Розділ І.

Загальна характеристика господарського права і господарського законодавства

1. Господарська діяльність та її види

Ключовим поняттям господарського права є поняття господар­ської діяльності.

Ознаками господарської діяльності є такі:

1. сфера здійснення - суспільне виробництво (господарська сфера);

2. зміст - виробництво та реалізація продукції, виконання ро­біт, надання послуг відбувається не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб - споживачів в широкому ро­зумінні (громадян як кінцевих споживачів, суб'єктів господарю­вання та різноманітних організацій, що використовують зазначені блага для задоволення своїх господарських чи інших потреб);

3. передача зазначених благ іншим особам на платній основі, тобто їх функціонування у формі товару;

4. професійні засади господарської діяльності;

5. спеціальний суб'єкт, який повинен зазвичай мати статус суб’єкта господарювання;

6. поєднання приватних інтересів виробника в одержанні при­бутку чи інших вигод/переваг від господарської діяльності та пуб­лічних інтересів суспільства в особі широкого кола споживачів - в отриманні певних благ, держави - в отриманні прибутків та ін­ших обов'язкових платежів, терито­ріальної громади - в забезпеченні зайнятості членів громади шляхом їх залучення на засадах індивідуального підприємництва чи трудового найму, у задоволенні потреб громади в певних продукції, роботах, послугах, в участі суб'єктів господарювання у вирішенні завдань територіальної громади в благоустрої, у сплаті місцевих податків та зборів.

Отже, можна дати таке визначення господарської діяльності. Господарська діяль­ність - це така суспільно корисна діяльність суб'єктів господа­рювання щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою їх реалізації за плату (як товару), що ґрунтуєть­ся на поєднанні приватних і публічних інтересів і здійснюється професійно.

Встановлений державою суспільний гос­подарський порядок передбачає дотримання суб'єктами гос­подарювання різноманітних вимог щодо:

1. у якості продукції, робіт, послуг, їх безпечності для життя і здоров'я споживачів;

2. екологічної безпеки виробництва;

3. добросовісної поведінки у сфері економічної конкуренції;

4. цивілізованого використання найманої праці (тобто з дотри­манням вимог трудового законодавства).

В Господарському кодексі України закріплені загальні принципи господарювання:

1. забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

2. свобода підприємницької діяльності у межах, визначених за­коном;

3. вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

4. обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості еко­номіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

5. захист національного товаровиробника;

6. заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Господарська діяльність надзвичайно різноманітна, що спри­чиняє потребу її класифікації з метою забезпечення оптимального правового регулювання господарської діяльності як такої та пев­них її видів, враховуючи специфіку останніх.

Господарську діяльність можна класифікувати за різними озна­ками. За критерієм мети здійснення господарська діяльність може бути комерційною (підприємницькою) та некомерційною.

За предметом господарської діяльності розрізняють виробничу, торговельну, банківську, страхову, інноваційну, концесійну діяль­ність, спільне інвестування та інші.

Залежно від ринку (внутрішній чи зовнішній), національної приналежності суб'єктів господарю­вання (вітчизняні товаровиробники/резиденти чи іноземні інвесто­ри та нерезиденти) розрізняють господарську діяльність за участю вітчизняних товаровиробників (резидентів) та зовнішньоекономіч­ну діяльність (за участю резидентів та нерезидентів), у тому числі іноземне інвестування (за участю іноземного інвестора).

Першій з вищенаведених класифікацій господарської діяльності (на підприємництво та некомерційну господарську діяльність) особли­ва увага приділяється в Господарському кодексі України.

Підприємництво здійснюється на власний ризик та під власну відповідальність підприємця, який навіть може бути визнаний банк­рутом у разі негативних фінансових результатів господарської діяль­ності - стійкої та значної неплатоспроможності. Для підприємниць­кої діяльності властива ініціативність, що забезпечує пошук нових напрямів такої діяльності, запровадження новітніх технологій, вироб­ництво принципово нових товарів або товарів з принципово новими властивостями. Для цього суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати значний рівень самостійності.

Характерними рисами підприємницької діяльності, що відрізняє її від некомерційної, є:

1. наявність мети отримання прибутку від здійснення такої діяльності;

2. ініціативність, що забезпечує пошук і запровадження новіт­ніх технологій, нових господарських зв'язків, оптимізацію власної діяльності;

3. ризиковий характер такої діяльності, оскільки сам підпри­ємець несе основні ризики у разі негараздів у своїй діяльності, не­вдалого вибору контрагентів тощо;

4. власна відповідальність підприємця у разі невиконання/не­належного виконання зобов'язань перед кредиторами, державою, територіальною громадою та іншими особами усім майном, що належить йому на праві власності чи праві господарського відання, а також можливість визнання підприємця банкрутом у разі його стійкої та значної неплатоспроможності;

5. усі вищезазначені риси зумовлюють ще одну - самостійність здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє її суб'єктові вжити максимально можливі заходи для успішності такої діяльності та оперативно реагувати на кон'юнктуру ринку, на поведінку контр­агентів, на відгуки споживачів.

Узагальнене поняття підприємницької діяльності дається в Господарському кодексі України:

«Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематич­на, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення і економічних і соціальних результатів та одержання прибутку».

Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких забороняється підприємництво на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядуванням.

Некомерційна господарська діяльність притаманна казенним підприємствам та некомерційним комунальним підприємствам. Фінансування їх діяльності у разі збитковості здійсню­ється за рахунок відповідного бюджету.