Розділ VII. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

1. Зовнішньоекономічна діяльність, її види, нормативно-правове забезпечення, суб’єкти

Одним з перших законів незалежної України, спрямованих на забезпечення ринкової орієнтації вітчизняної економіки (і відповід­но - розвитку економічної конкуренції, насичення внутрішнього ринку різноманітними товарами, в тому числі іноземного походження, з метою забезпечення потреб споживачів та стимулювання вітчиз­няних виробників до модернізації власного виробництва, випуску нових товарів тощо) був Закон від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньо­економічну діяльність.

Приймаючи цей закон, законодавець однією з основних його цілей визначив запровадження правового регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалі­зацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, еконо­мічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських опера­цій, надання різноманітних послуг.

Характерними рисами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) є:

1. належність ЗЕД до господарської діяльності, основним спря­муванням якої є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність;

2. обов'язкова наявність такої складової господарської діяльно­сті, як перетин митного кордону України робочою силою та/або майном, що характеризується як сукупність речей та інших цінностей, які мають вартісне визна­чення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів;

3. особливий суб'єктний склад здійснення ЗЕД вітчизняними суб'єктами господарювання, які мають ста­тус індивідуального підприємця чи господарської організації з правами юридичної особи, та підрозділами/структурними одиницями (без прав юридичної особи) іноземних господарських організацій, що мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані у встановленому законом порядку;

4. спеціальний режим господарської діяльності, пов'язаний із спеціальним правовим регулюванням та відповідно, встанов­ленням низки заборон, обмежень щодо кола суб'єктів ЗЕД, видів господарської діяльності, порядку її здійснення з метою забезпе­чення інтересів національної економіки та національного товаро­виробника, створенням системи спеціальних органів, що здійс­нюють державне регулювання у сфері ЗЕД (Державна митна служба, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі), та покладенням певних функцій щодо регулювання ЗЕД на Міністерство економіки, Антимонопольний, комітет України, Національний банк України та інші органи, застосуванням специфічних засобів державного регулювання, в тому числі ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій, дер­жавної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів), контролю за здісненням ЗЕД, можливістю застосування специфіч­них санкцій за порушення правил здійснення ЗЕД (припинення експортно-імпортних операцій, застосування антидемпінгових за­ходів, застосування індивідуального режиму ліцензування.

Зовнішньоекономічною діяльністю є господарська діяльність за участю вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, складовою якої є перетин митного кордону України майном та/або робочою силою, і яка здійснюється в спеціальному правовому режиму.

До видів зовнішньоекономічної діяльності належать:

1. експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

2. надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і ви­ключно не заборонені законами України, надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

3. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господар­ської діяльності, навчання та підготовка спеціалістів на комерцій­ній основі;

4. міжнародні фінансові операції та операції з цінними папера­ми у випадках, передбачених законами України;

5. кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовніш­ньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарсь­кої діяльності;

6. спільна підприємницька діяльність між вітчизняними суб'єк­тами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних під­приємств різних видів і форм, проведення спільних господарсь­ких операцій та спільне володіння майном як на території Украї­ни, так і за її межами;

7. підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та ін­ших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності, аналогічна діяльність суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності за межами України;

8. організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, організацій та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

9. товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарсько діяльності;

10. орендні, в тому числі лізингові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

11. операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валют­них аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютно­му ринку;

12. роботи на контрактній основі фізичних осіб України з інозем­ними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами, роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

13. інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекс­порт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому чилі з оплатою в негрошо­вій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльно­сті в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезен­ням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Експорт/імпорт капіталу - вивезення за межі України/ввезення з-за меж України капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Демпінг/демпінговий імпорт— це ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівняної ціни на подібний товар у країні екс­порту, яке заподіює шкоду національному товаровиробникові по­дібного товару.

Субсидований імпорт - ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), що користується пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару.

Система законодавства про ЗЕД, може бути представлена таким чином.

Акти вищої юридичної сили:

1. Конституція України;

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003року;

3. Закон України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну дія­льність»_;

4. Закони, що визначають умови дії міжнародних договорів в Ук­раїні;

5. Закон України від 24 лютого 1994 року «Про міжнародний комерцій­ний арбітраж»;

6. Закон України від 2 грудня 1997 року «Про торгово-промислові па­лати в Україні»;

7. Закони, що регулюють договірні відносини у сфері ЗЕД;

8. Постанова Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року «Про ра­тифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності»;

Укази Президента України:

1. від 7 листопада 1994 року «Про затвердження Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (конт­рактів)»;

2. Положення про державний експортний контроль в Україні, за­тверджений Указом Президента України від 13 листопада 1998 року, від 5 березня 2002 року «Про Порядок здійснення зовнішніх відносин Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, міс­цевими державними адміністраціями»;

3. від 25 червня 2002 року «Про порядок здійснення захисту прав та ін­тересів України при розгляді справ в закордонних юрисдикційних органах»;

Акти Уряду:

1. Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про сис­тему валютного регулювання і валютного контролю»;

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1996 року «Про затвердження Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійс­нення резидентами майнових інвестицій за межами України і По­ложення про порядок контролю та звітності щодо використання майнових цінностей, які інвестуються за межами України»;

3. «Положення про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом товарів, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути використані у створенні ядерної зброї», затверджене постано­вою Кабінету Міністрів України від 12 березня 1996 року;

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 1999 року «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зов­нішньоекономічної діяльності»;

5. Перелік товарів (робіт, послуг), експорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється, Перелік товарів (робіт, послуг), імпорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється, Перелік високоліквідних товарів, у разі експорту яких за бартерним договором термін ввезення на митну території України імпортних товарів не повинен перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації (Затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 1999 року);

Відомчі нормативно-правові акти:

1. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України; Затверджені постановою Правління НБУ від 26 березня 1998 року;

2. Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних дого­ворів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки України від 29 червня 2000 року № 136 ;

3. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (конт­рактів), затверджене наказом Міністерства економіки України від 6 вересня 2001 року №201.

Учасниками ЗЕД є різні категорії осіб, які за їх рольовими функціями та повноваженнями можна поділити на такі групи:

1. суб'єкти ЗЕД (особи, які безпосередньо здійснюють зовніш­ньоекономічну діяльність);

2. особи, що забезпечують функції (в комплексі чи окремо ви­значені) щодо управління ЗЕД;

3. споживачі в широкому розумінні (громадяни, суб'єкти гос­подарювання, негосподарські організації);

4. посередники (особи, які надають суб'єктам ЗЕД послуги організаційного, консультаційного та іншого характеру щодо спри­яння в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності).

Суб'єктами зовнішньо­економічної діяльності в Україні є:

1. фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України;

2. юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

3. об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким ци­вільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

4. структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, від­ділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

5. спільні підприємства за участю суб'єктів господарської дія­льності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнахо­дження на території України;

6. інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України;

7. Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які бе­руть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші дер­жави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно з встановленими законом принципами здійсненні ЗЕД.

Законодавство про ЗЕД містить досить ґрунтовні положення щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності, визначаючи:

1. мету регулювання;

2. види та рівні регулювання;

3. правові засоби/акти, за допомогою яких здійснюється нормативне регулювання;

4. цілі державного регулювання: захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньо­економічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяль­ності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій, заохочення конкуренції та лікві­дація монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності;

5. межі втручання держави що виключають право безпосередньо втручатися в зовнішньоеко­номічну діяльність суб'єктів цієї діяльності, за винятком передба­чених законом випадків;

6. органи державного регулювання ЗЕД та їх повноваження: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний Банк України, Міністерство економіки України, Державна митна служба України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, органи місцевого управління ЗЕД, місцеві ради депутатів та їх виконавчі і розпорядчі органи.