1.3. Вплив шуму на організм людини
Практичним досвідом та ґрунтовними медичними дослідженнями підтверджено, що шум є загальнобіологічним небезпечним чинником, який безпосередньо впливає на всі системи життєдіяльності людини. Встановлено, що шум може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та нормального функціонування органів слуху. Шум впливає на зниження працездатності та продуктивності праці людини, перешкоджає сприйняттю необхідної інформації, що може спровокувати травмонебезпечні, аварійні ситуації.
В окремих випадках (розумова, інформаційна діяльність) продуктивність праці може знижуватись понад 20%. Дослідженнями встановлено, що загальна захворюваність працівників виробництв з підвищеним рівнем шуму збільшується на 10…15%. Найповніше досліджено вплив шуму на слуховий орган людини. Особливо небезпечним для людини є інтенсивний шум в зоні високих частот – 4000 Гц і більше, який при щоденному впливі призводить до розвитку професійного захворювання – повільна втрата слуху на обидва вуха.
Характер звуку (природа його походження, інтенсивність в дБ) та рівень впливу на організм людини зображені на рис.1.
При значному зростанні звукового тиску (понад 160 дБ) може статися розрив барабанної перетинки. Найбільш несприятливими для органів слуху людини є високочастотні звуки з частотою понад 8000 Гц.
Найжорстокішим покаранням у середньовіччі було використання звуку потужного дзвону (інтенсивність звуку досягала понад 200 дБ), внаслідок якого приречений помирав у страшних муках від жахливого, нестерпного болю у вухах. Негативний вплив шуму на організм людини спричиняє захворювання всіх життєво-важливих систем. Для прикладу можна навести наслідки впливу на організм людини значних рівнів звукового тиску (120…150 дБ), який виникає під час рок-концертів.
Медики визначили, після таких концертів, що у перших рядах рівень шуму досягає понад 120 дБ, і, відповідно, у понад 10% слухачів виникають незворотні ушкодження внутрішнього вуха. Також такий рівень шуму негативно впливає на нервову систему і часто такі концерти закінчуються вибухами агресії, масовими психозами, жорсткими бійками та погромами. Безпосередньо шум впливає на різні відділення головного мозку, викликаючи незворотні зміни у процесах вищої нервової діяльності. Такий вплив може негативно проявитися навіть раніше, ніж виникають проблеми з органами слуху людини (страждає вестибулярний апарат, підвищується внутрішньочерепний тиск). Характерним наслідком впливу шуму на організм людини є підвищена втомлюваність, загальна слабкість, роздратування, послаблення пам’яті, пітливість, апатія та загальне послаблення організму.
Аналіз наслідків впливу шуму на організм людини дозволив встановити безпосередній вплив його на органи зору, а саме: зниження гостроти зору, зниження чутливості до розпізнавання кольорів. Також шум негативно впливає на симпатико-адреналову систему, вітамінний обмін, мікро циркуляцію та реактивні зміни термінальних судин головного мозку, що часто провокує розвиток гіпертонічної хвороби. Змінюється частота пульсу, яка проявляється у формі аритмії та брадикардії.
Негативний вплив шуму проявляється в порушення функції шлунково-кишкового тракту, а саме: зниження апетиту, відчуття перенасичення, нудота. Ці прояви пояснюються тим, що дія шуму призводить до підвищення шлункової секреції, тонусу стінки шлунку, перистальтики. Порушується скорочувальна здатність тонких кишок, що порушує процес травлення та знижує ефективність засвоєння їжі.
Під впливом шуму порушується нормальна діяльність жовчного міхура та жовчовивідних протоків. Особливо несприятливий вплив, навіть незначних за інтенсивністю рівнів шуму (30…40 дБ), на організм людини в години відпочинку і під час сну, що не дозволяє в таких умовах повністю відновити сили людини та веде до передчасної втоми.
Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) відзначають, що найбільш негативний вплив шуму на організм людини спостерігається при виконанні таких операцій, як збір та аналіз інформації, проектування систем та мислення при вирішенні проблемних задач.