Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ек.предпр. - курс.2-4 сем.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.08.2019
Размер:
529.92 Кб
Скачать
      1. Складання собівартості товарної продукції і визначення ії структури

У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання – обчислення собівартості виробів. Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-економічних заходів тощо.

Для здійснення заходів щодо зниження собівартості необхідно визначити її структуру, тобто розрахувати внесок кожного елементу у загальну повну собівартість.

Матеріальні витрати можуть бути розраховані, виходячи з їх долі у собівартості одиниці продукції кожного виду; тоді загальні матеріальні витрати – це сума добутків матеріальних витрат на одиницю продукції на її кількість у натуральному виді (додаток Д).

Другий елемент собівартості – оплата праці – містить основну і додаткову заробітну плату усього промислово-виробничого персоналу. Для його розрахунку необхідно:

  1. визначити основну заробітну плату, необхідну для виготовлення одиниці продукції і-ого найменування, виходячи з годинної тарифної ставки розряду, за яким тарифікована робота, і її трудомісткості;

  2. визначити заробітну плату на одиницю продукції з урахуванням додаткової;

  3. визначити заробітну плату робітників-відрядників, що безпосередньо виготовляють усю продукцію за номенклатурою;

  4. визначити заробітну плату усього персоналу, враховуючи коефіцієнт заробітної плати (додаток Д).

ФЗППВП – ФЗПр

КЗП = --------------------- (5.2.24)

ФЗПр

де КЗП – коефіцієнт заробітної плати;

ФЗППВП – фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу підприємства за певний період (у даному випадку за рік), г.о.;

ФЗПр – фонд заробітної плати робітників підприємства за той же період, г.о.

Третій елемент – відрахування у соціальні фонди – визначається, виходячи з величини оплати праці і встановлених відсотків відрахувань.

Четвертий елемент – амортизаційні відрахування – був визначений попередньо у підрозділі 5.2.1.

Пятий елемент – інші витрати – розраховується як різниця між загальною собівартістю усього випуску товарної продукції і сумою попередніх елементів.

Для визначення внеску кожного елементу уся собівартість приймається як 100%, потім розрахувати долю кожного елементу у відсотках; дані навести у таблиці 5.2.3.

Таблиця 5.2.3

Структура собівартості товарної продукції

п/п

Назва елементу

Грошові одиниці

%

Необхідно зазначити склад елементу “інші витрати” і виходячи з досвіду виробничої практики, запропонувати заходи щодо їх зменшення. Необхідно також розрахувати, на скільки відсотків збільшиться прибуток, що залишається на підприємстві, якщо елемент “інші витрати” буде зменшений на визначений відсоток (маючи на увазі, що оптова ціна зберігається, прибуток у вихідному стані приймається за 100%).