Тема 6. Призначення і склад приміток

Примітки до фінансових звітів – це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями.

Відповідно до ПБО 1, за складом примітки до фінансових звітів поділяються на три компоненти:

У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

1. Зміст і суму помилки.

2. Статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації.

3. Факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.

У разі зміни в обліковій політиці підприємству слід розкривати:

1. Причини та суть зміни.

2. Суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення.

3. Факт повторного подання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільність її переобрахунку.

У разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.

Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення. Дивіденди за звітний пе5ріод. Яки оголошенні після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів.

Список використаних джерел

1. Положення бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99р. №137. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999р. за №392\3685.

Тема 7. Комунальний податок: методика розрахунку та порядок подання звітності

Кому­нальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, пла­ново-дотаційних та сільсько­господарських підприємств. Його граничний розмір не пови­нен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, обчислено­го виходячи з розміру неоподат­ковуваного мінімуму доходів громадян. Порядок сплати і ставку комунального податку визначають органи місцевого самоврядування. Порядок обчислення середньос­пискової чисельності працюючих регулюється Інструкцією зі статистики чисельності пра­цівників, зайнятих у народно­му господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 07.07.95 р. №171 та зареєстрованою в Мін’юсті України 07.08.95 р. за №287/ 823.

Згідно з роз’ясненням Мінста­ту та податкових органів України, для розрахунку ко­мунального податку необхідно визначати та використовувати показник середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

До спискового складу включа­ються всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. Не включаються до облікового складу працівники, які не пере­бувають у штаті цього підприємства (в тому числі прийняті для виконання разових спеціальних робіт, прий­няті на роботу за сумісниц­твом).

Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумо­вування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 (для лютого — до 28 або 29 числа), включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця. Чисельність працівників облікового складу за вихідний або святковий (неробочий) день приймається на рівні облікової чисельності пра­цівників за попередній робочий день.

Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчис­люється шляхом підсумовуван­ня середньооблікової чисель­ності працівників за всі місяці роботи підприємства, що мину­ли за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з по­чатку року.

Список використаних джерел

1. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.93р. №56-93.,стаття 15.