Конкурентоспромож­ність туристичного продукту

Фінансові ресурси та їх використання

Ефективність господарської діяльності

у ^ • Широкий асортимент • Відповідна якість • Сприятлива ціна < У		• Платоспро­можність • Ліквідність • Обсяг, структура та ефективність використання капіталу	• Рентабельність обороту • Наявність та рівень туристської маржі • Ефективність використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів ^———————-^
і
Конкурентоспро- . можність обслуговування •^ "^^--•^ -^ г Висока кваліфікація \ та вміння персоналу • Сприятливе середовище обслуговування • Оптимальний .і режим роботи : підприємства ^ • Застосування сучасних форм обслуговування • Оперативність надання послуг • Зручне місце-розташування
		,		Ефективність маркетингової політики
		Адаптивпість функціонування підприємства
				ґ , ^^ ^ • Високий імідж • Вибір цільового ринку • Використання ;,;,• ; інновацій ,.''1:"'1-;";' • Розробка збутової політики • Дієва реклама • Стабільність та ефективність госпо­дарських зв'язків • Наявність фірмового (товарного)знаку ^———;———)
		" Оперативність • управління • Вибір оптимальної стратегії конкуренції • Достатнє інформаційне забезпечення • Оперативний контроль
		.———————*—————— - ————————————————————		т
Якість задоволення Ефективність попиту туристів туристичної'діяльності

•ліИ

•Рис. 2.7. Внутрішні фактори впливу на конкурентоспроможність туристичних підприємств

65

Мотиви	Віддали перевагу
	туру до Криму		туру до Болгарі		'разом
	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Гарні природно-кліматичні умови	60,0	29,0	57,0	19,6	117,0	23,5
Багатоманітність різновидів турпродуктів у даному напрямку	17,0 . • і	,8,4	52,0	17,8	70,0	13,9
Висока якість турпродукту	7,0	3,6	33,0	11,3	41,0	8,1
Доступні ціни	42,0	20,5	82,0	28,0	124,0	24,9
Гарні умови для подорожування і відпочинку	15,0	7,2	16,0 •	5,6	31,0	6,3
Гарні лікувально-оздоровчі умови	47,0	22,9	11,0	3,7	58,0	11,6
Інші причини	17,0	8,4	41,0	14,0	58,0	11,7
Всього: • .	207,0	100,0	293,0	100,0	500,0	100,0

Дані табл. 2.2 свідчать, що тур у Болгарію порівняно з туром у Крим користується більшою перевагою через гарні природні умови, різноманітність пропонованих продуктів, їх якість, доступні ціни та інші причини (такі,. як бажання вперше побачити крашу, оскільки раніше тут ніколи не були). Однак у Криму кращі відповідні природно лікувальні-оздоровчі умови.

Група факторів конкурентоспроможності обслуговування включає режим роботи туристичних підприємств, їх місцезна­ходження, застосування сучасних форм обслуговування туристів, професійність та вміння персоналу, оперативність надання послуг та середовище обслуговування.

- Робочий режим туристичних підприємств - це астрономічний і календарний час, при якому пропонують послуги. Він вимагає повної відповідності між вільним часом споживачів і робочим часом об'єкта туристичного обслуговування.

Перевагою туристичного підприємства може бути і зручне місцерозташування. Близькість підприємства до рекреаційних ресурсів, історико-культурних пам'яток, сприятливе географічне положення регіону, в якому воно розташовано, доступність підприємства з точки зору існуючих видів транспорту, невисокий рівень витрат часу та коштів для здійснення турів, що їм пропонуються, сприяють забезпеченню його конкурентоспроможності.

На конкурентоспроможність туристичних підприємств впливає застосовувана ними форма обслуговування туристів. Форма обслуговування характеризує спосіб комплектації та реалізації, продукту споживачеві і найбільшою мірою визначає умови обслуговування і час, який витрачається на купівлю продукту. Залежно від участі туриста в обслуговуванні, розрізняють традиційну та сучасну форму обслуговування. Традиційна форма вимагає найбільших витрат часу від туриста, тоді як за сучасних форм участь туриста в обслуговуванні є найбільшою мірою обмеженою; відбувається економія часу туристів та економія ресурсів фірми. Сучасні форми обслуговування в туристичних підприємствах передбачають замовлення турів по телефону, факсу, широке застосування Інтернету в купівлі і самостійному комплектуванні турів.

Споживачам туристичних послуг дешевше, легше і надійніше використовувати сучасні форми обслуговування. Так, бронювання туру через Інтернет знижує вартість бронювання послуг у 10 разів порівняно з традиційною формою купівлі турпродукту [37]. Останнім часом в Україні зростають можливості виходу в Інтернет не лише через персональні комп'ютери, але й через інші сітьові термінали, які набули широкого поширення в зарубіжних країнах: сітьові комп'ютери; ігрові приставки, які мають вихід в Інтернет; інтерактивні приставки, що дозволяють користувачам виходити в Інтернет через телевізори; мобільні телефони та ін. у формуванні та реалізації туристичного продукту вітчизняними туристичними підприємствами використовуються як традиційні, так і сучасні форми комплектації та реалізації турів. Однак як показали дослідження використовуваних форм обслуговування турпідприємствами м. Києва, 70% із них ігнорують сучасну форму обслуговування споживачів із використанням електронних мереж Інтернет [10], які широко застосовуються в міжнародній туристичній практиці. І, як наслідок, збутова діяльність підприємств-посередників не є досконалою, а отже — і недостатньо конкурентоспроможною.

Нематеріальний характер послуг у підприємствах туристичної сфери зумовлює значну залежність ефективності обслуговування від суб'єктивних факторів. Трудова діяльність у туризмі характеризується високою питомою вагою живої праці, яку не завжди можна нормувати, а лише регламентувати правилами, виконання яких залежить від особистих якостей працівників. Тому турфірма повинна .проводити роботу щодо залучення висококваліфікованого персоналу, що організовуватиме надання якісних послуг, за всіма напрямами туристичної діяльності. Працівники повинні створювати атмосферу гостинності і доброзичливості стосовно клієнтів, надавати їм, повну необхідну інформацію. Ввічливість персоналу в обслуговуванні туристів забезпечує останнім приємний відпочинок, тоді як байдуже і грубе ставлення до клієнтів може вплинути на них вкрай негативно.

Як свідчать результати аналізу рівня професійної підготовки працівників туристичних підприємств м. Києва, їхня кваліфікація у сфері туризму є недостатньо високою. Працівників з вищою освітою -69%, з них із вищою спеціальною освітою в галузі туризму — лише 15% від загальної кількості; з середньою освітою - 28%, з них із середньою спеціальною освітою - близько 20%; питома вага працівників, які мають стаж роботи у галузі понад три роки - 25%; середній вік працівників галузі - близько 30, що дає надію на можливість набуття освіти у сфері туризму чи на підвищення кваліфікації працівників, які не мають спеціальної підготовки [10].

Конкурентоспроможність туристичного підприємства залежить і від середовища обслуговування, тобто від зовнішнього оформлення, стану утримання і обстановки туристичного підприємства. Варто зазначити, що більшість клієнтів судять про імідж туристичного підприємства по тому, як виглядає його офіс. Тому його оформлення є не тільки технічним питанням, але й виконує в багатьох випадках вирішальну роль у рекламі та просуванні туристичного продукту підприємства на ринку. Звідси випливають |вимоги до гармонійного поєднання художніх принципів із функціональним призначенням і конструктивними особливостями будівлі та; внутрішньої обстановки приміщень туристичного підприємства.

На якість обслуговування впливають розміри, обстановка і внутрішнє архітектурне оформлення приміщень підприємства. Меблі та обладнання повинні відповідати функціональному призначенню приміщень. Від їх правильного розташування залежить затишок у приймальному залі, організація роботи персоналу та конкурентоспро­можність обслуговування. Таким чином, екстер'єр та інтер'єр туристичного підприємства, який визначається його оформленням, станом утримання та цілісною обстановкою, повинен сприяти гарному настрою, підвищувати життєвий тонус та здійснювати в цілому позитивний вплив на відвідувачів. Ефективність туристичної діяльності залежить перш за все від групи фінансових факторів, оскільки її здійснення передбачає вкладання певного капіталу у зв'язку із високою вартістю Туристичного продукту. Тому вибір оптимальної структури джерел формування та ефективного використання фінансових ресурсів здійснює вагомий вплив на конкурентоспроможність підприємства.

В умовах загострення конкуренції на ринку очевидною стає важливість адаптації підприємства до мінливих умов зовнішнього середовища, яка залежить від оперативності прийняття та реалізації управлінських рішень, вибору оптимальної стратегії конкуренції, достатнього і своєчасного інформаційного забезпечення, оперативного контролю досягнення поставлених підприємством цілей та з'ясування можливостей покращення його конкурентних позицій.

У сучасних умовах на підприємствах туристичної сфери недостатня увага приділяється рівню якості управління. Перехід до ринку покупця з неминучим зростанням інтенсивності конкурентної боротьби підвищує вимоги до грамотного управління діяльністю підприємств, рівня норм, правил і цінностей, якими керуються на підприємстві; обґрунтування оптимальної конкурентної стратегії тощо. На конкурентоспроможність турпідприємств значною мірою впливає також ефективність господарської діяльності, яка визначається наявністю та рівнем туристської маржі, рентабельністю обороту, ефективністю використання ресурсного потенціалу.

Важливе значення для забезпечення конкурентних переваг підприємств туристичної сфери має ефективна маркетингова політика, яка забезпечується підтриманням високого іміджу підприємства, вибором відповідного цільового ринку, встановленням стабільних господарських зв'язків, ефективною збутовою політикою, дієвими рекламними заходами, наявністю фірмового (товарного) знаку.

Нематеріальний характер послуг зумовлює залежність конку­рентоспроможності туристичних підприємств від рівня витрат на 'рекламу, правдивості і точності рекламних повідомлень.

Специфіка діяльності туристичного підприємства передбачає необхідність використання наочних засобів реклами для інформу­вання клієнтів про переваги туристських подорожей, які більш повно відображають об'єкти туристичного інтересу. Туристська реклама несе велику відповідальність за правдивість і точність повідомлень, оскільки на відміну від товарів туристичні послуги не мають постійної якості і тому потребують розвитку таких функцій реклами, як інформативність і пропаганда. Реклама є постійним супутником туриста і обслуговує його до, під час і після подорожі. Найбільш популярними рекламними носіями підприємств, що займаються туристичною діяльністю в м. Києві, є наочні засоби реклами, а саме друковані періодичні видання, на які припадає 7% витрат, поліграфічна продукція (13%), зовнішня реклама (16%) та середовище Інтернет (18%). Реклама на телебаченні, яка вимагає великих витрат коштів і під силу лише провідним туристичним підприємствам ("САМу", "Гамалії", "Синдбаду", "Супутнику", ін.), становить 9% загальних витрат на рекламу підприємств м. Києва, інші рекламні засоби-20% [10].

За даними досліджень, туристичні підприємства м. Києва витрачають на рекламну діяльність від 2 до 15% загальної суми витрат, що є не досить для здійснення ефективної рекламної кампанії в туризмі, тоді як зарубіжні конкуренти - близько 25% [10];

Реклама в туризмі поряд із комерційною рекламою, Спрямова­ною на просування продукту на ринок, включає також пропаганду туризму на міжнародному ринку, що забезпечує зацікавленість і сприятливе ставлення до регіону, вибраного як напрям подорожі.

Туристичні підприємства України втрачають значні прибутки через практичну відсутність пропаганди вітчизняного туристичного продукту за кордоном. З цією метою у 1998 р. було утворено Українську туристську інформаційну систему, планується створення національного рекламного агентства (НРА), що забезпечить просування вітчизняного турпродукту на міжнародному ринку.

На конкурентоспроможність туристичних підприємств впливає також диверсифікація їхньої діяльності. Великі туроператори часто не обмежуються лише туристичним обслуговуванням, поширюючи свою діяльність на кредитну, страхову, транспортну, готельну та виробничу сферу. В результаті їхня конкурентоспроможність на різних ринках визначається впливом різних факторів.

Всі фактори взаємно доповнюють один одного і іноді діють у протилежних напрямках. Кожен із них може виявляти вирішальний вплив на конкурентоспроможність підприємства і змінюватись в залежності від інших факторів і часу.