3. Структура соціології

Соціологічна наука в цілях дослідження виділяє у відокремленому, "чистому" вигляді різні форми суспільних стосунків і сфер суспільного життя. Хоча всі вони внутрішньо пов'язані між собою, кожна з цих сфер має свою специфіку, що знаходить вираз у створенні спеціальними соціологічними теоріями свого понятійного апарату.

В залежності від досліджуваного об'єкта спеціальні соціологічні теорії можуть бути теоріями більш широкого чи менш широкого значення. Вони знаходяться у визначеній ієрархії відношень, які відбивають об'єктивний взаємозв'язок різних сторін суспільного життя.

Конкретне соціологічне дослідження в тій чи іншій області має спиратися на спеціальні соціологічні теорії, які опосередковують зв'язок між загальним соціологічним рівнем і конкретними соціологічними дослідженнями явищ суспільного життя. За допомогою понятійного апарату цих теорій здійснюється перехід від загальних теоретичних понять до понять операціональних, котрі доступні кількісному вимірянню та емпіричній перевірці.

Спеціальні соціологічні теорії безпосередньо спираються на конкретні соціологічні дослідження, у тому числі на статистичні обстеження, систематичні спостереження, опитування: інтерв'ювання, анкетування тощо, розробляють і перевіряють свої гіпотези і моделі на основі методологічних посилань, які виходять з цих теорій з одного боку, і аналізу реальних даних, з іншого.

Таким чином, в межах єдиної соціологічної науки існують різні рівні пізнання і пояснення соціальних явищ.

Конкретні соціологічні дослідження, які проводяться шляхом збору, систематизації, теоретичного осмислення соціальних фактів, у свою чергу дають матеріал для розвитку спеціальних соціологічних теорій, розв'язання їх теоретичних проблем. Їх називають теоріями "середнього рівня" тому, що вони, з одного боку, є методологічною підставою конкретних соціологічних досліджень, а з іншого — дають конкретний матеріал для загальної соціологічної теорії, забезпечуючи її постійний розвиток.

Конкретні соціологічні дослідження добре виконують свою пізнавальну функцію у тому випадку, якщо вони не обмежуються констатацією і систематизацією фактів, але допомагають з'ясувати внутрішні закономірності та перспективи розвитку вивчаємих явищ, співвідношення цих явищ з іншими об'єктивними тенденціями і закономірностями суспільного розвитку. Таким чином, спеціальні соціологічні теорії виконують роль опосередкуючої ланки між загальною соціологічною теорією і конкретними соціологічними дослідженнями.

Необхідно провести чітке рознесення між конкретними соціальними і конкретними соціологічними дослідженнями. Перше поняття набагато ширше, ніж друге. Конкретними соціальним можна назвати будь-яке дослідження, яке присвячено вивченню визначеного явища суспільного життя. Конкретне соціологічне — один з видів конкретного соціального дослідження, який відрізняється двома конкретними ознаками.

Перша ознака — комплексність, тобто розгляд явища чи процесу в його цілісності. Комплексний підхід передбачає виявлення питомої ваги кожного з взаємодіючих соціальних факторів, які визначають явище, що досліджується. Конкретні соціологічні дослідження можуть при необхідності використовувати теорії та методики інших суспільних наук.

Друга найважливіша ознака полягає у тому, що до завдання конкретного соціологічного дослідження входить вивчення процесу чи явища як результату діяльності людей в єдності об'єктивних і суб'єктивних факторів, тобто виявлення співвідношення умов, потреб, намагань, причин і мотивів їх діяльності.

Конкретні соціологічні дослідження потребують збору, зіставлення, врахування численних емпіричних відомостей, які відтворюють реальні зв'язки. У результаті узагальнення емпіричних даних складається картина, яка відбиває об'єкт дослідження в цілому. Конкретні соціологічні дослідження — це не тільки чисто технічні процедури збору та обробки емпіричного матеріалу. Вже у процесі збору цього матеріалу, а тим більш у процесі його осмислення і обробки потрібне теоретичне обгрунтування. Саме тому методологічно правильно поставлені конкретні соціологічні дослідження дають об'єктивні, наукові знання, які дозволяють розкривати внутрішні закономірності суспільних процесів, виявити тенденції їх розвитку.

Соціологія — це наука, яка має складну структуру і органічно поєднує різні рівні соціального пізнання: загальні теорії, теорії середнього рівня, конкретні дослідження. Останні два рівні об'єднують у понятті "прикладна соціологія". Кожному з цих рівнів притаманні свої аспекти підходу до вивчення суспільного життя, свій інструментарій та методика.

Функціонування і розвиток будь-якої конкретної соціальної системи органічно пов'язані з функціонуванням і розвитком суспільства в цілому, а функціонування і розвиток суспільства в цілому складається з функціонування і розвитку окремих суспільних систем, які є складовими елементами єдиного соціального організму. Таким чином, дослідження конкретних соціальних явищ і процесів сприяє дослідженню всього суспільства в цілому.