2.2. Класифікація котелень залежно відповідно від надійності і безпеки теплопостачання

Споживачі теплоти за надійністю теплопостачання розподіляються на дві категорії. До першої категорії належать споживачі, порушення теплопостачання яких пов’язано з небезпекою для життя людей або із заподіянням значною шкоди народному господарству (ушкодження технологічного устаткування, масовий брак продукції), до другої – решта споживачів теплоти. Перелік споживачів теплоти першої категорії затверджує Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства (Держжитлокомунгосп України) з погодженням з Держпланом і Держбудом України.

Котельні за надійністю відпуску теплоти розподіляються також на дві категорії. До першої категорії належать котельні, які є одним тільки джерелом теплоти системи теплопостачання та забезпечують споживачів першої категорії, що не мають індивідуальних резервних джерел теплоти, до другої – решта котелень.

Газопроводи, що входять у систему газопостачання міст, населених пунктів, промислових і комунально-побутових підприємств, розподіляються на:

газопроводи низького тиску (до 5 к Па);

середнього (від 5 до 300 к Па);

високого тиску ІІ категорії (від 0,3 до 0,6 МПа);

високого тиску І категорії (від 0,6 до 1,2 МПа);

Спалювання газу у топках парових та водогрійних котлів допускається як при низькому, так і при високому тиску газу (звичайно надмірний тиск газу не перевищує 0,1 МПа.)

Тиск газу перед котельнями приймається не більший від вказаного в таблиці.

Споживачі газу	Тиск газу, МПа
Котельні, які стоять на території підприємств Котельні, які стоять окремо на території населених пунктів Прибудовані котельні до виробничих будівель і вбудовані в цій будівлі Прибудовані і вбудовані котельні в громадські будівлі Прибудовані котельні житлових будинків Дахові котельні всіх призначень	0,6 0,6 0,6 0,005 0,005 0,005

2.3. Долікарська допомога постраждалому надання першої допомоги під час отруєння газами

У котельнях застосовуються як паливо горючі гази, тому може бути отруєння в результаті витікання газів в сальниках газової арматури і приладів, нещільності пробкових кранів, фланців тощо. Найбільш отруєними є штучні і змішані гази (коксовий, сланцевий, генераторний і суміші їх з природним газом), оскільки їх склад входить в значній кількості окис вуглецю СО (чорний газ). Оксид вуглецю, спричиняє кисневе голодування організму людини, є сильнодіючим газом: при вдиханні повітря, яке змішує 1 % оксиду вуглецю, смерть може наступити через 1 – 2 хвилини. Першими ознаками газового отруєння є схвильований стан, загальна слабкість, запаморочення голови, нудота і блювання, посилене серцебиття. Ознаки більш сильного отруєння – важкість у тілі, сонливість, апатія і байдужість, а при дуже сильному отруєнні постраждалий утрачає свідомість і перестає дихати.

При появі у людини, яка перебуває в загальному приміщенні, ознак отруєння газом, їй потрібно негайно покинути це приміщення і вийти на свіже повітря. Якщо потерпілий самостійно вийти не в змозі, то його необхідно швидко вивести на свіже повітря. В таких випадках газового отруєння якомога швидше викликати лікаря. Дуже шкідливе для постраждалого від отруєння газом охолодження організму, у зв’язку з чим в холодній і сирий період року (дощ, сніг, сильний вітер тощо) учаділого потрібно тепло одягнути перед тим, як вивести його на свіже повітря або помістить в тепле незагазоване приміщення.

Залежно від стану постраждалого, після виведення його із загазованого приміщення на свіже повітря, перша допомога йому надається по-різному:

1. Якщо вчаділий може пересуватися, необхідно йому допомогти, так як при пересуванні інтенсивніше виводиться окис вуглецю із крові і відновлюється надходження кисню і током крові від легень людини по всьому тілу.

2. У людині, яка непритомна, потрібно послабити одяг, що стискає або утруднює дихання, послабити поясок, розстебнути комір, забезпечити доступ свіжого повітря, дати понюхати нашатирного спирту і організувати подачу (з невеликими перервами) кисню, а також розтирати і зігрівати її тіло.

3. У тих випадках, коли постраждалий перебуває на повітрі, не опритомнює і ненормально дихає (дихання слабке і нервозне, пульс слабкий тощо), необхідно негайно викликати лікаря і, не чекаючи його прибуття, безперервно робити штучне дихання доти, доки у постраждалого не відновиться самостійне дихання.

4. Опритомнілому слід дати гарячого чаю або кави, потім тепло укрити і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, не залишати його без нагляду.