6.7. Державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря

Державному обліку у галузі охорони атмосферного' повітря підлягають:

• об'єкти, які шкідливо впливають на стан атмосферного повітря;

• обсяги атмосферного повітря, що використовується як сировина;

• види і обсяги шкідливих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

• види і розміри шкідливого впливу фізичних та біологічних чинників на атмосферне повітря.

Моніторинг у галузі охорона атмосферного повітря

Збір, обробка, збереження та аналіз інформації про стан атмосферного повітря здійснюються у рамках єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища.

6.8. Правопорушення в галузі охорони атмосферного повітря та відповідальність за них

Згідно зі ст. 44. Закону про охорону атмосферного повітря особи, винні у:

• порушенні прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря;

* перевищенні лімітів та нормативів гранично допустимих забруднюючих речовин у атмосферне повітря;

• перевищенні нормативів граничне допустимих ріп. нів шкідливого впливу фізичних та біологічних чинний ків на атмосферне повітря;

• викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря та використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів;

• здійсненні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;

• впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовині матеріалів, а також закупівля у зарубіжних країнах і експлуатація технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають встановленим вимогам щодо охорони атмосферного повітря;

• порушенні правил складування й утилізації промислових та побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів що спричинило забруднення атмосферного повітря;

• проектуванні і будівництві об'єктів з порушенням норм і вимог щодо охорони і використання атмосферного повітря;

• невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони та використання атмосферного повітря;

• відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, джерела забруднення, а також приховування та перекручування відомостей про стан екологічної обстановки, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря, несуть цивільну, кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

Контрольні запитання та завдання

1. Яке сьогодні діє Законодавство України про охорону атмосферного повітря?

2. Назвіть пріоритетні напрямки охорони атмосферного повітря.

3. Який механізм забезпечення охорони атмосферного повітря?

4. Назвіте види правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря.

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Розділ 1

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

ПЛАН (логіка викладу)

І. Завдання ї принципи екологічної експертизи. 2. Об'єкти і суб'єкти екологічної експертизи.

1.1. Завдання і принципи екологічної експертизи

Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці гідропроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються Законом України «Про екологічну експертизу» і Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими законами України.

Основним завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин у галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативу впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

У ст. 5 Закону України «Про екологічну експертизу» визначені основні завдання екологічної експертизи.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

2) організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм

будівельних норм і правил;

4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів;

5) оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей;

6) підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

В чинному законодавстві визначаються основні принципи екологічної експертизи.

Основними принципами екологічно}'експертизи є:

1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища;

2) збалансованість екологічних, економічних, меди-ко-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

3) наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність.

4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єкті? екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;