2. Припинення права колективної та приватної власності на землю здійснюється у разі:

• добровільної відмови від земельної ділянки;

• відчуження (продажу) земельної ділянки органу місцевого самоврядування;

• викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб.

Порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають поновленню.

3. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (ст. Ст. 88-92).

Збитки, заподіяні вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у т. ч. орендарів, погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність за цільовим використанням у результаті негативного впливу, підлягають відшкодуванню у повному обсязі власникам землі і землекористувачам.

Відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам провадиться організаціями та громадянами, яким відведено земельні ділянки, що вилучаються, а також організаціями та громадянами, діяльність яких призводить до обмеження прав власників землі і землекористувачів.

1.4. Використання земель

Склад земель: відповідно до цільового призначення землі поділяються на:

• землі сільськогосподарського призначення. Землями сільськогосподарського призначення визначаються землі, надані для потреб сільського господарства. Вони можуть передаватись у власність і надаватись у користування:

1) громадянам - для ведення особистого сільського господарства;

2) громадянам, організаціям - для ведення товарного сільського господарства;

3) несільськогосподарським організаціям - для ведення підсобного сільського господарства. - землі населених пунктів;

землі міст - належать усі землі в межах міста;

землі селищ міського типу;

землі сільських населених пунктів;

земельні ділянки ЖБК, ГБК;

земельні ділянки для індивідуального будівництва.

• землі промисловості, транспорту, зв 'язку, оборони

та іншого призначення;

• землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

До земель природоохоронного призначення відносяться землі заповідників, національних, зоологічних та дендрологічних парків, заказників тощо.

На землях природоохоронного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно впливати на якісний склад

земель.

Для забезпечення режиму заповідників, національних, зоологічних та дендрологічних парків тощо встановлюються охоронні зони із забороною на землях цих зон діяльності, яка може згубно впливати або може впливати на забезпечення режиму земель природоохоронного значення.

• землі лісового фонду;

• землі водного фонду;

• землі запасу.

1.5. Правова охорона земель

Цілі та завдання охорони земель

Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, які направлені на раціональне використання, попередження необгрунтованого виключення земель із сільськогосподарського обігу, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відновлення та підвищення родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь як до складних природних утворень а урахуванням цілей і характеру їх використання, зональних і регіональних особливостей.

Організація раціонального використання земель Система раціонального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберігаючий, відновлюючий характер та передбачати збереження грунтів обмеження шкідливого впливу на них, а також на «слинний та тваринний світ й інші компоненти навколишнього природного середовища.

Зміст і порядок охорони земель

1 Власники землі і землекористувачі, в тому числі орендарі, здійснюють:

- раціональну організацію території;

• збереження і підвищення родючості ґрунтів;

• захист земель від водної та вітрової ерозії, заболочення, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами;

• рекультивацію порушених земель тощо.

2. Нормативи граничне допустимих концентрацій хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин у ґрунті.

3. Екологічні та санітарно-технічні вимоги щодо розміщення нових і реконструйованих об'єктів, будівель і споруд, нових технологій.