- •М іністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Рекомендовано до друку Методичною радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол №_ від __.__.2012 р.)
- •Перелік прийнятих скорочень
- •1 Організація процесу конструювання рез
- •1.1Технічні вимоги до конструкції
- •1.1.1 Вимоги до показників призначення реа
- •1.1.2 Вимоги до стійкості реа при дії механічних та кліматичних факторів
- •1.1.3 Вимоги до технологічності та уніфікації
- •1.1.4 Вимоги до надійності реа
- •Продовження таблиці 1.4
- •1.2Технічне завдання на проектування
- •1.2.1 Технічне завдання для дослідно-конструкторських робіт
- •Назва теми ккп
- •Тема проекту:назва теми ккп
- •3.1.1. Розрахунок площі і габаритів плати
- •2 Конструкторська документація
- •2.1 Види конструкторських документів
- •2.2 Схемна документація на радіоелектронні засоби
- •2.2.1 Класифікація та позначення схем
- •Внту 411528.012е3
- •2.2.2 Умовне графічне та літерне позначення елементів
- •2.2.3 Спрощення у схемах
- •2.2.4 Оформлення переліку елементів
- •3 Конструювання вузла рез з друкованим монтажем
- •3.1 Вихідні дані для розробки
- •3.2 Особливості електромонтажу радіоелектронної апаратури
- •3.3 Компонування друкованої плати
- •3.3.1 Ручний метод конструювання
- •3.3.2 Напівавтоматизований метод конструювання
- •3.3.3.Автоматизований метод конструювання
- •3.4 Конструювання друкованої плати
- •Максимальний розмір будь-якої із сторін не більше 470 мм. Спів- відношення розмірів сторін не більше 3:1.
- •3.5 Розміщення друкованих провідників на платі
- •3.6 Розрахунок друкованого монтажу
- •3.7 Розрахунок ширини друкованих провідників
- •3.8 Особливості конструювання друкованих плат
- •3.9 Розробка конструкторської документації на друковані вузли
- •3.9.1 Розробка креслення друкованої плати
- •3.9.1.1 Методика розробки креслення друкованої плати
- •3.9.1.2 Основні вимоги до оформлення креслення
- •3.9.1.3 Запис технічних вимог
- •3.9.2 Розробка складального креслення друкованої плати
- •3.9.2.1 Зміст і позначення складального креслення
- •3.9.2.2 Методика розробки складального креслення
- •3.9.2.3 Спрощення у складальному кресленні
- •3.9.2.4 Технічні вимоги
- •3.9.2.5 Специфікація
- •4.Забезпечення надійності радіоелектронної апаратури
- •4.1Основні терміни та визначення
- •4.2 Кількісні характеристики надійності та їх властивості
- •4.3 Розрахунок надійності не ремонтопридатних систем за раптовими відмовами
- •5 Захист конструкцій реа від механічнихдій
- •5.1 Поняття вібростійкості і віброміцності
- •5.2 Розрахунок на дію вібрацій
- •5.3 Розрахунок на дію удару
- •6 Електромагнітна сумісність. Методи екранування
- •6.1 Оцінювання завадостійкості
- •7 Тепловий режим конструкцій реа
- •7.1Загальні положення охолодження радіоелектронної апаратури
- •7.2 Оцінювання теплового навантаження реа
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Література
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 ,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 ,
7 Тепловий режим конструкцій реа
7.1Загальні положення охолодження радіоелектронної апаратури
Більшість пристроїв радіоелектроніки використовують лише невелику кількість споживаної від джерел живлення енергії у вигляді корисної енергії сигналів, решта перетворюється у теплову і відається у навколишнє середовище. Загальний тепловий фон буде визначатися питомою потужністю і щільністю теплового потоку, що проходить крізь кожух пристрою.
Тепловий режим це є просторово-часове розподілення температури в РЕА. Під заданим температурним режимом розуміють такий режим, при якому температура кожного із елементів блоку дорівнює заданій або не виходить за межи допустимої.
За характером руху теплоносія системи охолодження діляться на системи примусового і природного охолодження пристроїв. Основна частка перенесення теплової енергії в цих системах відбувається за рахунок конвекції, а також за рахунок випромінення і теплопровідності.
В нормальних кліматичних умовах і природному охолодженні біля 70% відводиться за рахунок конвекції, приблизно 20% - за рахунок випромінення і 10 % за рахунок теплопровідності.
Покращити передачу тепла від теплонавантажених елементів до більш холодних деталей конструкції можливо за рахунок зниження теплових опорів. Малі теплові опори внутрішніх ділянок блока від корпуса до всіх елементів конструкції сприяють вирівнюванню температури всередині блока, що приводить до підвищення надійності (таблиця 7.1).
Таблиця 7.1 – Контактні теплові опори пар металів
Матеріали конструкцій |
Тепловий опір,см2· К/Вт |
Мідь - алюміній |
0,08 |
Мідь - мідь |
0,1 |
Мідь - латунь |
0,18 |
Мідь сплав Д16Т |
0,2 |
Сплав Д16Т - сплав Д16Т |
0,25 |
Сталь - мідь |
0,8 |
Сталь - сплав Д16Т |
1,2 |
Сталь - сталь |
2,5 |
Метал – фарба - метал |
20 |
Контактні теплові опори можуть бути зменшені за рахунок: застосування матеріалів з більшою теплопровідністю, вибору більш пластичних матеріалів, зменшення шорсткості з’єднувальних поверхонь, застосування пластичних прокладок з великою теплопровідністю.
Для зниження теплового фону в конструкції при природному охолодженні необхідно виконати такі заходи:
- забезпечити обтікання холодним повітрям всіх елементів конструкції, особливо теплонавантажених;
- тепло навантажені елементи повинні розміщуватись ближче до стінок блока;
теплочутливі елементи повинні захищатись від нагрітого повітря;
всі теплонавантажені елементи повинні мати щільні контакти з несучими вузлами;
тепловидільні блоки повинні розміщуватись у верхній частині конструкції пристрою.
7.2 Оцінювання теплового навантаження реа
Як критерій оцінки теплового режиму пристрою виберемо щільність струму в провідниках друкованої плати.
Для двосторонньої друкованої плати максимально допустимою вважається щільність струму 20 A/мм2. Мінімальний перетин провідника друкованої плати становить:
S = h·lmin
де h – товщина провідника друкованої плати,
lmin – мінімальна товщина,
Знайдемо Imax за формулою
Imax = pmax·S,
де pmax - максимальна щільність струму.
Далі визначимо розміри плати.
Визначаємо габаритні розміри плати за формулою:
Sплати = Sуст. ×q (q = 24), (2.74)
де Sуст. – сума встановлювальних площ усіх радіоелементів, що знаходяться на платі;
q – коефіцієнт запасу.
Вибираємо найближчі стандартні розміри плати.
Висота корпуса залежить від максимальної висоти радіокомпонентів, а також врахування товщини самої плати (1 мм) та методу паяння виводів елементів. Довжина виводів радіоелементів, що припаяні, становить 1,5-2 мм, вони встановлені над платою на висоті 1 мм.
Внутрішні розміри:
а) висота hвн = h + hзап;
б) довжина авн = апл + азап;
в) ширина bвн = bпл + bзап.
де hзап– висота запасу,
азап– довжина запасу,
bзап– ширина запасу,
Зовнішні габарити (з урахуванням товщини корпуса):
а) висота hзовн = hвн + 2tстінки ;
б) довжина азовн = авн + 2tстінки;
в) ширина bзовн = bвн + 2tстінки.
Внутрішній об’єм корпуса становитиме:
Vвнкорп = hвн·авн ·bвн.
Розрахунок теплового режиму пристрою.
Початкові дані досліджуваного пристрою:
– довжина L1;
– ширина L2;
– висота L3;
– товщина стінок кожуха Δ;
споживана від мережі потужність Р.
Розрахунок здійснюватимемо в такому порядку.
Задаємо температуру перегрівання кожуха ΔtК1. Тоді температура кожуха становитиме:
tК1 = tС + Δ tК1.
Знаходимо середню температуру:
tm = 0,5(tС + tК1).
Визначаємо коефіцієнти тепловіддачі αК для всіх поверхонь кожуха, причому за визначальний розмір обираємо висоту пристрою L3 (оскільки плата в нас орієнтована у горизонтальній площині):
, (2.77)
де - параметр, що враховує фізичні властивості навколишнього середовища і визначається за графіком;
;
,
Тоді коефіцієнти тепловіддачі для верхньої, нижньої і бокової поверхонь кожуха:
αКВ = 1,3αК ;
αКН = 0,7αК
αКБ = αК
Знаходимо значення коефіцієнта випромінення кожуха αЛ:
Конвективна складова теплової провідності:
σК = αКВ·SВ + αКН·SН + αКБ·SБ ,
де SВ, SН, SБ – площіверхньої, нижньої і бокової поверхонь кожуха:
Промениста складова теплової провідності:
σЛ = αЛ·ε· (SВ + SН + SБ)
Сумарна теплова провідність:
σКОЖ = σК + σЛ
Визначаємо теплову провідність від умовно нагрітої зони до кожуха:
σЗ = 22·(L1 – 2Δ)·(L2 – 2Δ) ·10-3
Температура нагрітої зони:
tз = tС + ΔtК1(1+ )
Розсіювана у блоці при перегріванні ΔtК1 потужність:
Р1 = σКОЖ(tК1 – tС)
Тепер задаємо нове значення перегрівання кожуха ΔtК2 і послідовно виконуємо ті ж самі операції для нового значення температури перегріву
Будуємо графік залежності температур кожуха та нагрітої зони від розсіюваної потужності.
Контрольні питання:
Як теплові процеси впливають на роботу схеми?
Що таке тепловий режим блоків?
Як поділяються системи охолодження за характером руху теплоносія?
Які матеріали слід використовувати при конструюванні з точки зору теплових процесів?
За рахунок чого може бути зменшений тепловий контактний опір?
З яких основних етапів складається розрахунок герметичних блоків при природній конвекції?
З яких основних етапів складається розрахунок блоків з перфорованими отворами?
Який метод розрахунку покладений для підвищення точності розрахунку теплових процесів?