17) Судова система Європейського Союзу.

ЄС у цьому випадку – Європейські Спільноти) в Люксембурзі був однією з перших інституцій Спільноти, заснованих Паризьким договором 1951 року. Римський договір 1957 року зобов’язав його наглядати за виконанням усіх європейських договорів.

До складу Суду ЄС входять по одному судді від кожної держави-члена (після останнього розширення – 27), яким допомагають вісім генеральних адвокатів. Суддів і адвокатів призначають за загальної згоди держав-членів на шестирічний термін. Суд може засідати в палатах або збиратися на пленарні засідання для розгляду особливо важливих чи складних справ та на вимогу держав-членів.

Він виконує дві основні функції:

перевіряє на відповідність договорам документи, видані європейськими інституціями та урядами;

тлумачить право Спільноти на запит національних судів.

18) Європейський центральний банк.

головний елемент Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), який як юридична особа виконує основні функції, радить національним державам та наддержавним органам щодо господарчої оцінки ухвали законів та інших правових норм Європейського Союзу, а також висловлює свою думку щодо грошової, цінової політики відповідним органам.

Діяльність ЄЦБ ґрунтується на засаді незалежних від національних держав та наддержавних органів ухвал, що передбачає передусім брак примусу в покриванні їхніх внутрішніх і зовнішніх боргів.

Найвищий орган ЄЦБ — Управлінська рада, до якої входять члени правління ЄЦБ та керівники центральних банків країн-учасниць. Ухвали потребують простої більшості голосів, кожний член управлінської ради має лише один голос.

Правління ЄЦБ очолює президент

19) Рахункова палата.

Рахунковапалата — колегіальний орган, який існує з 1975 p. і забезпечує зовнішній контрольспільних європейських фінансів і консультативний розгляд фінансових та бюджетних проектів ЄС. Керівний орган Палати — колегія з 15 членів (по одномувід кожної держави-учасниці), які призначаються строком на шість років. ШтатПалати становить приблизно 300 осіб.

20) Основні органи Європейського Союзу

Вищі інституції ЄС доповнюють інші важливі органи: дорадчі — Європейський соціально-економічний комітет (виражає позицію організованого громадянського суспільства з соціальних та економічних питань) і Комітет регіонів (виражає позицію регіональних та місцевих органів влади); Європейський інвестиційний банк (фінансовий інструмент досягнення цілей Союзу) і з захисту прав людини — європейський омбудсмен (опікується скаргами громадян на інституції та органи ЄС).

21) Основні установи Європейського Союзу.

ЄС має в своєму складі такі організаціїта установи:

установи Європейського Союзу, які керуються європейським публічним правом; відрізняються від інституцій Спільноти (Рада Європейського Союзу, Європейський Парламент, Європейська Комісія тощо) і мають власний юридичний статус.

Агентства створюються відповідно до актів вторинного законодавства (див. Право Спільноти) для виконання специфічних технічних, наукових або адміністративних завдань. Перші агентства виникли у 1970-х роках, але більшість із них почали роботу в 1994 або 1995 роках після того, як Європейська Рада в Брюсселі (жовтень 1993 року) нарешті вирішила (внаслідок тривалих суперечок), в яких країнах розмістять штаб-квартири семи з них.

Нині сімнадцять організацій відповідають визначенню агентств Європейського Союзу, хоча називають їх по-різному: центр, бюро, фундація тощо. Залежно від повноважень і партнерів або клієнтів усі агентства за видом діяльності можна поділити на чотири групи:

Управління з удосконалення внутрішнього ринку(товарні знаки, зразки, моделі) — Іспанія;

Європейське бюро ветеринарної і фітосанітарноїінспекції (Ірландія);

Європейське управління з контролю за поширенням наркотиків — Португалія;

Європол з підрозділом по боротьбі з наркотиками —Нідерланди;

Європейська агенція з охорони здоров'я та охоронипраці — Іспанія;

Європейська агенція з експертизи медичнихпрепаратів — Великобританія;

Європейська агенція з охорони навколишньогосередовища — Данія;

Європейський фонд освіти — Італія;

Європейський центр розвитку професійної освіти —Греція;

Центр перекладів ЄС, Апеляційний суд європейських патентів — Бельгія.