35.Право комунальної власності.Поняття,суб’єкти,об’єкти комун.Всласності.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про власність» державна власність поділялася на загальнодержавну (республіканську) власність і власність адміністративно-комуналь­них одиниць (комунальну). Однак у зв'язку з прийняттям Конституції України і Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. дане положення застарі­ло. У ст.ст. 142, 143 Конституції України і ст. 60 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» було закріплене положення про те, що право комунальної власності належить самостійним суб'єктам — територіальним громадам (а не адміністративно-територіаль­ним одиницям, як зазначалося у Законі «Про власність»). Таким чином, у законодавстві було введено новий суб'єкт права власності, не передбачений ст. З Закону «Про влас­ність», — територіальна громада, якій і належить право комунальної власності. Тому коментована стаття ЦК розглядає комунальну власність не як різновид державної, а як самостійну форму власності. Право комунальної власності — це право територіальної громади володіти, користува­тися, розпоряджатися тощо майном, що належить їй, яке здійснюється безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Суб'єктом права комунальної власності є територіальні громади сіл, селищ, міст тощо. Згідно зі ст. 140 Конституції України і ст. 1 Закону «Про місцеве самоврядування» територі­альна громада — це жителі, об'єднані постійним мешканням в межах села, селища, міста. У містах з районним поділом громади районів також діють як суб'єкти права власності. Об'єктами права комунальної власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке на­лежить територіальній громаді. Це може бути різноманітне рухоме і нерухоме майно, при­бутки місцевих бюджетів, земля, природні ресурси, підприємства, установи, організації і т.д. (ч. 1 ст. 327 ЦК, ст. 35 Закону «Про власність»). Однак коло об'єктів права комунальної власності вужче, ніж коло об'єктів права державної власності. Зокрема, в комунальній власності не може знаходитися майно, що є об'єктом виняткової власності держави (напри­клад, єдина енергосистема країни тощо). Територіальна громада може набувати право власності на безхазяйну річ (див. коментар до ч. 2 ст. 335 ЦК), знахідку (див. коментар до ч. 2 ст. 338 ЦК), бездоглядну домашню тва­рину (див. коментар до ч. 2 ст. 341 ЦК), а також на спадщину, яка визнана судом відумер-лою (див. коментар до ч. З ст. 1277 ЦК) тощо. Крім того, підставою виникнення права ко­мунальної власності згідно із Законом України від 3 березня 1998 року «Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності» може бути передача майна територіаль­ним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності тощо. Згідно зі ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їхнього створення) ради мають право на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній те­риторії, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад. 2. Здійснюють право комунальної власності (як сказано у частині 2 коментованої стат­ті — «управління майном, що є у комунальній власності») безпесередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Порядок створення та компе­тенція таких органів щодо управління об'єктами права комунальної власності визначені Законом України «Про місцеве самоврядування» та іншими законодавчими актами. Зокрема, ст. 143 Конституції України передбачає, що територіальні громади села, сели­ща, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; утворюють, реорганізовують та лікві­довують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад від­повідно до закону здійснюють правомочності володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єк­тів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Так, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради відноситься питання прийняття рішень щодо випуску місцевих позик; прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бю­джету; прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; за­твердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної влас­ності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватиза­ції об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установлено­му законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілю-вання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіаль­ної громади та реалізують інші повноваження.