22. Які застосовуються форми і методи доведення задач до виконавця?(Павлович л.)

Для доведення задач до виконавця застосовують різні форми і методи:

1. наради і збори;

2. бесіди;

3. інструктажі;

4. показ зразків виконання;

5. вивчення документів тощо.

На зборах і нарадах з доповіддю зазвичай виступає той керівник, що прийняв рішення, але це не завжди доцільно. Авторитет керівника, від імені якого оголошено рішення, створює своєрідній психологічний бар’єр для вільного обговорення шляхів виконання рішення, матеріали обговорення ретельно реалізуються, що враховуються при виконанні рішень.

Мета бесіди – уточнити думку виконавця з приводу майбутньої роботи, зрозуміти причини його заперечень і сумнівів.

Інструктаж проводиться на передодні практичних робіт. Керівник заздалегідь продумує процес виконання робіт за підлеглого.

Показ зразків виконання, використовується, коли словесні пояснення недостатньо ефективні (спостереження за роботою досвітчаної людини, кінофільми, ділові ігри, тренування тощо).

Вивчення документів відноситься до числа основних методів доведення задачі до виконавця (якість документу залежить як від складений і в якому контексті він представляється).

23. Для чого і як проводять інструктаж? (Павлович л.)

Інструктаж проводять для того, щоб ознайомити працівників (учнів, студентів) з певними правилами техніки безпеки, умовами праці, можливостями тощо.

Інструктаж проводять на передодні практичних робіт. Керівник заздалегідь продумує процес виконання робіт за підлеглого.

Отже, інструктаж проводять:

1. з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

2. з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

3. з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

4. у разі екскурсії на підприємство;

5. з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО, при оформленні або зарахуванні до ЗО.

24. Які правила використовує керівник при розподілі робіт і визначенні виконавців? (Новак і. П.)

При розподілі робіт керівник повинен дотримуватися відповідних наступних правил.

1. Завдання повинні відповідати професійно-кваліфікаційним та особистісним характеристикам працівника і бути конкретними.

2. Необхідно чітко визначати терміни виконання завдань та як доцільно розподіляти час, ресурси, енергію.

3. Важливим є своєчасність інформування виконавця про важливість робіт.

4. Рівномірність завантаженості виконавців — фактор згуртування працівників.

5. Запобігання суперечності завдань, що розподіляються.

6. Надання певної свободи дії виконавцям.

7. Єдність професійної та особистісної мови спілкування „керівник — завдання — виконавець".

8. Врахування рівня інтелекту працівника та його здібностей, можливостей саморозвитку та самовдосконалення.

9. Логічність та послідовність викладання інформації та формування розпоряджень.

10. Ступінь категоричності форми передавання завдань повинен відповідати ступеню важливості, терміновості.

11. Форма впливу на виконавця є персоніфікованою.

12. Інтонація, з якою дається завдання, повинна відповідати конкретній ситуації.

13. Необхідно перевіряти розуміння змісту завдання та алгоритм його виконання.

Визначення виконавців серед працівників структурних підрозділів, що знаходяться у сфері функціональних повноважень іншого керівника, без погодження з відповідним керівником не допускається.

Розгляд документів керівництвом Міністерства здійснюється в день надходження (не більш однієї доби). На документи накладаються резолюції з конкретними вказівками, визначаються виконавці, зміст доручення, термін виконання та ставиться дата й підпис керівника.