7

Занюк С.С.Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. - Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. - 180 с.

С. 5 – 10З.

Розділ перший. Психологія мотивації

Лекція 1. Мотивація і діяльність. Структура, види і властивості мотивів

Поняття „мотивація", „потреба" і „мотив" у психології

Види мотивів

Динамічний і структурний (змістовий) аспект мотивації

Співвідношення процесуального і результативного компонентів мотивації

Мотивування

Полімотивованість діяльності. Феномен полімотивації

Особистісний сенс і сенсоутворюючі мотиви

Домотиваційне утворення ("знаний мотив") як стадія розвитку мотива

Мотиваційне зміщення як психічний механізм розвитку мотивації

1. Поняття „мотивація", „потреба" і „мотив" у психології

Мотивація - це сукупність спонукальних факторів, які викликають активність організму і визначають його спрямованість.

Термін мотивація, взятий у широкому значенні, використовується в усіх галузях психології, які досліджують причини і механізми поведінки людини і тварин. За своїми проявами і функцією в регуляції поведінки спонукальні фактори можуть бути розподілені на два відносно самостійних класи:

1. потреб та інстинктів як джерел активності;

1. мотивів, як причин, що визначають вибір спрямованості поведінки.

Чим розрізняються поняття потреба і мотиві При аналізі питання, чому організм взагалі приходить у стан активності, розглядаються прояви потреб і інстинктів як джерел активності. Якщо вивчається питання, на що спрямована активність організму, заради чого вибираються саме ці дії, вчинки, а не інші, досліджуються насамперед прояви мотивів як причин, які визначають вибір напряму поведінки. Потреба спонукає до активності, а мотив - до спрямованої діяльності. Коли потреба конкретизується і знаходить предмет, який здатний її задовольнити, то вона перетворюється на мотив.

Перша передумова будь-якої діяльності — це наявність потреби. Потреба — це стан деякої нестачі в чомусь, яку організм прагне компенсувати, це внутрішнє напруження, яке динамізує і спрямовує активність на одержання того, що необхідно для нормального функціонування організму.

Потреба — це необхідна умова будь-якої діяльності, однак потреба сама по собі ще не здатна надати діяльності чіткого напряму. Потреба повинна "знайти" предмет, на якому вона опредметиться, конкретизується і який здатний її задовольнити. Наприклад, наявність у людини естетичної потреби створює у неї відповідну вибірковість, але це ще не вказує на те, що саме людина буде робити для задоволення цієї потреби. Можливо, вона буде слухати музику, а можливо, прагнутиме написати вірш або намалювати картину.

Мотив (від лат. movere - рухаю, штовхаю) - це спонука до діяльності, пов'язана із задоволенням потреб суб'єкта. Іншими словами, мотив — це сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які викликають активність суб'єкта і визначають її спрямованість.

Як виникають і розвиваються нові потреби? Як правило, кожна потреба опредмечується (і конкретизується ) на одному чи кількох предметах, які здатні її задовольнити. Тобто, естетична потреба може опредметитись, наприклад, на музиці. З часом ця потреба в процесі свого розвитку може опредметитись і на поезії. Отже, вже більше предметів можуть її задовольнити. Таким чином, розвиток потреби йде в напрямі збільшення кількості предметів, які здатні її задовольнити. Чим більше таких предметів, тим більше можливостей її задоволення.

Отже, зміна і розвиток потреб відбувається через зміну і розвиток предметів, котрі їм відповідають і в яких вони „опредмечуються" і конкретизуються.