Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
198_tlc.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
22.08.2019
Размер:
247.3 Кб
Скачать

Тема 13: Світова економіка.

1) Міжнародний поділ праці і глобалізація економіки.

Міжнародний поділ праці – це спеціалізація в окремих країнах на виробництві тих чи інших товарів, що зумовлено як нерівномірністю розміщення виробничих ресурсів, так і історичними та національними особливостями. Наслідком міжнародного поділу праці в сучасних умовах є глобалізація – формування світового господарства як єдиного цілого.

Світове господарство – це сукупність національних господарств, об'єднаних міжнародним поділом праці і системою міжнародних економічних відносин. Основними формами цих відносин є:

  • міжнародна торгівля (найбільша за обсягами)

  • міжнародний рух капіталу;

  • міжнародний рух робочої сили;

  • міжнародне науково-технічне співробітництво;

  • міжнародні валютні відносини.

2) Міжнародна торгівля та її теорії.

Міжнародна торгівля займає центральне місце у міжнародних економічних відносинах. Вона включає експорт та імпорт.

В основі зовнішньої торгівлі є такі теорії:

  • Абсолютної переваги: д-ва, використовуючи однаковий як в іншій д-ві ресурс, може виробляти більшу кількість (кращої якості) товару. Тобто виготовляючи дешевший товар, вона зацікавлена спеціалізуватися на ньому.

  • Порівняльної переваги – д-ва має порівняльну перевагу при в-ві товарів, які вона виробляє з нижчою альтернативною вартістю, ніж потенційний партнер. Тому кожна країна спеціалізується на в-ві та експорті тих товарів, які вона виробляє з меншими затратами та імпортує ті товари, які вона виробляла з вищими затратами.

3) Валютний курс

Валютний курс – це ціна однієї грошової одиниці д-ви, виражена у відповідній кількості грошових одиниць іншої д-ви. Він буває:

  • Фіксований – він встановлюється центральним банком, який може здійснювати ревальвацію – підвищення курсу нац. валюти, або девальвацію – пониження її курсу.

  • Плаваючий – встановлюється на валютному ринку на основі попиту на валюту та її пропозиції. В його основі лежить купівельна спроможність національної валюти.

Центральний банк може впливати на валютний курс за допомогою валютних інтервенцій. Зростання курсу нац. валюти спричиняє зростання імпорту. Зниження – зростання експорту.

За системами фіксованих валютних курсів держава встановлює свій обмінний курс, а потім підтримує його за допомогою:

а) купівлі-продажу резервів іноземних валют,

б) запровадження торгівельних бар'єрів,

в) використання валютного контролю.

Конвертування – це спроможність нац. валюти обмінюватися на інші валюти та піддаватися зворотному процесу.

Валюта буває:

  1. Вільноконвертована (вільно і без обмежень обмінюється);

  2. Частково конвертована (обмінюється на обмежену суму валюти і не всюди застосовується);

  3. Неконвертована (не обмінюється, використовується лише всередині країни як нац. валюта);

  4. Клірингова (розрахункові валютні одиниці, які існують лише в ідеальній(обліковій) формі, у вигляді бухгалтерських записів, банківських операцій, згідно взаємних поставок товарів та надання послуг країнами-учасницями платіжної угоди).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]