Система землеробства.

Під системою землеробства розуміють форми землеробства, які являють собою комплекс взаємозв'язаних агротехнічних, меліоративних та організаційних заходів, які характеризуються інтенсивністю використання землі, способами відновлення та підвищення родючості ґрунту.

Ознаками всіх систем землеробства, які існували раніше, та які існують у теперішній час, є способи використання землі, підтримання та підвищення родючості ґрунту. Спосіб використання землі, який відбувається у співвідношенні земельних угідь до структури посівних площ, а спосіб підвищення" ефективної родючості ґрунту — у комплексі агротехнічних та меліоративних заходів у відповідності зі складом вирощуваних культур. Ці ознаки визначають інтенсивність та раціональність системи, вони взаємозв'язані між собою.

Сучасні системи землеробства в Україні повинні забезпечувати найбільш продуктивне використання землі та підвищення її родючості, отримання у конкретних природних та економічних умовах найбільшої кількості сільськогосподарських продуктів високої якості з кожного гектара землі за найменшими витратами праці та коштів на одиницю продукції.

Науково обґрунтована система землеробства повинна сприяти вилученню сільського господарства від шкідливої дії стихійних сил природи, сприяти підвищенню родючості ґрунту, засвоєнню передових методів агротехніки з широким використанням механізації, хімії, зрошення, раціональних сівозмін, посівів культур кращим сортовим насінням. На цій основі будуть досягатись високі та зростаючі врожаї.

Всі системи землеробства мають загальні складові частини. До них відносяться:

а) агротехнічна організація території господарства та системи сівозмін;

б) система обробітку ґрунту;

в) система добрив;

г) система заходів боротьби з бур'янами, хворобами та шкідниками сільськогосподарських культур;

д) насінництво;

е) заходи захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії.

Поряд з цими загальними складовими частинами у різних грунтово-кліматичних зонах у системі землеробства повинні бути: полезахисні насадження, зрошення, осушення, хімічна меліорація (вапнування, гіпсування та ін.).

Примірна схема історичного розвитку систем землеробства наведена v таблиці:

Системи землеробства	Спосіб використання землі.	Спосіб підвищення родючості ґрунту.
Підсічно-вогнева, лісопильна, заліжна, пе-реложна. Примітивна	В обробці менша частина орної землі. У посівах переважають зернові.	Природні процеси без втручання людини.
Парова, баготопільно-трав'яна. Екстенсивна	Під посівами половина і більше пашні. Переважають зернові або багаторічні трави. Значна площа під чистим паром.	Природні процеси керуються людиною.
Покращенні зернові, травопільна. Проміжна	Орні землі в обробці. У посівах переважають зернові, які вирощуються з багаторічними травами або просапними та чистим паром.	Збільшилася дія людини з використанням природних факторів.
Плодозмінна, промислово-заводська. Інтенсивна	Майже усі орні землі зайняті посівами. Посівна площа часто перевищує площу пашні (проміжні культури). Впроваджуються проміжні культури.	Активна дія за допомогою засобів, які виробляє промисловість з урахуванням природних процесів.

Розділ.4. Рослинництво.