Румунська Православна Церква

Зміст

1 Історія

1.1 Під омофором Константинополя

1.2 Автокефальна церква

2 Предстоятелі

2.1 Митрополити Унгро-Валаські (1359—1925)

2.2 Патриархи Румунські (з 1925)

3 Примітки

4 Джерела

Історія

Під омофором Константинополя

За легендою, в межах сучасної Румунії проповідував апостол Андрій Первозванний та апостол Павло. Вважається, що румунська церква заснована Святим апостолом Андрієм Первозванним, який приніс благу звістку в римську провінцію Скітія Мінор (Мала Скіфія), тобто на території між Чорним морем і Дунаєм, де сьогодні знаходиться Добруджа (південний схід Румунії). У V ст. на території Румунії християнство поширював святий Микита Ремезіанскій (+431).

У 1359 році волоський воєвода Микола Олександр I добився від Константинопольського патріарха піднесення Церкви на території Валахії до рівня автономної митрополії

Молдавська Церква після свого заснування, й аж до 1918 року не була в складі Волоської (Румунської) Церкви. Оскільки і політично між молдаванами і румунами не було єдності. Юрисдикційно ця територія належала Константинопольському Патріарху, який у 1401 році визнав окрему Молдавську митрополію.

У другій половині ХІV ст. — на початку ХV ст. канонічну юрисдикцію Галицької митрополії визнавала Молдавська Церква. Митрополитові Антонію підлягали також й молдовські єпископи. У 1371 та 1376 роках митрополит Галицький Антоній рукоположив молдавських єпископів Йосифа та Мелетія. У 1394 році патріарх призначив для Молдавської Церкви митрополита Iєремію, але його не прийняла світська влада.

1401 року єпископ Йосиф (брат нового князя Молдавії Олександра Доброго, висвячений митрополитом Антонієм) був визнаний законним Молдавським митрополитом. Олександр Добрий розділив Молдавію на 3 округи з центрами в Сучаві (столиця), Радауцах і Романі. Православ'я було державною релігією в Молдавії.

1439 року — після Флорентійської унії, румунські митрополити розірвали зв'язки з Константинополем та підтримували православія. Тоді нових митрополитів для Молдови й Волощини почали ставити Охридські архиєпископи.

Відновлення зв'язків з Царгородом наступило на початку XVI віку, коли Волощина, а потім і Молдова, була завойована турками. Проте залежність від Константинопольського патріарха була номінальною. Й обмежувалась благословенням патріярха при вступі на катедру митрополитів, яких обірало духовенство і бояри.

Церква стала ініціатором утворення в Молдавському князівстві: у 1639 році в Яссах, за підтримки митрополита Київського Петра Могили, була відкрита перша молдавська школа - Слов'яно-греко-латинська академія. Під заступництвом Церкви в Молдові виникло книгодрукування: на прохання господаря Василя Лупу митрополит Петро Могила та Львівське православне братство допомогли заснувати при Ясському монастирі Трьох Святителів першу в князівстві друкарню. Згодом книгодрукування було відновлено зусиллями митрополита Досифея за сприяння Москви.

1812 року — після входження Південної Бессарабії та Молдови до складу Російської імперії ця територія була включена до юрисдикції Російської Православної Церкви, якою в 1813 році запроваджено Кишинівську єпархію.

Автокефальна церква

Румунська Православна Церква проголосила своє самоврядування у 1865 році, після об’єднання князівств Валахії та Молдови в Румунській державі (1862 рік), виділившись таким чином з Константинопольського Патріархату. Автокефалію Румунської Православної Церкви було визнано лише 25 квітня 1885. 25 лютого 1925 була піднесена до рангу Патріархії, маючи повне догматичне, літургічне і канонічне спілкування з рештою Помісними Православними Церквами.

З 1918 до 1944 року до складу Румунської православної церкви входила, автокефальна до того часу, Буковинська митрополія та православні парафії південної Бессарабії. Після зайняття Бессарабії, Румунський Синод заснував Кишинівську архиєпископію. 1927 року її було піднесено до рангу митрополії, а до її складу включено створені румунським Синодом у 1922 році Хотинську та Бєлгород-Дністровську єпархії.

Канонічна територія — Румунія. Юрисдикція Румунської Православної Церкви поширюється також на ряд єпархій в Америці (США та Канада), Західної та Південної Європи.

2002 року — влада Молдови зареєстрували «Бессарабську митрополію» як релігійну юридичну особу, а в 2006 році визнали її «духовним, канонічним й історичним спадкоємцем Бессарабської митрополії, яка функціонувала до 1944 року включно» з її єпархіями.

24 жовтня 2007 р. Синод Румунської Православної Церкви утворив 7 нових єпархій. Зокрема, було відновлено 3 єпархії Бессарабської митрополії, які існували до 1944 року. Наразі їх центри знаходяться в молдавських містах Бельци, Кантемирі та Дубоссарах, але з часом Румунська Церква має на меті перенести єпископські кафедри в українські міста – Хотин, Ізмаїл та Білгород-Дністровський. Отже, за заявами Рум. ПЦ, коли складуться сприятливі обставини, вона планує перенести єпархії у відповідні українські міста. [1]

Патріарша резиденція знаходиться у Бухаресті.

Згідно з останнім переписом населення (2002 р.) в Румунії проживають 21.794.792 чоловік, з яких 86,7% заявили себе православними християнами.

У Румунській Православній Церкві діють 631 монастирі та скити, в яких подвизаються більш ніж 8.059 ченців і черниць. Патріарх Блаженніший Даниїл, архієпископ Бухарестський.

Титул Предстоятеля: «Блаженніший Архієпископ Бухарестський, Митрополит Мунтенскій і Добруджійскій, Намісник Кесарії Каппадокійской і Патріарх Румунський».