3. Стаття 77. Відкладення розгляду справи, перерва в засіданні
Коментар:
Коментована стаття визначає дії суду, якщо з якихось причин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Частина 1 коментованої статті встановлює, що за певних обставин суд відкладає розгляд справи. Зокрема, ГПК перелічує такі обставини:
1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
2) неподання витребуваних доказів;
3) необхідність витребування нових доказів;
4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Зазначений перелік не є вичерпним, а отже, й інші обставини, які перешкоджатимуть розгляду справи в даному судовому засіданні, можуть бути підставою для відкладення розгляду справи.
Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд уважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.
Водночас, якщо суд залучає до участі у справі іншого відповідача, здійснює заміну неналежного відповідача згідно із ст. 24 ГПК, він зобов'язаний відкласти розгляд справи, виходячи з необхідності забезпечення процесуальних прав залучених осіб.
У випадку неподання витребуваних доказів відкладання розгляду справи не є обов'язковим, оскільки відповідно до ст. 75 ГПК якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Про деякі обставини, які можуть бути підставою для відкладення розгляду справи, зазначалося в роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України. Так, у п. 8 роз'яснення від 10.12.96 р. N 02-5/422 "Про судове рішення" йшлося про те, що у зв'язку з висуненням позивачем у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 22 ГПК, додаткових, змінених чи нових вимог до відповідача останній вправі вимагати відкладення розгляду справи для подання відповідних доказів.
Суд може відкладати розгляд справи в межах строків, установлених у ст. 69 ГПК. Отже, якщо зазначені строки, встановлені ГПК для вирішення спору, спливають, суд не вправі відкладати розгляд справи, не вирішивши питання про продовження цих строків.
Частина 2 коментованої статті встановлює, що про відкладення розгляду справи виноситься ухвала. В ухвалі, крім відомостей, визначених у ст. 86 ГПК, повинно бути зазначено час і місце проведення наступного засідання. В ухвалі про відкладення розгляду справи слід також зазначити причини відкладення, процесуальні дії, що їх слід учинити сторонам та іншим учасникам судового процесу (надати докази тощо).
Якщо розгляд справи відкладено через залучення до участі у справі іншого відповідача, заміною неналежного відповідача, слід зобов'язати позивача надіслати залученим особам позовну заяву та додані до неї матеріали.
Відповідно до частини 3 коментованої статті суддя має право оголосити перерву в засіданні. ГПК не визначає обставин, за яких оголошується перерва. Перерва, зокрема, може бути оголошена з метою вирішення клопотань, поданих учасниками судового процесу.
Перерва оголошується в межах установленого строку вирішення спору, тобто в межах строків, визначених у ст. 69 ГПК.
Про оголошення перерви в судовому засіданні ухвала не виноситься. Про те, що в судовому засіданні оголошувалася перерва, суддя зазначає в судовому акті, яким завершується розгляд справи, в рішенні чи в ухвалі.
У постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.06.2004 р. у справі за позовом ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Москвич", за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ВАТ "Алеко-Сервіс", ТОВ "Ортіс" та ТОВ "Сіріус", про звернення стягнення на заставлене майно щодо застосування приписів статті 77 ГПК зазначається, що аналіз наведених положень усіх частин статті 77 ГПК України показує, що після перерви продовжується те ж судове засідання з тими ж учасниками процесу і тим самим складом суду. У зв'язку з цим передача даної справи іншому складу суду є неправомірною. Тому після оголошення перерви в засіданні постанову за результатами розгляду справи мав право оголосити склад суду, який оголосив перерву. Неправомірним у даній справі є і розгляд клопотання про відвід судді, яке заявлено після завершення розгляду справи й під час перерви в засіданні.