19. Основними метрологічними характеристиками засобів вимірювальної техніки є:

1. статична характеристика, частотна характеристика;

2. чутливість, роздільна здатність, повний (динамічний) діапазон, робочий діапазон, варіація показів;

3. статична характеристика, відносна похибка, повний (динамічний) діапазон, робочий діапазон, варіація показів;

4. чутливість, клас точності, повний (динамічний) діапазон, робочий діапазон, варіація показів;

5. чутливість, повний (динамічний) діапазон, робочий діапазон, відносна похибка, статична характеристика.

19. Здатність звт реагувати на зміну вхідного сигналу характеризує:

1. Чутливість;

2. Поріг чутливості;

3. Роздільна здатність;

4. Варіацію показів;

5. Похибку.

19. Мінімальна зміна значення вимірювальної величини, яка спроможна викликати мінімальну зміну показів – це:

1. чутливість;

2. поріг чутливості;

3. роздільна здатність;

4. варіація показів;

5. похибка.

19. Різниця між показами приладу на фіксованій точці шкали при плавному підході до неї від початкової та кінцевої позначки шкали: b=(X_min-X_max) – це:

1. чутливість;

2. поріг чутливості;

3. роздільна здатність;

4. варіація показів;

5. похибка.

19. Виникнення випадкової похибки обумовлюється:

1. спільним впливом на ЗВТ та об’єкт вимірювання багатьох випадкових факторів між якими відсутній взаємний зв’язок;

2. спільним впливом на ЗВТ та об’єкт вимірювання багатьох випадкових факторів які між собою зв’язані;

3. впливом на ЗВТ та об’єкт вимірювання одного певного фактору, дію якого можна виключити;

4. впливом на ЗВТ та об’єкт вимірювання коливань атмосферного тиску;

5. впливом на ЗВТ та об’єкт вимірювання тільки коливань температури навколишнього середовища.

19. Статична характеристика – це:

1. функціональна залежність між інформативними параметрами вихідного та вхідного сигналів ЗВТ, яка описується аналітичним виразом y=f(x) чи графіком;

2. функціональна залежність між інформативним параметром вихідного сигналу ЗВТ та часом зміни цього сигналу;

3. функціональна залежність між інформативним параметром вхідного сигналу ЗВТ та часом зміни цього сигналу;

4. функціональна залежність між інформативними параметрами вихідного та вхідного сигналів ЗВТ, яка описується тільки аналітичним виразом y=f(x);

5. функціональна залежність між інформативними параметрами вихідного та вхідного сигналів ЗВТ, яка описується тільки графіком.

19. Випадкова похибка – це:

1. складова похибки вимірювання, що змінюється випадково при повторних вимірюваннях однієї та тієї ж величини за допомогою одного і того самого приладу, в однакових умовах;

2. складова похибки вимірювання, що змінюється постійно при повторних вимірюваннях однієї та тієї ж величини;

3. складова похибки вимірювання, що змінюється постійно при вимірюваннях різних величин;

4. складова похибки вимірювання, що залишається постійною або змінюється закономірно при повторних вимірюваннях однієї та тієї ж величини

5. складова похибки вимірювання, що змінюється випадково при вимірюваннях різних величин.

19. Систематична похибка – це:

1. складова похибки вимірювання, що змінюється випадково при повторних вимірюваннях однієї та тієї ж величини;

2. складова похибки вимірювання, що змінюється постійно при повторних вимірюваннях однієї та тієї ж величини;

3. складова похибки вимірювання, що змінюється постійно при вимірюваннях різних величин;

4. складова похибки вимірювання, що залишається постійною або змінюється закономірно при повторних вимірюваннях однієї та тієї ж величини;

5. складова похибки вимірювання, що змінюється випадково при вимірюваннях різних величин.

19. Довірчий інтервал – це:

2. інтервал, в якому похибка вимірювання знаходиться з заданою ймовірністю;

3. інтервал, в якому знаходиться похибка вимірювання;

4. випадковий інтервал, в якому знаходиться похибка вимірювання;

5. інтервал, в якому похибка вимірювання складає 100%;

6. випадковий інтервал, в якому похибка вимірювання знаходиться з заданою ймовірністю.

Питання високого рівня складності

39. Показуючий вольтметр має шкалу, відградуйовану в діапазоні 0...30 В. Позначення класу точності на шкалі – 2,5. Обчислити абсолютну похибку вимірювання.

1. Δ=0,75В

2. Δ=0,6В

3. Δ=1,75 В

4. Δ=1,5 В

5. Δ=1 В

40. Показуючий вольтметр має шкалу, відградуйовану в діапазоні 0...30 В. Позначення класу точності на шкалі – 2. Обчислити абсолютну похибку вимірювання.

1. Δ=0,75В

2. Δ=0,6В

3. Δ=1,75 В

4. Δ=1,5 В

5. Δ=1 В

41. Показуючий вольтметр має шкалу, відградуйовану в діапазоні 0...150 В. Позначення класу точності на шкалі – 0,5. Обчислити абсолютну похибку вимірювання.

1. Δ=0,75В

2. Δ=0,6В

3. Δ=1,75 В

4. Δ=1,5 В

5. Δ=1 В

42. Показуючий вольтметр має шкалу, відградуйовану в діапазоні 0...100 В. Позначення класу точності на шкалі – 1,5. Обчислити абсолютну похибку вимірювання.

1. Δ=0,75В

2. Δ=0,6В

3. Δ=1,75 В

4. Δ=1,5 В

5. Δ=1 В

43. Показуючий вольтметр має шкалу, відградуйовану в діапазоні 0...200 В. Позначення класу точності на шкалі – 0,5. Обчислити абсолютну похибку вимірювання.

1. Δ=0,75В

2. Δ=0,6В

3. Δ=1,75 В

4. Δ=1,5 В

5. Δ=1 В

44. Лічильник електричної енергії має клас точності . Обчислити похибку, яку він може допустити протягом відліку 100 кВтгод.

1. Δ= 1 кВтгод

2. Δ= 1,5 кВтгод

3. Δ= 0,5 кВтгод

4. Δ= 0,75 кВтгод

5. Δ= 2 кВтгод

45. Лічильник електричної енергії має клас точності . Обчислити похибку, яку він може допустити протягом відліку 150 кВтгод.

1. Δ= 1 кВтгод

2. Δ= 1,5 кВтгод

3. Δ= 0,5 кВтгод

4. Δ= 0,75 кВтгод

5. Δ= 2 кВтгод

46. Лічильник електричної енергії має клас точності . Обчислити похибку, яку він може допустити протягом відліку 100 кВтгод.

1. Δ= 1 кВтгод

2. Δ= 1,5 кВтгод

3. Δ= 0,5 кВтгод

4. Δ= 0,75 кВтгод

5. Δ= 2 кВтгод

47. Лічильник електричної енергії має клас точності . Обчислити похибку, яку він може допустити протягом відліку 150кВтгод.

1. Δ= 1 кВтгод

2. Δ= 1,5 кВтгод

3. Δ= 0,5 кВтгод

4. Δ= 0,75 кВтгод

5. Δ= 2 кВтгод

48. Лічильник електричної енергії має клас точності . Обчислити похибку, яку він може допустити протягом відліку 200 кВтгод.

1. Δ= 1 кВтгод

2. Δ= 1,5 кВтгод

3. Δ= 0,5 кВтгод

4. Δ= 0,75 кВтгод

5. Δ= 2 кВтгод

Питання найвищого рівня складності

49. Довжина ребра куба а=(18,00,5) см. Обчислити його об’єм V. Формула зв’язку: V=a³

1. V=(0,580,05) м³

2. V=(2,20,12) м³

3. V=(2,20,07) м³

4. V=(5,490,22) м³

5. V=(5,490,13) м³

50. Довжина ребра куба а=(28,00,5) см. Обчислити його об’єм V. Формула зв’язку: V=a³

1. V=(0,580,05) м³

2. V=(2,20,12) м³

3. V=(2,20,07) м³

4. V=(5,490,22) м³

5. V=(5,490,13) м³

51. Довжина ребра куба а=(28,00,3) см. Обчислити його об’єм V. Формула зв’язку: V=a³

1. V=(0,580,05) м³

2. V=(2,20,12) м³

3. V=(2,20,07) м³

4. V=(5,490,22) м³

5. V=(5,490,13) м³

52. Довжина ребра куба а=(38,00,5) см. Обчислити його об’єм V. Формула зв’язку: V=a³

1. V=(0,580,05) м³

2. V=(2,20,12) м³

3. V=(2,20,07) м³

4. V=(5,490,22) м³

5. V=(5,490,13) м³

53. Довжина ребра куба а=(38,00,3) см. Обчислити його об’єм V. Формула зв’язку: V=a³

1. V=(0,580,05) м³

2. V=(2,20,12) м³

3. V=(2,20,07) м³

4. V=(5,490,22) м³

5. V=(5,490,13) м³

54. Обчислити потужність постійного електричного струму на підставі результатів прямих вимірювань напруги та струму: U=(120,500,23) В; І=(5,2400,0052) А. Формула зв’язку: Р= UІ

1. Р=(631,41,4) кВт

2. Р=(264,30,9) кВт

3. Р=(1155,426,7) кВт

4. Р=(186,2511,2) кВт

5. Р=(716,6311) кВт

55. Обчислити потужність постійного електричного струму на підставі результатів прямих вимірювань напруги та струму: U=(75,500,23) В; І=(3,50,0052) А. Формула зв’язку: Р= UІ

1. Р=(631,41,4) кВт

2. Р=(264,30,9) кВт

3. Р=(1155,426,7) кВт

4. Р=(186,2511,2) кВт

5. Р=(716,6311) кВт

56. Обчислити потужність постійного електричного струму на підставі результатів прямих вимірювань напруги та струму: U=(220,500,23) В; І=(5,2400,03) А. Формула зв’язку: Р= UІ

1. Р=(631,41,4) кВт

2. Р=(264,30,9) кВт

3. Р=(1155,426,7) кВт

4. Р=(186,2511,2) кВт

5. Р=(716,6311) кВт

57. Обчислити потужність постійного електричного струму на підставі результатів прямих вимірювань напруги та струму: U=(74,50,3) В; І=(2,50,15) А. Формула зв’язку: Р= UІ

1. Р=(631,41,4) кВт

2. Р=(264,30,9) кВт

3. Р=(1155,426,7) кВт

4. Р=(186,2511,2) кВт

5. Р=(716,6311) кВт

58. Обчислити потужність постійного електричного струму на підставі результатів прямих вимірювань напруги та струму: U=(220,500,15) В; І=(3,250,05) А. Формула зв’язку: Р= UІ

1. Р=(631,41,4) кВт

2. Р=(264,30,9) кВт

3. Р=(1155,426,7) кВт

4. Р=(186,2511,2) кВт

5. Р=(716,6311) кВт

59. Для визначення густини речовини певну кількість її масою m=2,975 г занурено в мензурку з рідиною, в результаті чого визначено, що об’єм цієї речовини становить V=2,7 см³. Маса вимірюється з точністю до Δ_m =0,001 г; під час вимірювання об’єму можлива похибка до Δ_V =0,1 см³. Обчислити густину речовини  та оцінити точність результату опосередкованого вимірювання.

Формула зв’язку =m/V

1. =(1,100,04) г/см³

2. =(1,0270,03) г/см³

3. =(1,670,06) г/см³

4. =(1,630,05) г/см³

5. =(0,80,05) г/см³

60. Для визначення густини речовини певну кількість її масою m=3,8 г занурено в мензурку з рідиною, в результаті чого визначено, що об’єм цієї речовини становить V=3,7 см³. Маса вимірюється з точністю до Δ_m =0,001 г; під час вимірювання об’єму можлива похибка до Δ_V =0,1 см³. Обчислити густину речовини  та оцінити точність результату опосередкованого вимірювання.

Формула зв’язку =m/V

1. =(1,100,04) г/см³

2. =(1,0270,03) г/см³

3. =(1,670,06) г/см³

4. =(1,630,05) г/см³

5. =(0,80,05) г/см³

61. Для визначення густини речовини певну кількість її масою m=4,5 г занурено в мензурку з рідиною, в результаті чого визначено, що об’єм цієї речовини становить V=2,7 см³. Маса вимірюється з точністю до Δ_m =0,001 г; під час вимірювання об’єму можлива похибка до Δ_V =0,1 см³. Обчислити густину речовини  та оцінити точність результату опосередкованого вимірювання.

Формула зв’язку =m/V

1. =(1,100,04) г/см³

2. =(1,0270,03) г/см³

3. =(1,670,06) г/см³

4. =(1,630,05) г/см³

5. =(0,80,05) г/см³

62. Для визначення густини речовини певну кількість її масою m=5,32 г занурено в мензурку з рідиною, в результаті чого визначено, що об’єм цієї речовини становить V=3,27 см³. Маса вимірюється з точністю до Δ_m =0,001 г; під час вимірювання об’єму можлива похибка до Δ_V =0,1 см³. Обчислити густину речовини  та оцінити точність результату опосередкованого вимірювання.

Формула зв’язку =m/V

1. =(1,100,04) г/см³

2. =(1,0270,03) г/см³

3. =(1,670,06) г/см³

4. =(1,630,05) г/см³

5. =(0,80,05) г/см³

63. Для визначення густини речовини певну кількість її масою m=2,975 г занурено в мензурку з рідиною, в результаті чого визначено, що об’єм цієї речовини становить V=3,7 см³. Маса вимірюється з точністю до Δ_m =0,01 г; під час вимірювання об’єму можлива похибка до Δ_V =0,2 см³. Обчислити густину речовини  та оцінити точність результату опосередкованого вимірювання.

Формула зв’язку =m/V

1. =(1,100,04) г/см³

2. =(1,0270,03) г/см³

3. =(1,670,06) г/см³

4. =(1,630,05) г/см³

5. =(0,80,05) г/см³