2. Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності

Правовий режим ЗЕД - це особливий порядок регулювання зо­внішньоекономічної діяльності, що виражається в комплексі взає­мопов'язаних між собою економіко-правових заходів (стимулюю­чих та обмежуючих), спрямованих на досягнення цілей такої дія­льності згідно із визначеними законодавцем принципами.

Усі учасники зовнішньоекономічної діяльності при її здійснен­ні повинні дотримуватися таких принципів:

1. суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД;

2. свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

3. юридичної рівності і недискримінації;

4. верховенства Закону;

5. врахування та захисту інтересів суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності;

6. еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при вве­зенні та вивезенні товарів.

Законодавство про ЗЕД, визначаючи цілі регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності пе­редбачає дві основні категорії економіко-правових засобів, що в комплексі забезпечують досягнення таких цілей:

1) стимулюючих;

2) обмежувальних.

До кола перших (стимулюючих) належать:

1. права суб'єктів ЗЕД, загальні для всіх суб'єктів господарю­вання та спеціальні, закріплені законом для суб'єктів ЗЕД;

2. пільги для суб'єктів ЗЕД, що надаються за наявності передба­чених законом умов (реалізації на території спеціальної/вільної еко­номічної зони затверджених інвестиційних проектів відповідно до укладених інвестиційних договорів з органом управління відповідної СЕЗ, ввезення на територію України майна як вклад іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвес­тиціями тощо).

До обмежувальних заходів, що є складовою правового режиму ЗЕД, належать заборони та обмеження. Зокрема, до категорії перших слід віднести заборону здійснення певних категорій зовнішньоеко­номічних операцій (реекспорт, експорт заборонених до вивезення з території України товарів, субсидований імпорт, демпінговий імпорт). Більш різноманітними є обмеження, що можуть мати різні форми, зокрема:

1. ліцензування зовнішньоекономічних операцій як комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб'єкту ЗЕД дозволу на здійс­нення протягом визначеного періоду експорту/імпорту товарів, розрізняють автоматичне ліцензування (застосовується щодо това­рів, які не підлягають квотуванню) і неавтоматичне ліцензування (у разі встановлення квот на експорт/імпорт);

2. квотування (встановлення кількісних або інших обмежень) товарів, що підлягають експорту/імпорту, розрізняють глобальні квоти (встановлюються по товару без зазначення конкретних країн/груп країн, куди товар експортується або з яких він імпортується), індивідуальні квоти (встановлюються по товару з визна­ченням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись);

3. застосування спеціальних санкцій до суб'єктів ЗЕД у разі по­рушення ними спеціального законодавства, антидемпінгових про­цедур, індивідуального режиму ліцензування тимчасового зупи­нення ЗЕД);

4. дотримання спеціального порядку встановлення і використання технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, вете­ринарних та екологічних стандартів та вимог;

5. застосування спеціальних імпортних процедур до яких належать застосування процедури міжнарод­них торгів або аналогічних їм процедур режим попередніх імпорт­них депозитів, що вносяться у банки, що може застосовуватися лише щодо товарів, до яких не запроваджується режим ліцензу­вання і квотування імпорту;

6. дотримання вимог митного та валютного регулювання.