• Тема уроку: "ВЕСНА ІДЕ – РАДІСТЬ НЕСЕ"

Мета уроку: через активізацію художньо-образного мислення та уяви дітей пробудити емоційне, поетичне відчуття оживаючої Природи. “Занурити” дітей у ситуацію зустрічі Зими і Весни через їхню безпосередню участь в імпровізованому дійстві.

Завдання уроку:

• За допомогою поезії та музики оживити в уяві дітей образи весняної природи;

• Спонукати дітей до знаходження паралелей між прослуханими художніми образами та Природою;

• Залучити дітей до виконання хороводів, розучування пісень;

• Одночасно здійснювати: формування співацьких навичок, (навички правильного дихання, звуковедення, дикції, фразування та виразність співу); роботу над пластичністю жестів, над характером кроку, над особливостями ведення хороводу – як своєрідного рисунку по землі.

• Привчати дітей слухати і оцінювати своє виконання і виконання товаришів;

• Визвати у дітей почуття захоплення давніми традиціями предків, повагу до них.

Музичний матеріал: "Шкільний співаник" зб. Ф.Колеса - "Весна" С.155 (слухання)

Збірка пісень для 1-3 класів “Вчимося співати” Харків 2000.: "Благослови мати, весну закликати" (слухання), С. 71; "Зима і весна" (слухання), - С.38; "Подоляночка"- пісня-хоровод (виконання) С.40; "Ой минула вже зима" (виконання) С.38.

Збірка пісень "Українське дошкілля". - Київ “Музична Україна” 1991. хоровод "Сонечко"(виконання) С.74; Пісенник для малят “Катрусіна пісня" С.44, "Співаночки"(слухання).

Хід уроку

З глибини віків, відколи люди навчилися спостерігати Природу, вони задумувалися: що відбувається в Природі? Чому починає танути сніг, чому з під снігу прокльовуються маленькі білі квіти?

- До речі, як вони називаються? Чому скрізь замерзлу землю сходить зелена травичка? Безконечне число “чому?”. Нерідко у відповідь на таке "чому?" виникали казки та легенди. А хто пам’ятає легенду про підсніжник? (діти розповідають легенду: - Підсніжники - це квітки, які виникли з сліз Єви, коли все було заметено снігом і вона почала втрачати надію, віру в свої сили. Дві сльозинки розтопили сніг, торкнулися Землі, а Земля подарувала дві квітки. Підсніжник - це квітка надії).

Ми маємо дуже багато легенд і казок про Весну, про весняні квіти, і всі вони чарівні. Одна така розповідь і завітала до нас в гості: (лагідна мелодія на початку розповіді, яка повільно стихає).

РОЗПОВІДЬ: Була зима. Одного зимового ранку, послала старенька мати сина в ліс за дровами. Взяв Іванко санчата, натягнув кожух та й пішов. Поки збирав хворост, трошки змучився та сів перепочити. Чує неподалік хтось стогне. Пішов Іванко на голос, бачить: а там старенькій дідусь провалився в яму, яку мисливці підготували для звірини. Дідусь дуже зрадів побачивши хлопця і почав просити витягнути його з цієї ями. Це було дуже тяжко зробити і хлопець витратив на це дуже багато часу. Вечоріло, хмизу він ще не набрав... Задумався, що ж робити? Їхати до дому з напівпустими санями? А з другої сторони ніч наступає, в лісі страшно. Дідусь, якого він витягнув, побачив сумніви хлопця і вирішив віддячити Іванкові за його добре серце. Він сказав: “Не маю я хворосту, щоб додати в твої сани, не маю грошей щоб оплатити твою послугу, та хочу все-таки віддячити за твоє добре серце. Я даю тобі дар, з яким ти зможеш бачити те, що не бачать прості люди, чути і розуміти мову звірів та птахів, мову сонця, вітру та землі. Сказавши це дідусь щезнув. А хлопець потяг напівпусті санки до дому і раптом чує:

СОВА кричить: Пугу, Пугу, Зимонько, я несу тобі тугу,

Годі танцювати час уже тікати,

Завтра Стрітення буде, весну красну приведе.

ЗИМА: Я, твого Стрітення не боюсь і трохи,

Я з Весною стрінусь, гляну лиш сердито,

Всі забудуть зразу про нікчемне Літо.

СОВА: Пугу, Пугу, ось тобі прикмета:

- Сорока стрекоче, гніздо вити хоче.

І побачив хлопець білолицю Зиму, вдягнуту в усе біле, навіть волосся теж було біле, як сніг. Біля неї стояв сивий мороз в теплому кожусі з посохом в руках.

ЗИМА (розгнівано): Ой Морозе, розвернися, ти їм добре покажися,

Ти сороку цокотуху, заморозь її брехуху,

І Сича із нею враз, щоб даремно не сміявсь.

Після побаченого і почутого, вражений Іванко поспішив до дому і довго не міг зрозуміти: привиділося це все йому чи ні? А зранку він прокинувся від якоїсь пісеньки, виглянув у вікно і зрозумів, що її співають дерева та кущі.

ПІСНЯ: " Весна" (виконується вчителем)

Зацікавився хлопець, побіг до лісу, дивитися - а там дівчата спалили опудало Зими та й співають пісню:

ПІСНЯ: "Благослови мати, весну закликати"(виконується вчителем)

Іванко озирнувся та побачив біля дівчат розлючену Зиму та суворого Мороза, прислухався хлопчик і чує:

ЗИМА: Ой, Морозе, що ж це люди, насміхаються з нас всюди.

Нас почали виганяти, Весну красну закликати!

Ти провчи їх любий друже, а то весело їм дуже.

Землю скуй, щоб плуг зламався, кожен в хаті щоб сховався,

Заморозь їм добре ноги, щоб тікали без дороги.

Тут закрутила хуртовина, засвистів вітер, поміцнішав мороз. (фрагмент мелодії).Дивиться Іванко, що ж це буде? Бачить, а маленький хлопчик побіг на середину тай закликає: