Тема 4. Шкіряна сировина і шкіри

1. Шкірний покрив тварин, відокремлений від туші, - це:

а) шкура;

б) шкіра натуральна;

в) дерма шкури;

г) «краст».

2. Ділянки шкури, які істотно відрізняються за властивостями, на­зиваються:

а) топографічними;

б) морфологічними;

в) анатомічними;

г) стандартними.

3. Основні групи шкіряної сировини - це шкури:

а) ВРХ, коней, овець, кіз, свиней;

б) ВРХ, коней, овець, кіз, собак;

в) ВРХ, коней, овець, морських звірів, свиней;

г) ВРХ, коней, овець, свиней.

4. Основними видами шкірсировини ВРХ є:

а) опойок, виросток, напівшкурок, яловиця, вимітка, бугай

в) опойок, виросток, напівшкурок, буйвол, вимітка, бугай

г) опойок, виросток, напівшкурок, яловиця, буйвол, бугай

5. Шкури, що відрізняються від ВРХ густішим волосяним покри­вом, меншою щільністю і міцністю, більшими вадами є шкурами:

а) коней;

б) кіз;

в) овець;

г) свиней.

6. Найбільш придатною сировиною ля виготовлення високоякісно-

го шевро є козлина:

а) легка;

б) дрібна;

в) середня;

г) важка.

7. Крупон є топографічною ділянкою шкури:

а) свинячої;

б) кінської;

в) ВРХ;

г) овець.

8. Шкури сайгака, джейрана, косуль, гірських цапів, гірських баранів,

кабарги прирівнюються за властивостями до шкур:

а) козлини степової

б) домашніх кіз

в) овець

г) коней

9. Як другорядна шкірсировина цінність шкіри з якої визначається рисунком мереї, яку формують виступи з різноманітним розта­шуванням, природним і штучним забарвленням, використовують­ся шкури:

а) крокодилів, ящірок, плазунів;

б) морського звіра;

в) собак і кролів;

г) крокодилів, собак і плазунів.

10. Поширений на світовому ринку шкірсировини напівфабрикат із шкур ВРХ, що проходить обробку до фарбування або вже фар­бований, має хромове дублення з додубленням синтетичними дубителями і танідами і може зберігатися до завершальної пере­робки протягом року має назву:

а) «краст»;

б) «ветблю»;

в) нубук;

г) рейсуейс.

11. Шкіри, що мають переважно природне гладке лице, щільну струк­туру, найвищі показники механічних властивостей, товщину 0,6-1,2 мм і більше й у готових виробах важко розрізняються між собою це:

а) опойок, виросток, на півшкурок;

б) опойок, виросток, бичок;

в) опойок, бичок, яловиця;

г) бичок, яловиця, бичина.

12. Світовий ринок шкірсировини практично визначається станом ринку продукції двох секторір тваринництва:

а) вирощування ВРХ та свиней;

б) вирощування ВРХ та коней;

в) вирощування коней та свиней;

г) вирощування свиней та овець.

Тема 5. Хутряна сировина

1. Натуральне хутро вживалось людиною для одягу з найдавніших часів і сьогодні успішно конкурує з текстилем у виробництві ба­гатьох товарів (зимового одягу, взуття тощо) завдяки:

а) теплозахисним властивостям, зносостійкості та гарному вигляду;

б) теплозахисним властивостям, зносостійкості та значним запасам сировини;

в) теплозахисним властивостям, значним запасам сировини та ши­роким можливостям додаткової обробки;

г) відповідності моді, зносостійкості та значним запасам сировини.

2. Кількість тварин у природі, шкури яких можуть бути добуті у промислових масштабах і придатні для виготовлення побутових виробів налічує:

а) понад 150 видів;

б) 50-95 видів;

в) 95-150 видів;

г) майже 50 видів.

3. Цінність хутряної сировини формується властивостями:

а) шкірної тканини, волосяного покриву і шкурки в цілому;

б) шкірної тканини, волосяного покриву і середовища проживання;

в) волосяного покриву і шкірної тканини ;

г) лише волосяного покриву.

4. У хутряній сировині величину об'єму, заповненого волосом, на­зивають:

а) пишність;

б) густота;

в) муаристість;

г) висота.

5. Хутряна сировина із соболя, куниці, нутрії, норки за градацією висоти волосяного покриву належить до категорії:

а) середньоволосих;

б) довговолосих;

в) коротковолосих;

г) особливо довговолосих.

6. Хутряна сировина, маса шкурки якої становить 1,6-3 кг/м2, за гра­дацією маси шкурки належить до категорії:

а) особливо важких;

б) важких;

в) середніх;

г) легких.

7. Товщина і щільність шкірної тканини та якість первинної оброб-

ки (сушіння, консервування тощо) найбільшою мірою формують у хутряній сировині:

а) зносостійкість;

б) теплозахисні властивості;

в) розтяжність;

г) масу.

8. Площа шкурки видри (см2) становить приблизно:

а) 2000-2500;

б) 200-250;

в) 20000-25000;

г) 20-25.

9. Площа шкурки горностая (см2) становить приблизно:

а) 130-320;

б) 13-32;

в) 1300-3200;

г) 1,3-3,2.

10. Найбільш розповсюджений спосіб консервування хутряної си­ровини:

а) прісно-сухий;

б) заморожування;

в) опромінення;

г) тузлукування.

11. Для отримання з хутряної сировини напівфабрикатів шкурки об­робляють:

а) хімічно, фізико-хімічно і механічно;

б) хімічно, фізико-хімічно і біологічно;

в) хімічно, біологічно і механічно;

г) фізико-хімічно і механічно, біологічно.

12. Найчастіше для виробів із хутра, які потрапляють на вітчизня­ний ринок, використовують такі види хутряної сировини із сімей­ства куниці з інших континентів:

а) гудзон-бейський соболь, ілька, памі, скунс;

б) гудзон-бейський соболь, ілька, памі, ціветта;

в) гудзон-бейський соболь, ілька, ціветта, шин шила;

г) гудзон-бейський соболь, шиншила, памі, скунс.

13. Найбільшою спеціалізованою хутряною фірмою на світовому ринку є компанія, що перетворилася в міжнародну монополію, має філії в Нью-Йорку, Монреалі, Лондоні і називається

а) Гудзон бей;

б) Нью-Йорк окшн Ко інк;

в) Фоук фер Ко;

г) Канедіен фер окшн сейлз.