5.Зп Хорватії

9 жовтня 1991 р. Хорватію було проголошено суверенною державою та прийнято рішення «про розрив усіх державно-правових відносин, на яких ґрунтувалося її перебування у складі СФРЮ».

Вектори зовнішньої політики

Основними напрямками зовнішньої політики Республіки Хорватії є збереження і забезпечення миру та взаєморозуміння між державами і народами, утвердження положення Хорватії на міжнародній арені, створення умов для реалізації основних стратегічних пріоритетів шляхом залучення до європейських та трансатлантичних політичних, економічних інтеграцій та інтеграцій безпеки, дотримання взятих на себе міжнародних зобов’язань, вирішення питань, які залишились відкритими після розпаду колишньої держави, встановлення добросусідських відносин та співпраці з усіма сусідніми країнами на засадах рівноправності та взаємності, розвиток дружніх відносин з впливовими структурами та з державами світу, покращення економічного становища та загальна презентація Хорватії.

Республіка Хорватія, як демократична та стабільна сучасна європейська держава, пропорційно до своєї величини та оточення займає важливе місце і роль у світі, який змінюється, у світі глобалізації, регіональних політичних та економічних інтеграцій, демократизації міжнародних відносин, світі, що бореться з викликами міжнародного тероризму та насилля. Хорватія, як середземноморська, центральноєвропейська та придунайська країна, знаходиться у серці Європи, її географічне положення є однією зі стратегічних переваг. Актуальні інтеграційні процеси в Європі роблять особливо значимим її географічне положення, перетворюючи його на потенційний ключовий механізм економічного розвитку країни.

Місце Хорватії у формуванні тривалого миру, стабільності та розвитку в Південно-східній Європі є незамінним, розбудова системи безпеки та стабільності цієї частини Європи можлива лише на засадах справедливості, права і рівноправності, дотримання інтересів усіх держав і народів цього регіону та з погодження міжнародного співтовариства. Хорватія має намір проводити зовнішню політику на вищезазначених засадах, змінюючи в нових умовах простір колишньої інтенсивної і прямої конфронтації на простір нової співпраці та партнерства.

Зовнішньополітичні цілі Уряду Республіки Хорватії суттєво пов’язані з комплексною програмою внутрішніх реформ, які забезпечать економічний розвиток, реорганізацію державної влади та повне впровадження всіх європейських демократичних стандартів, таких як верховенство права, гарантії безпеки громадянських та релігійних свобод, повна рівність і рівноправність усіх наших громадян та право кожної окремої людини на однакові життєві умови.

Республіка Хорватія засуджує всі військові злочини та виступає за притягнення військових злочинців до відповідальності, має намір повністю дотримуватись взятих на себе міжнародних зобов’язань та підтримувати співпрацю з Міжнародним карним судом з питань колишньої Югославії. Основні цілі зовнішньої політики: 1. Приєднання до ЄС

Головною метою Республіки Хорватії є повноправне членство в Європейському союзі, який є ядром стабільного миру, демократичних свобод та економічного розвитку. Ідею Європи Уряд Хорватії розуміє як спільний простір всіх європейських народів та держав в їхньому будуванні майбутнього, заснованого на спільних цінностях і засадах, зберігаючи державну, національну, політичну, культурну та економічну самобутність за умов їхньої рівноправної співпраці та взаємопроникнення.

Стосовно цієї стратегічної мети існує спільна політична згода політичних партій і хорватських громадян. Це затверджено Декларацією Сабору в грудні 2002 р., коли всі політичні партії в парламенті підтримали приєднання Республіки Хорватії до ЄС.

В умовах глобалізації Хорватія як невелика держава, порівняно з іншими європейськими державами, що трансформуються, оцінює приєднання до ЄС як оптимальний шлях розвитку і забезпечення процвітання, відповідно реалізацію національних інтересів. Система цінностей ЄС якнайкраще відображає інтереси побудови хорватського суспільства і держави та буде повністю захищена приєднанням країни до цієї інтеграції. Аналіз витрат та користі від вступу до ЄС показує, що Хорватія довгостроково виграє від членства в ЄС, а її економічний, політичний, науково-культурний та загальний розвиток як частини ЄС буде успішнішим, ніж поза ним.

Забезпечення різнопланових дружніх відносин з усіма теперішніми та майбутніми членами ЄС є складовою частиною політики Республіки Хорватії по відношенню до ЄС та її членів.