Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2. Визначення кількісних показників надійності...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
24.08.2019
Размер:
335.36 Кб
Скачать

2.4 Визначення гамма-відсоткового напрацювання до відмови

Ще однією числовою характеристикою безвідмовності автомобіля є гамма-відсоткове напрацювання до відмови – напрацювання, протягом якого відмова об’єкта не виникає з імовірністю , вираженою у відсотках. За допомогою цього показника визначають, наприклад, який відсоток автомобілів не відмовить на гарантійному пробігу l :

 = 100 P (l ) % . (10)

Значення P (l ) для підстановки у формулу (10) може бути знайдено за допомогою графіка функції P(l) так, як це показано на рис.2 або розрахунковим шляхом з використанням виразу (9):

P(l)= (11)

Можливість застосування формули (9) пояснюється тим, що в початковий період експлуатації транспортного засобу переважають раптові відмови, напрацювання на які розподіляються за законами близькими до експоненціального закону розподілення. Підставивши значення P(l), отримане з (11) в рівняння (10), отримаємо вираз для визначення гамма-відсоткового напрацювання у закінченому вигляді:

. (12)

Приклад. Нехай напрацювання на відмову автомобіля розподіляється за експоненціальним законом розподілення з = 80 тис.км. Необхідно визначити гамма-відсоткове напрацювання для гарантійного пробігу l = 10 тис.км. Згідно формули (12) маємо:

=100 е =88%.

Отже, 12% автомобілів потребуватимуть гарантійного ремонту. Таким чином, за допомогою цього показника може бути визначена потужність гарантійних майстерень з технічного обслуговування і ремонту автомобілів.

2.5 Визначення коефіцієнта технічної готовності

Комплексним показником надійності, який враховує як безвідмовність, так і ремонтопридатність є коефіцієнт технічної готовності Т. Стосовно автомобілів і діючого “Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту”, Т може бути виражений формулою:

(13)

де – середньодобовий пробіг автомобіля;

– число днів простою автомобіля у капітальному ремонті (КР);

– пробіг автомобіля до КР;

– число днів простою автомобіля в технічному обслуговуванні (ТО) і поточному ремонті (ПР) із розрахунку на 1000 км пробігу.

Формулу (13) можна використовувати для визначення як нормативних, так і фактичних значень коефіцієнта технічної готовності Т. В першому випадку значення dK та dTO приймаються у відповідності до ОНТП-01-91, а у другому – за звітними даними конкретного автотранспортного підприємства.

Нормативи простою автомобілів у ТО і ПР, а також пробігу до КР наведені в табл.1.

Нормативи, які наведені в табл.1, розроблені для певних умов експлуатації. Якщо такі умови відрізняються, тоді нормативи підлягають коригуванню. Простої в ТО і ПР коригують за допомогою коефіцієнта К2, який враховує модифікацію рухомого складу та організацію його роботи (табл.2). Ресурс автомобілів не підлягає коригуванню. Пробіг до КР коригують за допомогою добутку коефіцієнтів К1, К2, К3. Коефіцієнт К1 враховує умови експлуатації, а його значення дорівнюють: для І категорії умов експлуатації – 1,0; ІІ – 0,9; ІІІ – 0,8; ІV – 0,7 і V категорії – 0,6. Значення коефіцієнта К2 для коригування пробігу до КР наведені в табл.2. Коефіцієнт К3 враховує природно-кліматичні умови і для України приймається рівним 1 (К3=1).

Приклад. Необхідно визначити коефіцієнт технічної готовності для автобусів ЛАЗ-4221, які працюють в одному із міст України, в умовах ІІІ категорії експлуатації і мають середньодобовий пробіг lC= 185 км.

За даними табл.1 визначаємо нормативи для автобусів ЛАЗ-4221: dTO = 0,30, dK = 18 діб, = 500 тис. км. Простій у технічному обслуговуванні і поточному ремонті коригують за допомогою коефіцієнта К2, який і у даному конкретному випадку дорівнює 1, оскільки автобус ЛАЗ-4221 є базовою моделлю. Пробіг до КР коригують за допомогою добутку коефіцієнтів К1, К2, К3. Згідно вищенаведеного, для ІІІ категорії умов експлуатації К1=0,8, а оскільки автобуси експлуатуються в Україні К3 =1,0. У відповідності з даними табл.2 К2=1,0.

Тоді результуючий коефіцієнт коригування пробігу до КР становить:

ККР = К1 К2 К3 = 0,8 1,0 1,0 = 0,8;

а скоригований пробіг до КР:

Підставивши значення dTO, dK, lK у формулу (13), одержимо значення нормативного коефіцієнта технічної готовності для даної сукупності автобусів:

.

Зауважимо, що для автомобілів, для яких у табл. 1 не наведено значень dK, тобто dK =0, складова формули (13)

Таблиця 1

Нормативи простою рухомого складу в ТО і ремонті та пробігу до КР

Рухомий склад

Нормативи простою

Норматив пробігу до КР ( ), тис.км

в ТО і ПР (dТО),

днів/1000 км

в КР (dК),

календарних днів

Легкові автомобілі:

- особливо малого класу

- малого

- середнього

Автобуси:

- особливо малого класу

- малого

- середнього

- великого

- особливо великого

Вантажні автомобілі загального призначення вантажопідйомністю, т:

- до 1

- понад 1 до 3

- понад 3 до 5

- понад 5 до 6

- понад 6 до 8

- понад 8 до 10

- понад 10 до 16

0,15

0,18

0,22

0,20

0,25

0,30

0,35

0,45

0,25

0,30

0,35

0,38

0,43

0,48

0,53

-

-

-

15

18

18

20

25

-

-

-

-

-

-

-

125

150

400

350

400

500

500

400

150

175

300

450

300

300

300

Таблиця 2

Коефіцієнт К2 коригування нормативів простою в ТО і ПР (dТО) і

пробігу до КР (lК)

Рухомий склад

Значення К2 для коригування

dТО

lК

Базова модель автомобіля

Повноприводні автомобілі, автобуси

Автомобілі-фургони (пікапи)

Автомобілі-самоскиди

Сідельні тягачі

Спеціальні автомобілі

Автомобілі з причепами

1,0

1,1

1,1

1,1

1,0

1,2

1,1

1,0

1,0

1,0

0,85

0,95

0,9

0,9

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.