Вчитель виконує марш “Гей там на горі січ іде ”.

А якщо я його виконаю так: (виконую повільно тихо і спокійно)? Хочеться марширувати? (- Ні).

- А чому? Що помінялося? Яка різниця між першим і другим виконанням? Як я виконувала цю музику перший раз? (“впіймати” слова: ШВИДШЕ, ГОЛОСНІШЕ)

- В якому темпі звучала музика перший раз ? А другий ?

- Як відрізнялася динаміка ?

- Які засоби музичної виразності повинен використати композитор, щоб створити марш? Ліричну пісню?

- Тому ми можемо зробити висновок: марш вимагає якого темпу? (-чіткішого, швидкого)

- І якої динаміки, гучності? (- голосно, впевнено, урочисто.)

Ви прекрасно охарактеризували марш, тож давайте зараз вивчимо пісню-марш.

Розучування з дітьми пісні-маршу “Гей там на горі січ іде”.

Молодці, ви старалися. Сподобався Вам цей марш? На наступному уроці ми його вивчимо і виконаємо так, щоб всім хотілося марширувати.

То якою повинна бути музика, щоб хотілося марширувати?

Прослухайте марш, і він вам підкаже відповідь на це питання. Так, всі стали і повторяєте за мною мої жести. А я подивлюся, які ви уважні

ЗВУЧИТЬ МАРШ З ОПЕРИ “Богдан Хмельницький”.

Ну то як, хотілося марширувати? Якою повинна бути музика, щоб хотілося марширувати? А знаєте, марш це така особлива музика, яка може перенести вас в ті далекі часи, коли на нашій землі утворилося Запорізьке військо, то було 300-та років тому. В ці роки на наші землі нападали вороги, нищили села, вбивали дітей, грабували, забирали в полон людей, робили їх своїми рабами або продавали в рабство. Для того, щоб захистити українські землі від подібних нападів, було сформоване військо Запорізьке. Про козаків люди говорили так: завзятий, бравий вояка був козак –запорожець; на славу він міг стояти за рідну Україну, за її волю і віру свого народу, і бився, і вмирав, як справжній герой. Слава про героїзм цих людей зберігалася в картинах художників, у піснях та в легендах, які розповідають, як вони жили, про що думали, і взагалі якими вони були. От одну з таких розповідей про козака – Морозенка, який дійсно жив в ті часи, я вам розповім:

Це було триста років тому. В одному мальовничому селі, що розляглося над Дніпром, жила вдова з сином. Ще зовсім малим був хлопчик, як прийшла недобра звістка про смерть його батька. А потім хлопчина виріс, став сильним парубком і також мріяв стати козаком, як його батько. Так сталося, що в село заїхав сотник зі своїми козаками.

Слухання: фрагмент з увертюри “Тарас Бульба”.

Цей сотник зупинився на центральному майдані і брав молодих хлопців на службу. Вдовин син, молодий Морозенко, незважаючи на сльози матері, вблагав сотника взяти його з собою. І став Морозенко козаком. Стояла мати на краю села, проводжаючи свого сина, і різні почуття вирували в її серці

Попрощалися козаки із своїми рідними, посідали на коней і вирушили в дорогу.

СЛУХАННЯ: марш з увертюри “Тарас Бульба”.

Відважним, сильним був хлопець, хоч молодий, та поважали його товариші. Якось перед боєм з татарського війська виступив їхній багатир, викликаючи когось з козацького війська на смертний двобій. Переглянулися козаки поміж собою: хто з них може битися з таким багатирем? Аж тут, нікого не питаючи, буквально влетів на коні Морозенко і вибив татарського багатиря з сідла. Почався бій.