Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори інвестdoc(теорія).doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
984.58 Кб
Скачать
  1. Розкрити зміст капіталізації фінансових витрат при інвестиційному кредитуванні.

На відміну від П(С)БО 31 в міжнародному стандарті 23 «Витрати на позики» наведено, що капіталізація витрат на позики допускається при дотриманні таких умов:

1) витрати на позики безпосередньо пов’язані з придбанням, будівництвом або виробництвом кваліфікаційного активу;

2) існує обґрунтована впевненість в тому, що кваліфікаційний актив, до вартості якого включаються витрати на позики, принесе в майбутньому економічні вигоди підприємству;

3) фактично здійснені витрати на позики можуть бути достовірно визначені.

Собівартість кваліфікаційного активу - це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Перша умова капіталізації передбачає, що підприємство самостійно визначає склад кваліфікаційних активів. В п. 16 Коментаріїв по застосуванню НСБО 23 «Витрати на позики» наведено докладний перелік кваліфікаційних активів, до яких відносяться:

  • товарно-матеріальні запаси, строк виробництва і підготовки яких до використання за призначенням перевищує тривалість одного звітного періоду, наприклад: виноматеріали, що зберігаються для виробництва марочних вин, шампанського;

  • основні засоби з тривалим строком виробництва або підготовки їх до експлуатації, наприклад: будинки і споруди, що будуються; обладнання, що вимагає складного монтажу тощо;

  • інвестиційна власність, включаючи інвестиції в земельні ділянки, будинки та інші об’єкти, які не використовуються за прямим призначенням більше одного звітного періоду;

  • капіталізовані витрати за будівельними підрядами, до яких відноситься вартість будівельно-монтажних робіт та інших робіт, що виконуються підрядним способом, і які підлягають відшкодуванню замовником;

  • капіталізовані витрати на дослідно-конструкторські роботи (проектування, виробництво і експериментування нових матеріалів, машин, технологій, систем до початку їх масового виробництва), понесені підприємством протягом більше одного звітного періоду;

  • нематеріальні активи, створені підприємством, що включають витрати на розробку комп’ютерних програм, різних формул, технічних рішень, промислових зразків та інших ноу-хау, які розроблені на підприємстві більше одного звітного періоду.

  Друга умова капіталізації витрат на позики передбачає, що підприємство повинно мати обґрунтовану впевненість в отримані в майбутньому економічних вигод від використання кваліфікаційного активу. Якщо у підприємства такої впевненості немає, то витрати на позики, пов’язані з цим активом, не капіталізуються, а визнаються як витрати періоду. Наприклад, якщо достовірно відомо, що в результаті використання нової технології буде виготовлятися продукція, яка є застарілою і не буде користуватися попитом, витрати на позики не можуть бути капіталізовані, оскільки від цієї технології не очікується отримання економічної вигоди в майбутньому.

  Третя умова капіталізації означає, що підприємство може достовірно визначити величину витрат на позики в момент капіталізації. Сума витрат на позики розраховується на основі встановлених ставок відсотків за кредити банків; суми дисконтів, премій, фінансових виплат, отриманих від інших юридичних і фізичних осіб.

  1. Визначте сутність та

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]