- •Тема 8. Сiльськогосподарське страхування
- •I багаторiчних насаджень укладається:
- •2. Обов'язкове страхування деяких видiв тварин
- •3. Правила добровiльного страхування майна сільськогосподарських пiдприємств, орендарiв, селянських (фермерських) господарств
- •4. Добровiльне страхування тварин, що належать сiльгоспвиробникам та приватним особам
3. Правила добровiльного страхування майна сільськогосподарських пiдприємств, орендарiв, селянських (фермерських) господарств
На значну частку майна сiльськогосподарських пiдприємств не поширюється обов'язкове страхування. Тому далi розглянемо умови добровiльного страхування майнових об'єктiв, що визначенi вiдповiдними правилами закритого акціонерного товариства "Страхова компанiя "IHKOM страх", якi дiють вiд 20 сiчня 2003 року. За умовами цих правил страхова компанія приймає на страхування майно сільськогосподарських підприємств, opeндapів, фермерських господарств незалежно вiд форм власностi. В правилах визначено, що об'єктом страхування є майновi iнтереси, що не суперечать чинному законодавству України i пов'язанi з володiнням, користуванням i розпорядженням таким видами майна:
врожай сiльськогосподарських культур та багаторiчних насаджень плодоносного віку, в тому числi врожай тих культур, що вирощуються в захищеному грунті;
багаторiчнi насадження, тобто плодово-ягідні кущі та дерева, що ростуть у садах та виноградниках;
будiвлi, споруди, сiльськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного капiтального будiвництва, передавальнi пристрої, силовi, робочi та iншi машини, транспортнi засоби, рибальськi та iншi судна, засоби лову, інвентар, продукцiя, сировина, товари та iнше майно.
Не розглядаються як об'єкти страхування:
сільськогосподарські культури, які господарство висівало три роки підряд, але жодного разу не одержувало врожаю;
тимчасовi та ветхі будiвлi, споруди, що непридатнi для використання;
ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву;
документи, наявні гроші та ціні папери;
будiвлi, споруди та iнше майно, яке знаходиться в зоні загрози обвалу,зсуву, повенi або iншого стихiйного лиха, - з моменту офiцiйного оголошення про це органами виконавчої влади або за їх дорученням iншими вiдомствами (гiдрометеослужбою тощо).
Урожай сiльськогосподарськux культур у відкритому грунті страхується на випадок його знищення або пошкодження внаслідок: вимерзання, граду, зливи, урагану, бурi, повенi, пожежi.
Перелiк страховuй рuзuкiв для врожаю, що вuрощується взакрuтому грунті включає ураган, град, бурю, пожежу, якщо цими подiями була пошкоджена сама споруда;
Щодо багаторiчних насаджень, то згiдно з договором страхування, можуть вiдшкодовуватися збитки вiд повної загибелi (вiдмирання пiдземної i наземної частин ycix або окремих дерев, кущiв) самих дерев, кущiв. плодово-ягiдних насаджень, що ростуть у садах та виноградниках внаслідок сильних морозів, повені, бурi, урагану, землетрусу, пожежi.
Iнше майно сiльськогосподарських підприємств страхується на випадок знищення (пошкодження) внаслiдок впливу пожежi, вибуху, повенi, землетрусу, бурi, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, у тому числi через аварiю комунiкацiйних мереж.
Для цiлей страхування кожен вид майна оцiнюється. Загальна страхова сума, в межах якої страхується майно, встановлюється підсумовуванням страхових сум кожного окремого виду майна, якi визначаються:
1. для сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень у межах мiнiмальнux або максимальнux страхових сум, але не менше нiж 50 i не бiльше нiж 70% середньої вартості врожаю;
2. для основних засобiв у договiрнiй сумі, але не бiльше їх дійсної вартості;
3. для товарно-матерiальних цiнностей у договiрнiй cумі, але не бiльше їх дiйсної вартості.
Мiнiмальна страхова сума врожаю сільськогосподарських культур визначається множенням ціни на продукцію, що склалася в страхувальника від реалiзацiї врожаю даної культури в минулому роцi на врожайнiсть з 1 га, яка є найменшою за останні три роки, i на площу, з якої заплановано одержати врожай.
Максимальна страхова сума вapтості врожаю сiльськогосподарських культур розраховується на основі середньої врожайностi з 1 га за останні три роки, цiни 1 ц продукцiї, що склалася за минулий piк, та планової площi, з якої очiкується отримати врожай. При цьому ставка страхового тарифу збiльшується на той вiдсоток, на який збiльшена максимальна страхова сума стосовно мiнiмальної.
Прuклад. Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Обрiй" за поточні три роки збирало вiдповiдно 35, 26,7 та 16,5 ц озимої пшеницi з 1 га. Середня врожайнiсть за цей перiод становила (35+26,7+16,5):3=26,1 Ц. з 1 га. Визначаємо рiзницю мiж середньою та мiнiмальною врожайнiстю: 26,1-16,5=9,6 ц. Тепер визначаємо коефiцiєнт, на який буде збiльшено страховий тариф: 9,6:26,1= 0,368 або 36,8 %.
Що стосуеться багаторiчних насаджень, то страхова сума визначається так само, але при цьому слiд враховувати i площу тих насаджень, що вступають у плодоносний вік у роцi, на який укладається договiр страхування.
Якщо майно або окремий його вид прийнятi на страхування в меншiй вартості, нiж його дiйсна (розрахункова), то вci об'єкти цього виду майна вважаються застрахованими в тому самому вiдсотку вiд їхньої вартості.
У договорi страхування може бути передбачено, що він укладається в певнiй частцi вартості майна, але при виплатi страхового вiдшкодування не застосовується принцип пропорцiйностi, тобто при настанні страхового випадку страхувальниковi виплачується страхове вiдшкодування в повному розмiрi понесених збиткiв, але не бiльше вiд страхової суми.
Якщо в договорi страхування не вказано, що принцип пропорцiйностi не застосову\ться, то відшкодування становитиме такий вiдсоток до понесених збиткiв, як страхова сума до страхової оцiнки.
Сума страхових платежiв визначається множенням ставки страхового тарифу з урахуванням ступеня ризику та обставин укладання договору страхування на встановлену страхову суму за договором.
Договiр укладається на страхування врожаю всіх сільськогосподарських культур або будь-якої окремо взятої культури чи групи культур, якщо група дaє однорiдну продукцiю (зерно, овочi), Bcix основних засобiв або окремих будiвель, споруд, обладнання тощо.
Страхування окремого виду майна, втрат врожаю сiльськогосподарської культури або групи культур зазначається як "вибiркове", що не дaє права на одержання страхового вiдшкодування за збитки, що завданi iншому майну, яке, згiдно з договором страхування, страховим захистом не забезпечено.
Договiр страхування врожаю групи сiльськогосподарських культур може бути укладений за умови вiдшкодування прямого збитку за врожай кожної культури чи групи в цілому.
Щодо термінів, в якi повинен бути укладений договiр страхування, то вони залежать від строків посіву чи посадки овочевих, зернових та іших культур, а також вiд моменту припинення вегетацii багаторiчними насадженнями.
Договiр страхування набуває чинностi з наступного дня пiсля надходження суми нарахованих страхових премiй на розрахунковий рахунок страховика.
При настанні страхової подiї страхувальник подає страховикові письмове повiдомлення з зазначенням виду пошкоджених або знищених культур, часу, виду страхової подiї i розмiру площi, на якiй пошкоджено (знищено) застрахованi рослини. Факт страхової подiї повинен бути пiдтверджений вiдповiдними компетентними органами.
Розмiр збитку при загибелi (пошкодженнi сiльськогосподарських культур) визначається після збирання врожаю, виходячи з вартості кiлькiсних втрат продукцiї культури чи групи культур (залежно вiд того, як вони були прийнятi на страхування: вибiркове, групи культур, мiнiмальна, максимальна страхова сума) внаслiдок страхової подiї i розраховується множенням рiзницi мiж вартiстю врожаю на 1 га., прийнятого гектара страхування i вартiстю фактично одержаної продукцiї з 1 га. на всю площу збирання, а страхове вiдшкодування виплачується в розрахунку на площу, визначену за договором страхування.
Якщо на звiльненiй чи частково звiльненiй площі пересіваються (пiдсiваються) певнi види культур, то сума збитку зменшується на вартiсть урожаю пересiяних (пiдсiяних) культур.
Розмiр збитку за багаторiчними насадженнями, що загинули та розкорчованi, визначається як рiзниця мiж балансовою вартiстю загиблих насаджень та вартістю залишків.
При знищеннi майна, що входить до складу основних засобiв, розмiр збитку визначають з огляду на дiйсну вартiсть майна з додаванням витрат на рятування, на впорядкування майна та за вiдкиданням вартості залишкiв, якщо такі є. При пошкодження майна збиток визначається, виходячи з вартості вiдновлення за цiнами, що дiяли на момент укладання договору, страхування. Збиток при загибелi (пошкодженнi) кормів, палива, насiння, готової продукцiї та iнших товарноматеріальних цiнностей визначаеться на основі облiкових даних про рух цих цiнностей.
Якщо у перiод урегулювання питань щодо завданих збиткiв було виявлено, що первiсна (залишкова) вартiсть застрахованого майна бiльша, нiж вартiсть, обумовлена договором, то страхове вiдшкодування виплачуеться в тому вiдсотку вiд суми збиткiв, який становить страхова сума вiд фактично встановленоi вартості застрахованого майна.
Страхувальник має право одержати аванс у розмiрi не бiльше нiж 50 % вiд попередньо обчисленоi суми страхового вiдшкодування, якщо своєчасно неможливо зробити повний розрахунок розмiру завданого збитку внаслiдок його великого обсягу або труднощiв, пов'язаних з одержанням необxiдних матерiалiв вiд компетентних opгaнів.
Tepмін виплати страхового вiдшкодування визначаеться умовами договору страхування.
