треба звернути увагу на проведення основної та передпосівної обробки ґрунту, на внесення основного добрива та хімічну боротьбу з бур'янами.