Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Криворізький педагогічний інститут
державного вищого навчального закладу
«Криворізький національний університет»
Історичний факультет
Кафедра фізичної географії та геології
Реєстраційний №___
“__”________2012 р.
“Допущено до захисту”
_____________Казаков В.Л.
“__”________2012 р.
Геопарки
Курсова робота
студентки денної форми навчання
спеціальності “ Історія та географія “
групи ІГ — 08
освітньо-кваліфікаційного
рівня “ бакалавр “
Надточій Євгенії Андріївни
Науковий керівник:
асистент Пацюк Вікторія Сергіївна
Кривий Ріг 2012 р.
ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................3
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ СТАНОВЛЕННЯ ГЕОПАРКІВ..............................................................................................5
1.1.Геопарки як геологічні пам'ятки .............................................5
1.2. Світовий досвід становлення геопарків................................11
РОЗДІЛ 2.ГЕОЛОГІЧНІ ПАМЯТКИ УКРАЇНИ..........................19
2.1 Проблема становлення геопарків в Україні............................19
2.2. Рекомендації щодо розвитку геотуризму.................................23
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..................................................................27
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................29
ДОДАТКИ.........................................................................................32
ВСТУП
Останніми роками зросла увага вчених до проблеми охорони геологічних пам’яток. Щорічно у різних країнах Європи у рамках вказаної проблематики проводяться конференції, семінари, робочі зустрічі та екскурсії.
Одночасно з посиленням інтересу до об’єктів геоспадщини та збільшення кількості бажаючих їх відвідати постала проблема їхнього збереження і раціонального використання, а також зросла необхідність подальшого вивчення цих об’єктів. Охорона об’єктів спадщини Землі та георізноманіття шляхом створення геопарків відповідає цілям, прийнятої на конференції у Ріо-де-Жанейро 1992 р. і підтриманої на Конференції ООН з питань екології та розвитку у Йоганнесбурзі 2002 р. Визнано, що геологічне середовище і ландшафт мають глибокий вплив на суспільство, цивілізацію і культурне різноманіття нашої планети. Ініціатива створення геопарків надала нового виміру прийнятій 1972 р. Конвенції про охорону світової культурної і природної спадщини шляхом об’єднання суспільного, економічного і культурного розвитку з охороною природного середовища (ЮНЕСКО, 2006).
Актуальність теми даного дослідження полягає в тім, що геопарк є новітньою геотуристичною дистинацією, що направлена на залучення туристіві і їх пізнавальні інтереси. Створення геопарків актуально для регіонів, які не мають традиційних туристичних об'єктів. Для України, що має низку цікавих геологічних об'єктів створення геопарку нова можливість зайняти певну нішу в світовому туризмі. З огляду на це було обрано дану тему.
Мета дослідження – проаналізувати умови та особливості створення та функціонування геопарків, з’ясувати їхнє значення для охорони геологічної спадщини, освіти та місцевого соціально-економічного розвитку.
Виходячи з мети нами поставлені наступні завдання:
1. Проаналізувати наукову літературу з досліджуваної проблематики.
2. Проаналізувати світовий досвід становлення геопарків.
3. Обґрунтувати перспективи створення геопарків в Україні.
4. Розробити рекомендації зі створення геопарків в Україні.
Об’єктом дослідження виступають геопарки.
Предметом курсової роботи є територіальна організація геопарків та перспективи їх створення в Україні.
Гіпотеза: геопарки створюються за наявності унікальних геологічних пам'яток і є основою для розвитку геотуризму.
Методологічні основи дослідження.
Для досягнення мети і вирішення поставлених задач були використані наступні методи: теоретичний – вивчення та аналіз наукової літератури, описовий, узагальнення, картографічний, порівняння.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, що об’єднують 4 підрозділів, висновків та списку використаної літератури. Результати курсової роботи викладено на 32 сторінках. Список використаної літератури включає 21 найменувань.
РОЗДІЛ 1
Аналіз світового досвіду становлення геопарків
1.1.Геопарки як геологічні пам'ятки
Більшість найцікавіших і найвідоміших місць на Землі пов’язана з різноманітними геолого-геоморфологічними утвореннями: гірськими пасмами, каньйонами річок, карстовими та льодовиковими формами, вулканами, водоспадами тощо. В усі часи вони приваблювали естетичним виглядом і надзвичайною енергетикою. Часто люди оселялися безпосередньо в таких місцях чи неподалік, використовували їх для оборони чи проведення культових обрядів. З часом змінювалося значення та функції таких місць – вони стали важливими для вивчення історії Землі, демонстрування різних геолого-геоморфологічних процесів та утворених ними форм рельєфу, а також набули значення як туристичні об’єкти і місцевості [1, с.6].
Геопарк – це місце, де сконцентровані рідкісні геологічні явища, відзначені особливою красою. За іншими джерелами геопарк – це територія визначною геологічною спадщиною і розробленою програмою (стратегією) сталого розвитку. До них відносяться природні та штучно створені поверхні порід, бескиди, навчальні кам’яні тропи, демонстраційні рудники та музеї геологічних колекцій. На сучасному етапі розвитку людства геопарки виступають як об’єкти природного геологічного спадку, в межах яких створюються всі необхідні умови для їх вивчення і збереження в інтересах всього людства. Разом з тим, геологічні пам’ятники, слугують місцем першого знайомства людей з різноманітними аспектами природного світу, місцем туризму та активного відпочинку.
В вступних доповідях, зроблених керівниками ЮНЕСКО і Геологічної служби Північної Ірландії, прозвучала теза про те, що на сучасному етапі роль геологічних парків, як об’єктів культурного і геолого-історичного спадку людства, невпинно зростає. Разом з розумінням правлячих кіл країн Світу та бізнес-спілки того, що такі парки стають не тільки візитними картками країни і культовими місцями для відвідувань, але й успішними бізнес-проектами, невпинно зростає їх кількість та географія розміщення [10, с.94].
Основою будь-якого геопарка є геологічні пам’ятники різної природи і типу. Спроби перетворити такі пам’ятники в заповідники або особливо охороняємі території успіху не мали як за фінансовими міркуваннями, так і за професіональними. Ідея створення геопарків дозволила вирішити обидві проблеми. Геопарки стали доступними для більшої кількості професіоналів, їх облаштуванням займалися або добровільці-волонтери, або студенти університетів геологічних спеціальностей. При геопарках почали створюватися геологічні музеї, котрі окрім популяризації геологічних знань і збереження кам’яних колекцій, почали видавати докладні путівники по геологічним пам’ятникам геопарків, навчальні колекції кам’яного матеріалу, науково-публіцистичні фільми. Світовою сенсацією стала наукова серія про розвиток життя на Землі, особливо, художній фільм-бестселер «Парк юрського періоду».
Однією з головних цілей, які ставлять перед собою всі геопарки, є поліпшення і розширення способів охорони, облаштування і популяризації геологічних і геоморфологічних об’єктів, що є на їхніх територіях . Для цього геопарки постійно експериментують, розвивають і поліпшують методи діяльності та підтримують наукові дослідження у різних галузях наук про Землю, а також об’єднуються у мережі геопарків для полегшення виконання цих завдань. Згідно з вихідними засадами функціонування [21, с.369 ], геопарки беруть активну участь у соціально-економічному розвитку регіону розташування шляхом популяризації геоспадщини і розвитку геотуризму, а також співпрацюють з місцевими підприємствами щодо популяризації і створення нових туристичних продуктів, пов’язаних з геоспадщиною. Геопарки намагаються осучаснити в громадах відомості про значення охорони і використання унікальної спадщини Землі з метою її збереження для наступних поколінь, проводять акції з вивчення громадської думки щодо проблем природничих (зокрема, й геологічних) наук. Геопарки відіграють активну роль в організації і реалізації освітніх заходів, які стосуються наук про Землю, природного середовища і зрівноваженого розвитку [11, с.370].
Така політика є виправданою з кількох причин:
– зусиль самих наукових і природоохоронних установ замало для збереження геоспадщини, інших природних компонентів, історико-культурних цінностей, місцевих традицій і звичаїв – обов’язково потрібна підтримка місцевого населення;
– освітні заходи передусім повинні стосуватися місцевого населення: не кожен мешканець розуміє цінність розташованих на його території об’єктів і відчуває потребу в збереженні природи. Тому просвітницька місія геопарків серед місцевого населення полягає в тому, щоб пояснити кожному мешканцю вартість різних компонентів природи (насамперед об’єктів геоспадщини) і сформувати у його свідомості потребу їхньої охорони та сталого розвитку регіону;
– якими б переконливими не здавалися заклики до збереження георізноманітності й інших природних та історико-культурних цінностей, місцеве населення має відчути ще й соціально-економічну вигоду (передусім завдяки розвитку геотуризму). Оскільки геопарки створюють на базі вже наявних природоохоронних установ, то внаслідок чинних тривалий час обмежень щодо господарської діяльності, переважній більшості таких територій властивий недостатній соціально-економічний розвиток, а деякі з-поміж них взагалі вважають депресивними. Завданням геопарків є спільно з місцевими мешканцями розробити і поступово впровадити такий план сталого розвитку території, щоб задіяти у ньому якомога більшу частку населення і підвищити його рівень – як соціальний (можливість навчання з подальшим працевлаштуванням, розвиток сфери обслуговування, створення громадських організацій тощо), так і економічний (консультації і допомога в створенні екологічно орієнтованих підприємств (переважно у сфері обслуговування туристів – розміщення, харчування, організація відпочинку і дозвілля, підтримка й відродження народних промислів і традицій тощо)). Побачивши свої і громадські вигоди від функціонування геопарку, місцеві мешканці охочіше будуть співпрацювати з ним, активно підтримають і популяризуватимуть його ідеї;
– залучивши місцеве населення до своєї діяльності, геопарки отримують значну підтримку в популяризації ідей охорони та зрівноваженого розвитку серед відвідувачів, поширюють цей досвід на інші подібні місцевості.
Діяльність геопарків має три напрями:
– геоконсервація: збереження й вивчення об’єктів геоспадщини, впровадження та демонстрація нових методів їхнього збереження й використання; збереження та підтримка місцевих традицій та чинного законодавства;
– освіта: організація і вжиття заходів щодо популяризації знань у галузі наук про Землю та охорони природи для широкого кола осіб. Це стосується організації охорони і презентації геосайтів, музеїв, інформаційних центрів, подорожей, спеціалізованих турів, шкільних екскурсій, семінарів, конференцій, видання популярної літератури, карт, освітніх матеріалів та презентацій тощо. Геопарки також проводять наукову роботу спільно з університетами, науково-дослідними інституціями, стимулюють обмін досвідом між ученими та місцевими громадами;
геотуризм: стимулювання економічної активності та зрівноваженого (сталого) розвитку шляхом розвитку геотуризму. Створюючи привабливі для відвідувачів об’єкти, геопарки підтримують соціально-економічний розвиток місцевих громад – популяризують місцеві туристичні продукти та природну спадщину. Це сприяє створенню унікальних пропозицій для геотуризму і просуванню місцевого геопродукту на туристичних ринках.[13, с.6].
Освітня діяльність – це ключовий момент роботи геопарків, які є геологічними музеями під відкритим небом з великим значенням для освітніх програм у сфері охорони середовища. Практичні приклади цього – дидактичні комплекти на тему еволюції життя, історії Землі і геологічного часу, підготовлені Геологічним заповідником у Провансі. Крім того, геопарки розробляють і підтримують професійні навчальні програми, призначені головно для безробітної молоді.
Головними завданнями геопарків є наукові дослідження, інвентаризація, картування, охорона і популяризація геологічних об’єктів, збереження скам’янілостей, створення мережі туристичних шляхів, що сполучають об’єкти на території парку з туристичною інфраструктурою, розвиток освітніх програм, організація культурних і наукових заходів та популяризація пам’яток неживої природи [8]. Зарубіжний досвід свідчить, що ці установи є необхідним знаряддям нового способу вирішення проблем охорони природи і зрівноваженого розвитку територій через популяризацію геотуризму [21, с.370].
Згідно з критеріями віднесення природних територій до геологічних парків розробленим ЮНЕСКО геологічні парки повинні:
представляти шедевр людської діяльності (наприклад, унікальні родовища, давні горні розробки), будівельну, архітектурну, технологічну або ландшафтну цілісність, величний природний геологічний феномен (геологічний пам’ятник);
забезпечувати обмін людськими цінностями, збереженість культурних традицій різних епох цивілізації;
відображати природнє, традиційне для тієї чи іншої епохи, людське поселення або результати надрокористування, геологічні епохи розвитку Землі, розвиток форм рельєфу або природних геологічних процесів;
характеризувати найважливіші сучасні еколого-біологічні процеси, які відбуваються на землі, і природні середовища.
Сучасний геологічний парк – це живописна, сучасно облаштована, природна територія площею від десятків до сотень квадратних кілометрів, в межах якої знаходяться геологічні пам’ятники та інші об’єкти, що мають загальнонаціональне та всесвітнє значення, інформаційно розкручена в засобах масової інформації і на Інтернет-сайтах, яка слугує місцем паломництва, наукових досліджень, туризму та відпочинку. [5, с.168].
Термін "геотуризм" виник у середовищі геологів, які мають відношення до навчально-освітньої роботи та природоохоронних і туристичних установ. Цей термін мас два головних варіанти інтерпретації: як форма пізнавального та природничого туризму та як прикладна галузь геолого-геоморфологічних досліджень. Найактивніше науково-прикладні аспекти геотуризму розвиваються у низці європейських країн (Німеччина, Великобританія, Італія, Польща), а також Австралії, США та в азійських країнах (у першу чергу в Китаї).
У геотуризмі пропонують виділяти такі похідні терміни: геотуристичні об'єкти - геологічні (геоморфологічні) об'єкти, що є предметом зацікавлення туристів (каньйони, скелі, печери); геотуристичні явища - явища, пов'язані з сучасними геолого-геоморфологічними процесами (гейзери, еолові процеси, берегова діяльність хвиль). Геотуристичні об'єкти та явища становлять геотуристичні атракції.
Ще один важливий термін — геотуристичні траси, що охоплюють геотуристичні атракції, розміщені вздовж спеціально розробленого шляху. З наукових публікацій останніх років випливає, що цей термін співіснує з терміном "геологічні подорожі", а для геотуристичних трас часто використовують термін "геотріпи" або "геомаршрути".[5, с. 170].
Для розвитку геотуризму важливим є добрий стан геологічних об'єктів та виразність і естетичний вигляд форм рельєфу. Зацікавлення відвідувачів може концентруватися також на підземних об'єктах як природного, так і штучного походження. Здебільшого, це карстові території з численними печерами, а також сліди давньої гірничодобувної промисловості. Сприятливі умови для демонстрування геологічних утворень, тектонічних і седиментаційних структур знаходимо як у природних відслоненнях (таких як скелі і скельні стінки, урвисті борти ярів, береги рік і потоків), так і у покинутих чи діючих кар'єрах. Тут також можна збирати скам'янілості, цікаві зразки порід і мінералів. Геотуризм тісно пов'язаний з природоохоронними територіями, де геолого-геоморфологічні утворення є важливою складовою.