Перший етап. З'ясування ситуації.

Основне завдання: допомогти клієнтові розповісти про свою ситуацію якомога ясніше і виразно.

Фахівець не зможе допомогти клієнтові, якщо той не побачить в своїй життєвій ситуації всі її негативні сторони і якісь моменти, з якими можна в принципі змиритися. Тому клієнт повинен розповісти про свою життєву ситуацію якомога докладніше, щоб самому для себе з'ясувати, в чому ж реально полягає його проблема, які можливості він упустив, щоб не потрапити в скрутне становище. Деякі клієнти балакучі, іншим важко вимовити слово. Одним клієнтам легко виразити на словах все, що їх турбує, інші взагалі не можуть примусити себе розповісти про свої нелади. Клієнти, які не по своїй волі вимушені спілкуватися з фахівцем, вважають за краще розповідати не про себе, а про тих, хто примусив їх звернутися до фахівця.

Сенс цього етапу, таким чином, полягає в тому, щоб добитися відвертого обговорення ситуації, в яку потрапив клієнт.Щоб цей етап почався успішно, фахівець повинен уміти із самого початку встановити відповідні відносини з своїм клієнтом.

Другий етап. Пошук і знаходження особових недоліків і слабкості клієнтів.

Завдання в роботі фахівця на цьому етапі полягає в тому, щоб допомогти клієнтові розкритися, побачити в собі різного роду слабкості і хворі місця, які заважають йому реально оцінити свої проблеми, невикористані до цього можливості.

Цей етап надзвичайно важливий для подальшої роботи з клієнтом. Якщо клієнт сам не побачить свої слабкості, не оцінить їх об'єктивно, то буде дуже важко допомогти йому знайти конструктивний вихід з його проблемної ситуації і скористатися нереалізованими можливостями. Допомогти клієнтові звільнитися від «затисків», що заважають конструктивно вирішити проблему і використовувати особистісні можливості, - один з найважливіших прийомів, які повинні використовувати фахівці, щоб «надихнути» клієнта на рішучі кроки, допомогти йому знайти силу і рішучість щоб активно діяти. Пошук «слабких» місць не означає сказати клієнтові, що він наробить погано, неправильно, або навісити на нього якісь ярлики. Це, швидше за все, допомога в тому, щоб клієнт побачив Себе з боку, реальніше побачив інших людей, мир" навколо себе іншими очима, в іншому - конструктивному, творчому ключі.

Третій етап. Пошук способів досягнення мети.

Тут основне завдання в роботі фахівця полягає в тому, щоб допомогти клієнтові «працювати» з своєю проблемою: визначити спірні питання, можливі наслідки, варіанти різних можливостей, які сприяли б яким-небудь змінам в житті.

По-перше, коли проблемна ситуація, з якою стикається клієнт, досить складна і складається з декількох складових різного рівня, то фахівець повинен допомогти клієнтові знайти і вибрати одну або декілька першочергових завдань над якими необхідно працювати в першу чергу. По-друге, якщо вирішення проблеми зв'язане із значними витратами фінансового і психологічного характеру, то необхідно оцінити «собівартість» виходу з проблемної ситуації.

Але розставити все «по поличкам» та на цьому заспокоїтися - це не вихід з положення: необхідно було знайти способи допомогти визначитися з подальшими кроками, допомогти вирішити, що робити далі. Процес надання допомоги не повинен дезорганізовувати повсякденне життя клієнта Необхідно допомогти клієнтові із самого початку побачити якісь перспективи повірити в себе. Процес надання допомоги дуже гнучкий, а деколи і суперечливий. Немає єдиної формули для вирішення всіх проблем. Але принцип залишається єдиним: допомогти клієнтові знайти варіанти дій, які зрушили б з місця невирішену проблему.

Основне завдання фахівця на цьому етапі полягає в тому, щоб спонукати клієнта до активності. Клієнт повинен бути активним не тільки під час бесід з соціальним працівником, але і в повсякденному житті.

Мета надання допомоги полягає в тому, щоб добитися конструктивних змін в житті клієнта. Якщо клієнт не діє, то нічого саме по собі не відбудеться. У допомагаючому процесі важливо два типи дій: активна робота клієнта під час бесіди з фахівцем і його конкретні дії в повсякденному житті.

Але, всі фази і етапи допоміжного процесу в кращому разі - це імпульс, каталізатор для дій самого клієнта. Необхідні дії клієнта поза соціальною службою, в повсякденному житті - не випадкові, не довільні, а дії цілеспрямовані, орієнтовані на те, щоб зрушити своє нестійке положення з мертвої точки, стати впевненіше в житті.

Перша фаза технологічного процесу на цьому закінчена, і починається нова, яка теж розподіляється на три етапи.

Друга фаза. Розробка плану дій.

Ця фаза є проміжній між аналізом проблемній ситуації, невикористаних раніше можливостей і безпосередніми діями за рішенням проблеми. Під час цієї фази клієнт має справу з тим, що він хотів би отримати в результаті роботи з фахівцем, тобто з гіпотетичними результатами виходу з проблемної ситуації.

Етап перший. Розробка можливих варіантів подій.

Завдання в діях фахівця на цьому етапі полягає в тому, щоб допомогти клієнтові побачити широкий спектр можливостей, які можуть відкритися перед ним в майбутньому.

На цьому етапі фахівець, розібравшись в ситуації клієнта, допомагає йому знайти відповіді на наступні питання: «А що я хочу насправді?», «Як складеться моє життя, якщо вона зміниться до кращого?» Життєва практика, результати досліджень показують, що дуже небагато з нас, стикаючись з проблемною ситуацією або упущеними можливостями, ставлять собі питання типу; «Що трапиться зі мною, коли я вийду з цієї ситуації?», «Що я отримаю замість втраченого?», «У якій життєвій ситуації я опинюся?», «З ким я залишуся?» Ці питання надзвичайно важливі. Більш того, вони «працюють», тому що допомагають клієнтам використовувати свою уяву і позначити контури майбутнього життя, яке по ідеї повинне бути краще, ніж справжня.

На цьому етапі дуже важливо допомогти клієнтові відповісти для себе на питання: «А що ж я хочу?» Навіть якщо відповідь не цілком правдоподібна, не можна переривати клієнта в його спробах використовувати свою уяву, щоб намалювати картину майбутнього життя.

Другий етап. Переклад можливостей в реальну мету.

Основне завдання дій фахівця полягає в тому, щоб допомогти клієнтові вибрати найбільш реальні зі всього набору потенційних перспектив і перетворити їх на дійсну мету. На цьому етапі вже важливо відповісти не на питання «Що ви хочете?», а на питання «Що ви дійсно хочете?» Цілі, які намічає клієнт на цьому етапі, знаходять конкретніші контури з тим, щоб вони могли стати надалі основою для конкретних дій.

Третій етап. Розробка програми конструктивних змін.

Основне завдання дій фахівця полягає в тому, щоб допомогти клієнтові визначитися із спонукальними мотивами, які допоможуть тому реально захотіти досягти намічених результатів.

Що хоче клієнт від фахівця? Одне - це визначитися з метою. Інше - спонукати його до дій. Але для того, щоб щось робити конкретно, важливо ухвалити рішення. Тому знайти рішучість діяти - найголовніше для цього етапу. Коли людина стикається з проблемною ситуацією, йому одночасно доводиться вибирати серед багатьох можливих варіантів один або декілька. Який механізм цього вибору? Які спонукальні мотиви для вибору тієї або іншої мети? Пошук відповідей на ці питання складає суть даного етапу.

Якщо ця фаза завершується успішно, то клієнт чітко уявляє собі, що він хоче, чого він хоче добитися, в якому напрямі йому йти, навіть якщо він поки і не знає, як конкретно повинен діяти.

Фаза третя. Визначення стратегії конкретних дій.

Попередня фаза технологічного процесу індивідуальної соціальної роботи була пов'язана з відповіддю на питання щодо того, що хоче клієнт, до чого він хотів би прийти. Третя фаза пов'язана з відповіддю на питання, як досягти бажаного.

Перший етап. Оцінка стратегій.

Основне завдання дій фахівця на цьому етапі полягає в тому, щоб допомогти клієнтові розкласти перед собою карти з маршрутом шляхів до поставленої раніше мети, або, як це модно зараз говорити, допомогти клієнтові зробити «мозковий штурм» відносно стратегічних кроків до поставлених цілей.

На першому етапі необхідно розробити як можна більше число стратегічних варіантів дій. Навіть найнеймовірніші ідеї можуть стати дієвим ключем для програми реальних дій.