5 Основні характеристики зношування деталей та чинники, що на нього впливають

Для характеристики зношування використовують наступні показники: лінійне зношування, швидкість зношування, інтенсивність зношування, зносостійкість, відносна зносостійкість.

Лінійне зношування S - це зміна розміру деталі в результаті зношування в напрямку, перепендикулярному до поверхні тертя.

Швидкість зношування V= - відношення зношування до часу зношування. За швидкістю зношування судять про довговічність деталі.

Інтенсивність зношування - відношення о шляху тертя, на якому проходить зношування, або до обсягу виконаної роботи.

Зносостійкість - властивість матеріалу чинити опір спрацьовуванню при певних умовах тертя. Зносостійкість - це величина, обернена до швидкості або інтенсивності зношування.

Відносна зносостійкість - відношення зносостійкості даного матеріалу і матеріалу, прийнятого за еталон, при їх спрацьовуванні в однакових умовах.

Чинники, що впливають на зношуваність деталей умовно можна поділити на дві групи:

1) чинники, що впливають на зносостійкість деталі;

2) чинники, що впливають на спрацьовуваність деталі.

До першої групи відносяться якість матеріалу деталей і якість їх робочих поверхонь.

а)

в) г)

Рисунок 2 - Залежність зношування від:

а) середнього розміру зерна абразиву; б) твердості робочих поверхонь;

в) швидкості відносного переміщення поверхонь тертя;

г) питомого навантаження на поверхні тертя

До другої групи відносяться: вид тертя спряжених поверхонь, характер і величина питомих навантажень на поверхнях тертя, відносна швидкість переміщень поверхонь, форма і розмір зазору між спряженими поверхнями умови їх змащування, наявність, форма і розмір абразиву і його фізико-механічні властивості. Графічно основні залежності величин, що впливають на зношування, зображені на рис. 2.

До ЛЕКЦІЇ №3

МЕТОДИ ПОВЕРХНЕВОГО ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ

В процесі роботи деталі машин сприймають найбільші навантаження поверхневими шарами. У верхніх шарах робочих поверхонь деталей навантаження викликають внутрішні напруження розтягу, згину чи кручення в чистому виді або в їх певних поєднаннях, тому поломки деталей в процесі експлуатації машини часто носять втомний характер.

В результаті втомних явищ виходять з ладу деталі вузлів талевих систем, канати, колінвали, насосні штанги тощо.

Фізико—механічні властивості і мікрогеометрія поверхневого шару деталі визначають її зносостійкість, корозійну і втомну міцність. В зв'язку з цим існують різні види поверхневого зміцнення деталей машин.

Під-зміцненням слід розуміти підвищення опору матеріалу чи заготовки руйнуванню або залишковій деформації. Методи зміцнення використовують як при виготовленні нових деталей машин, так і при їх ремонті.

Призначення методу зміцнюючої обробки залежить від умов роботи деталі в машині і її технологічних особливостей (матеріалу, форми, габаритів тощо).