- •1. Поняття, ознаки і види речового права
- •2. Поняття власності та права власності
- •3.Зміст суюєктивного права власності.
- •4.Субєкти права власності
- •5.Здійснення права власності
- •7.Первісні та похідні способи набуття права власності. Первинні способи набуття права власності
- •Похідні (вторинні) способи набуття права власності
- •8.Набуття права власності на безхазяйну річ.
- •9.Набуття права власності на знахідку.
- •10.Скарб
- •11.Набувальна давність
- •12.Інші підстави набуття права власності.
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі:
- •19.Поняття спільної власності.
- •§ 2. Право спільної часткової власності
- •21.Право спільної сумісної власності.
- •22.Підстави припинення спільної сумісної і часткової власності.
- •23.Право приватної власності.Субєкти права приватної власності.
- •24.Обєкти права приватної власності.
- •25.Житловий будинок як об’єкт права власності.
- •27.Цінні папери як об’єкти права приватної власності.
- •28. Спеціальний правовий режим здійснення правомочностей власника щодо окремих видів майна
- •29.Підстави виникнення права приватної власності.
- •30. Юридичні особи як суб’єкти права власності
- •31.Право власності приватних підприємств
- •32.Здійснення права приватної власності господарськими товариствами.
- •33. Власність громадських та релігійних організацій
- •34.Право державної власності.Субєкти і об’єкти держ.Власності. Стаття 326. Право державної власності
- •35.Право комунальної власності.Поняття,суб’єкти,об’єкти комун.Всласності.
- •36.Поняття захисту права власності.
- •37 Класифікації способів захисту права власності.
- •Віндикаційний позов як засіб захисту права власності
- •Негаторний позов як засіб захисту права власності
- •Інші засоби захисту права власності
- •38.Віндикація Віндикаційний позов як засіб захисту права власності
- •39.Вимоги про усунення порушень не пов’язаних з позбавленням володіння
- •40.Визнання права власності
- •41.Вимоги про виключення майна з акта опису .
- •42.Зобовязально-правові способи захисту права власності.
- •43.Конкуренція позовів.
- •44.Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •45.Право володіння чужим майном
- •46.Право користування чужим майном
- •47.Право користування зумельною ділянкою (емфітевзис)
- •48.Право забудови
- •49.Право господарського відання та оперативного управління
- •Право оперативного управління
24.Обєкти права приватної власності.
Перелік об'єктів права приватної власності наведений в ст. 13 Закону « Про власність» і, зокрема, охоплює:
жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети дома шнього вжитку, продуктивну і робочу худобу, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, виготовлену продукцію, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери або майно споживчого та виробничого призначення;
об'єкти інтелектуальної власності: твори науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи, промислові зразки і т. ін.
В цій же статті міститься вказівка на те, що склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності громадян, не обмежуються, крім випадків, передбачених законом. Таким чином, перелік об'єктів права приватної власності не є вичерпним.Відносно новими об'єктами права приватної власності є цінні папери, перелік яких міститься в Законі України «Про цінні папери та фондову біржу». До них належать акції, облігації, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери — приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки та земельні бони.
Останнім часом особливо істотного значення набули такі об'єкти права приватної власності, як акції, отримуючи котрі внаслідок участі в приватизації або на фондовому ринку громадянин стає їх власником. Право власності на акції надає йому корпоративних прав участі в управлінні акціонерним товариством — у загальних зборах, бути обраним у правління або наглядову раду; на одержання доходу по акціях у вигляді дивідендів, а також на одержання майна акціонерного товариства при його ліквідації. Тобто акціонер не має права приватної власності на майно акціонерного товариства. Об'єктом його права власності є акція як цінний папір. Здійснюючи права, надані йому акцією, громадянин тим самим їх використовує і задовольняє свої потреби. Розпорядження акціями відкритих і закритих акціонерних товариств є різним. Якщо акціонер відкритого акціонерного товариства може реалізувати свою акцію на фондовій біржі або шляхом укладення цивільно-правових угод купівлі-продажу, міни, дарування безпосередньо з набувачем, то акціонер закритого акціонерного товариства позбавлений права укладення угод про їх продажу через фондову біржу. Згідно з п. 4 ст. 13 Закону «Про власність» законодавством може бути встановлений
спеціальний порядок набуття прав власності громадянами на окремі види майна, а також види майна, що не може знаходитись у власності громадян, з метою забезпечення суспільної безпеки та інших суспільних інтересів. Це положення конкретизоване постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. «Про право власності на окремі види майна»1, якою встановлено, по-перше, перелік видів майна, що не може знаходитись у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав на території України. До такого майна належать бойова і спеціальна воєнна техніка, вибухові речовини, зброя і т. ін. По-друге, запроваджується спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, такі як вогнепальна гладкоствольна зброя,що може бути придбана з дозволу органів внутрішніх справ громадянами, які досягай віку 21 року, а нарізна зброя — громадянами, які досягай віку 25 років. Радіоактивні речовини придбаються за дозволом Міністерства екології та природних ресурсів України.
Новими об'єктами, що підпадають під дозвільну систему, є газові пістолети, револьвери та патрони до них. Придбання їх можливе за наявності дозволу органів внутрішніх справ громадянами, що досягли 18 років і мають довідку медичного закладу. Ці вимоги передбачає Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку та застосування спеціальних засобів самооборони, що заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, затверджене постановою Кабінету Міністрів Украіни від 7 вересня 1993 р. № 706і.