8. Зміст плану мтз. Запаси, їх види та регулювання

Необхідною умовою успішної реалізації поточних планів є забез­печення вир-ва необхідними рес-и, в тому числі мате­ріально-технічними та енергетичними. План МТЗ – це ресурсний розподіл пл-ну пд-ва. Вирішення завдань безперебійного забезпечення вир-ва предметами праці здійснюється відділом МТЗ за узгодженням з відділом головного механіка, енергетика, технолога та планового відділу. МТЗ вир-ва планується в річному, квартальному та місяч­ному розрізах. Річний план МТЗ повинен забезпечувати баланс (рів­новагу) річної потреби в матеріальних ресурсах з можливістю пі­-ва забезпечити їхнє придбання. Квартальні та місячні плани передбачають оперативне забезпечення вир-ва матеріальними рес-ми відповідно до термінів їх постачання та випуску готової прод-ї. Функції планування МТЗ полягають у координації попиту і пропозиції на конкретний товар при мінімізації витрат як в стратегічному, так і в тактичному відношенні, та підтриман­ні на певному рівні відносин підприємства з конкретними поста­чальниками і споживачами. Конкретну форму забезпечен­ня МТР пд-во вибирає виходячи з особливостей ресурсу, тривалості його отримання, кіль­кості пропозицій, якості, ціни та інших факторів. Основним завданням плану є визначення оптимальної потреби в рес-х для безперебійної діяльності пд-ва, відповідно до встановлених завдань, їх розподіл за видами робіт. Вирішуються і такі задачі: - прискорення просування предметів праці від постачальника ждо вир-ва, - скорочуються витрати при їх заготовці ат транспортуванні, - забезпечення якісного зберігання матеріальних рес-ів на складах і ритмічна їх поставка у вир-о, - здійснення обігу та контролю за використанням сир-ни та матеріалів тощо. У зміст планування МТЗ входить:- визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії всіх видів, спецодязі, спец харчуванні, інструменті, запасних частинах, - розрахунок запасів усіх видів товарно-матеріальних цінностей на пл-ий період, - оперативний облік, контроль та аналіз виконання планів МТЗ,- поточне регулювання забезпечення матеріальними рес-и вир-чих підрозділів пд-ва. План МТЗ складається з 2-х розділів: - розрахунку потреби в матеріально-технічних рес-х, - балансів МТЗ. Послідовність розробки плану МТЗ: - підготовча робота, - погодження джерел та умов забезпечення потреби в матеріальних ресурсах, - розрахунок потреби в МТР, - розробка норм вир-чих запасів, - складання матеріальних балансів. Вихідними даними для складання плану МТЗ є: - обсяг випуску про­дукції, - план організаційно-технічного розвитку та інвестицій, - матеріальні норми і нормативи, - ціни і тарифи на матеріально-енергетичні рес-и, в окремі періоди часу, - виробничі запаси матеріальних цінностей, - аналіз витрат матеріальних рес-ів у звітному періоді,- ліміти на деякі рес-и (наприклад, воду, електроенергію, нафтопродукти тощо), - договори на постачання матеріальних цінностей, інформація про кон’юнктуру ринку. При формуванні плану МТЗ розраховуються такі показники: - потреби в матеріальних рес-х, в тому числі за їх видами, - очікувані залишки матеріальних рес-ів на поч. і кін. пл-го періоду, - вир-чі запаси, - зниження норм витрачання окремих видів матеріальних рес-ів, - загальні матеріальні витрати, їх частка у собівартості прод-ї, - показники ефективності використання матеріальних рес-ів. У процесі планування пд-во встановлює своїм структурним підрозді­лам ліміти на матеріальні рес-и і здійснює їх перерозподіл у зв'яз­ку зі змінами вир-чої програми, тобто регулює процес матеріаль­ного забезпечення вир-ва з допомогою запасів. Запаси — це матеріальні активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу в складі готової про­дукції, утримуються для споживання в ході виробничого процесу, утримуються для використання в майбутньому. В складі запасів виділяють: сировину, основні та допоміжні матеріали ( виробничі запаси ), комплектуючі вироби призначенні для вир-ва, готову продукцію призначену для продажу, незавершене виробництво, малоцінні, швидкозношувані предмети. Виробничі запаси — це матеріальні активи, які підлягають подальшій обробці на підприємстві або утримуються для споживання в ході операційного циклу. Потреба в запасах залежить від можливостей підприємства організу­вати безперервний потік матеріальних ресурсів, періодичності поступ­лень матеріалів, віддаленості постачальників і споживачів ресурсів.

Ефективне використання запасів досягається шляхом правильного управління та включає розробку норм та нормативних запасів. Центральне місце в системі управління запасами відводиться їх нормуванню, при здійсненні якого необхідно враховувати призна­чення запасів та чинники, які визначають їхню величину. З цією ме­тою запаси поділяють на поточні, страхові та підготовчі.. Поточні запаси — основна частина виробничих запасів, які забезпечують неперервність виробничого процесу в інтервалах між поставками. (Величина поточного запасу ( З поточ.) залежить від середнього добового споживання матеріальних рес-ів (П середдоб.), ха­рактеру споживання (рівномірне, періодичне), часу між черговими поставками матеріалів (Т). Максимальний поточний запас визначається за формулою: З поточ. = Т * П середдоб. середній вир-й поточний запас рекомендується приймати у розмірі 50% від тривалості інтервалу між 2-а поставками (Т) помножену на серед.добову потребу в цих рес-х : З пот.середдоб. = 0,5 * Т * П середдоб. ). Де Страхові - забезпечують нормальне проті­кання виробничого процесу у випадках відхилення від запланова­них умов поставок, ( цей запас залежить від різних факторів, деякі з них не під­лягають кількісній оцінці, тому на практиці величина цього виду запа­су планується в розмірі 25% максимального відхилення рівня запасу від його середньої величини або розраховується із середньодобової потреби сировини (П середдоб.) та матеріалів із середньозважувального терміну фактичного відхилення поставок від встановленого інтервалу між черговими поставками (Т від.): З страх. = Т від. * П середдоб. Планова величина страхового запасу — постійна, а фактично вона може змінюватись в залежності від термі­нів надходження чергової партії матеріалів, а також вона не повинна перевищувати 50% поточного запасу ). Підготовчі запаси дозволяють здійснювати підготовку матеріалів до виробничого використання. ( Потреба у такому запасі матеріалів виникає тоді, коли під­готовка матеріалів до вир-ва потребує тривалого часу (акліма­тизація, розрізка, сортування та інші). Величина підготовчого запасу визначається за формулою: З підгот. = Т підгот. * П середдоб. Де Т підгот. – термін підготовки сировини та матеріалів до вир-го використання. А с/г сировина, заготівля та поставка якої пов’язані з певною порою року, тому створюють сезонні запаси: З сез. = Т сез. * П середдоб. де Т сез. – тривалість виробничого періоду або тривалість перерви в поточному постачанні пд-ва ).

Для забезпечення безперервного виробництва, своєчасного виконан­ня виробничих завдань, ефективності господарювання необхідно оптимізувати виробничі запаси та здійснювати оперативний конт­роль за їх рівнем. Загальна величина виробничого запасу певного виду рес-су: З вир. = З пот. середдоб. + З страх. + З підгот. Після цього визначають їх вартість. Ви­робничі запаси — обмежений ресурс підприємства. Тому управ­лінські рішення про розширення асортименту продукції, нарощу­вання збутової мережі серйозно впливають на величину запасі.. При формуванні плану МТЗ окремо виділяється план вир-чих запасів і план-графік руху матеріальних потоків. У процесі пл-ня пд-во встановлює своїм структур­ним підрозділам ліміти на відпуск матеріальних рес-ів та здійс­нює контроль за їх використанням у процесі вир-ва, забезпе­чує їх перерозподіл у зв'язку зі змінами вир-чої програми. Кожне пд-во самостійно вибирає модель оптимі-зації виробничих запасів із врахуванням особливостей вир-го процесу, матеріалів, постачальників, цін та інших критері