3.2. Ризики регіонального розвитку України

Період розгортання кризи у 2008-2009 роках засвідчив наявність негативних тенденцій розвитку переважної більшості секторів економіки України, що стало наслідком дисбалансів макроекономічного розвитку, мультиплікованих нестабільністю на регіональному рівні та наявністю значних регіональних асиметрій. Кризові явища у фінансовій та економічній сфері на загальнодержавному рівні поглибили наявні структурні диспропорції регіонального економічного розвитку. Особливо критичними були зміни у промисловості, будівельній галузі, оплаті праці, забезпеченні комунальних послуг та на ринку праці.

Так, за розрахунками фахівців Національного інституту стратегічних досліджень [5] вже у вересні 2008 р. 15 з 27 регіонів продемонстрували падіння промислового виробництва порівняно з вереснем 2007 року (рис. 3.1). Серед аутсайдерів опинились традиційні промислові лідери: Дніпропетровська (-38,3 %), Донецька (-36,2 %), Запорізька (-31,6 %), Луганська (-25,6 %) області. Найбільш катастрофічне падіння відбулось у Волинській області, де промислове виробництво не досягло половини обсягу грудня 2007 року.

Вересень		Жовтень		Листопад		Грудень
	- падіння		- без змін або незначні зміни		- зростання

	В цілому по Україні у 2008 р. до 2007 р. темпи падіння промислового виробництва склали 3,1%
		понад -10,1%
		від -10% до -3,4%
		від -3,5% до +3,4%
		від +3,5% до +10%
		понад +10,1%

Рис. 3.1. Темпи приросту (зменшення) обсягів виробництва промислової продукції у 2008 році до відповідного місяця 2007 року (вгорі) та за підсумками року (внизу) [5]

Найбільшого падіння та депресії зазнали такі галузі, як будівництво та промисловість, причому найвідчутніше падіння було характерне для розвинених регіонів. Так, зокрема, за даними Державного комітету статистики України 2008 рік 21 регіон України завершив з приростом виробництва валового регіонального продукту (ВРП) на одну особу від 2,0 % та 2,7 % у Запорізькій і Харківській областях до 15,2 % та 15,9 % у Кіровоградській та Черкаській областях відповідно. Натомість, до переліку регіонів, у яких скоротився показник ВРП на одну особу, потрапили Дніпропетровська, Донецька, Луганська та Полтавська області – промислові „локомотиви” України.

За січень-грудень 2009 р. індекс промислового виробництва становив 78,1 % рівня 2008 р., що віддзеркалює прояв кризових тенденцій. Незважаючи на те, що всі регіони не перевищили рівень 2008 р., найбільше зростання промислового виробництва було характерним для Херсонської, Миколаївської, Полтавської областей, які до цього періоду не демонстрували лідерські тенденції стосовно промислового виробництва. Найменші темпи були характерні для регіонів, які стабільно характеризуються найнижчими показниками розвитку – Чернівецької та Тернопільської областей. У структурі реалізації майже половина загальних обсягів припадала на металургію і виробництво готових металевих виробів, виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів та машинобудування.

Підтвердженням тези про деяке зменшення внеску промислових регіонів у економічний розвиток країни під впливом кризових явищ є порівняння динаміки обсягів реалізованої промислової продукції на одну особу для різних груп регіонів. Так, для п’ятірки традиційних промислових лідерів (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Полтавська області) цей показник у 2009 р. порівняно з 2008 р. зменшився в середньому на 19,5 % (рис. 3.2). При цьому, якщо у 2008 р. ці регіони за обсягом реалізації промислової продукції на одну особу перевищували загальноукраїнське значення у 1,99 разу, то у 2009 р. – вже у 1,85 разу (значення цього показника в середньому по Україні склало 16,8 тис. грн. у 2008 р. і 14,4 тис. грн. у 2009 р.).

* Складено за даними Державного комітету статистики України

Рис. 3.2. Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу регіонами-промисловими лідерами у 2008-2009 рр., (тис. грн.)

Натомість, група регіонів з середніми показниками розвитку промисловості (Харківська, Миколаївська, Черкаська, Київська області та м. Київ) збільшили обсяг реалізації промислової продукції на одну особу населення в середньому на 0,8 % (рис. 3.3). При цьому, якщо у 2008 р. ця група регіонів досягала в середньому 80 % загальноукраїнського значення за вказаним показником, то за підсумками 2009 р. – вже 93 %. І у подальшому очікується повільне зближення промислових лідерів і „середняків”.

Решта регіонів хоча й продемонструвала спад за показником реалізації промислової продукції на одну особу, проте він був набагато менш помітним, ніж для регіонів-лідерів (в середньому 4,6 %). Відставання цієї групи регіонів від середньоукраїнських значень аналізованого показника скоротилось з 43 % до 47 %.

Вітчизняні аналітики роблять висновок про те, що збільшення частки поточного споживання (зокрема, продуктів харчування) свідчить про структурний характер кризи. Вона може мати тривалий ефект внаслідок скорочення частки заощаджень, які є вагомими джерелом інвестиційних ресурсів, або ж переважне спрямування заощаджень на виплату кредитів.

* Складено за даними Державного комітету статистики України

Рис. 3.3. Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу регіонами з середнім рівнем промислового розвитку у 2008-2009 рр., (тис. грн.).

Значний спад спостерігався на підприємствах будівельної галузі – на 48,2 % порівняно з 2008 р., якого зазнали всі регіони, крім Рівненської області (обсяги будівельних робіт тут зросли на 9,8 % за рахунок продовження будівництва автодоріг міжнародного сполучення). Серйозно зменшились обсяги виконаних робіт у 2009 р. у будівельній галузі Волинської області (на 63,9 %, у зв’язку зі зменшенням обсягів будівництва мостів, житла та реконструкції виробничих приміщень), Івано-Франківської області (на 59,6 %, через скорочення обсягів робіт із розвідувального буріння, проведення берегоукріплюючих робіт і житлового будівництва). Всеохоплюючий характер кризи у будівельній галузі підтверджує найбільший будівельний регіон України – м. Київ, у якому обсяги будівельних робіт у 2009 р. скоротився на 54,2 %. Таке різке падіння галузі пояснюється загальним зменшенням обсягів інвестування внаслідок неможливості отримання швидкого прибутку у цій галузі і відповідного зростання ризиків. Скорочення обсягів інвестицій і спричинило зменшення масштабів будівельних робіт, що дало дестимулюючий ефект до розвитку інших галузей.

В окремих видах економічної діяльності у регіонах спостерігається менша чутливість до кризових явищ. Так, наприклад, у 2009 р. індекс сільськогосподарського виробництва загалом по Україні склав на 100,1 %. Зростання спостерігалося у 15 регіонах: найбільше у Черкаській (9 %), Івано-Франківській (8,5 %) областях та АР Крим (4,3 %). 9 регіонів зменшили обсяги сільськогосподарського виробництва, серед них Луганська (на 12,3 %), Запорізька (на 11,8 %) Кіровоградська (на 11,1 %) області тощо. Попри загалом позитивні тенденції обсягів сільськогосподарського виробництва, стверджувати про відсутність кризових проявів у аграрному секторі є передчасним. Навпаки, збільшення частки поточного споживання (зокрема, продуктів харчування) свідчить про структурний характер кризи. Вона може мати тривалий ефект внаслідок скорочення частки заощаджень, які є вагомими джерелом інвестиційних ресурсів, або ж переважне спрямування заощаджень на виплату кредитів.

Підтвердженням цьому є тенденції в інвестиційній сфері регіонів. Так, якщо у сфері іноземного інвестування за результатами 2009 р. лише три регіони продемонстрували скорочення обсягів прямих іноземних інвестицій (хоча й зі значними структурними зрушеннями убік сфер діяльності з коротким виробничим циклом та швидким економічним ефектом), то у сфері внутрішнього інвестування ситуація була катастрофічною. Так, жоден регіон не досягнув рівня 2008 року за обсягом інвестицій в основний капітал, натомість АР Крим, Вінницька, Тернопільська та Чернігівська області продемонстрували понад дворазове падіння цього показника.

Значно постраждали від кризи торговельно-економічні відносини регіонів з іншими країнами, що відобразилось на обсягах зовнішньої торгівлі. Всі регіони, крім Київської області, зменшили обсяги експорту товарів; найвідчутніше – Луганська область, яка експортувала товарів у 2009 році менше третини обсягу попереднього року. Жоден регіон не досягнув рівня 2008 р. за обсягом імпорту товарів. Найбільше скорочення відбувалося у Запорізькій області (показник імпорту досяг лише 31,9 % рівня 2008 р.).

На фоні зростання заробітних плат на 4,9 % у 2009 р. на 38,1 % зріс також рівень заборгованості з виплати заробітної плати. Третина накопиченої заборгованості припадала на підприємства Донецької, Луганської областей та м. Києва, тобто на ті регіони, які здійснюють суттєвий внесок у ВВП країни. Однак у листопаді 2009 р. саме в цих областях спостерігалося найсуттєвіше зменшення заборгованості, що свідчить про наявність потенціалу до швидкої її виплати і непрямо свідчить про стабілізацію ситуації із налагодженням виробництва.

Найбільш негативною тенденцією соціальної сфери було зростання рівня зареєстрованого безробіття, загалом по Україні на 2,4 в.п. У більшості регіонів спостерігалося зростання цього показника. Значне зростання безробіття зафіксоване у Одеській, Кіровоградській, Хмельницькій, Вінницькій та Тернопільській областях (на 10-17 %). Показник навантаження на одне робоче місце коливався від 2 осіб (м. Київ) до 909 осіб (Черкаська область). Відбувалося скорочення кількості штатних працівників та зростання рівня неповної зайнятості.

Перша чверть 2010 р. засвідчила деяке пожвавлення економічної динаміки у регіонах. Так, у січні - березні 2010 р. індекс промислового виробництва зріс на 10,8 в.п. порівняно з відповідним періодом 2009 р зростання спостерігалося у 17 регіонах. Зростання індексів виконання будівельних робіт спостерігалося у Дніпропетровській, Житомирській, Полтавській областях, інші регіони демонстрували їх значне зменшення, особливо на цьому фоні вирізняється Чернівецька область (39,3 % рівня 2009 р.), Рівненська (44,6 %), Чернігівська та Івано-Франківська (53,8 %). Позитивними тенденціями розвитку продовжує відрізнятися сільське господарство – індекс валової продукції сільського господарства зріс у 20 регіонах.

На 5,7 % зріс рівень середньомісячної заробітної плати, зростання спостерігалося в усіх регіонах. Знизились темпи зростання заборгованості із виплати заробітної плати у 15 регіонах, загалом по Україні темп зростання заборгованості знизився на 28,8 в.п. В усіх регіонах спостерігалося збільшення темпів зростання обсягів роздрібного товарообороту на 12,2 в.п. в цілому по Україні, хоча рівень 2008 р. так і не було перевищено.

В умовах кризи найгострішою проблемою, що притаманна всім регіонам України, стало скорочення обсягів накопичених фінансових ресурсів у регіонах внаслідок дефіциту інвестиційних ресурсів. Так, за оцінками експертів ефективний розвиток регіональних економічних структур потребує понад 40 млрд. дол. США інвестиційних ресурсів. Крім загального дефіциту інвестиційних ресурсів, для регіонів характерною є значна нерівномірність у обсягах капіталовкладень (табл. 3.1).

Таблиця 3.1