Контроль валів.

У валів вимірюють діаметр, загальну довжину та довжину окремих ступеней. При відповідних механічних умовах контролюють овальність шийок, їх конусоподібність, бочкоподібність, огранку та жорскість проверхні. За допомогою індика юра перевіряють також биті я шийок відносно загальної вісі та відносно один одного. Довжину валів і а їх с тупеней вимірюють лінійками, штангенциркулями, шаблонами та скобами. Діаметр валів перевіряють граничними калібрами і універсальними вимірювальними інструментами, штангенциркулями, мікрометрами та спеціальними контрольними пристосуваннями. Овальність шийок визначають одночасно з вимірюванням діаметру і дорівнює вона різниці найбільшого та найменшого діаметру. Кунусоподібність є різницею діаметрів , виміряних на його кінцях Бочкоподібність виявляють при вимірюванні вала в декількох перерізах. Кривизна вала може бути визначена індикатором на стійці.

Тема:

Обробка отворів

План:

1. Огляд видів отворів

2. Технічні вимоги до отворів

3. Інструменти для обробки отворів

4. Свердління глибоких отворів

5. Свердління отворів великого діаметру

6. Обробка точних отворів

7. Обробка конічних отворів

Література:

1. В.В.Данилевский Технология машиностроения #58... #60, с. 200...208

2. Н.Ф.Мельников, Б.Н.Бристоль Технология машиностроения с. 132...140

1 Отвори в деталях машин бувають:

• циліндричні гладкі;

• ступінчаті;

• конічні;

• фасонні.

Ступінчаті - це отвори різних діаметрів, розміщених на одній осі, послідовно одне з іншим.

Отвори можуть бути відкритими з двох боків або з одного боку (глухі). Досягти необхідної точності обробки отвору важче, ніж зовнішніх поверхонь тіл обертання. По цій причині допуски на точність отворів 6-го і 7-го квалітетів більше, ніж допуски на зовнішні циліндричні поверхні тих же розмірів.

2 В залежності від призначення до отворів пред'являються наступні вимоги:

2.1 Діаметри повинні відповідати заданим квалітетам точності і параметрам шорсткості.

2. Циліндричні отвори по всій довжині не повинні мати відхилень від циліндричності.

3. Всі отвори повинні бути прямолінійними

2.4 Овальність отвору обмежується величиною 0,5...1 допуску на діаметр.

2.5 Конусоподібність ≤ 0,5...1 допуску на діаметр

6. При обробці заготовок вимагається перпендикулярність торця отвору в межах 0,02...0,1 мм.

7. Отвір повинен бути співвісним з іншим отвором і зовнішніми циліндричними поверхнями.

3. Обробка отворів може виконуватися зі зняттям стружки і без зняття стружки.

Обробка зі зняттям стружки здійснюється:

1. лезовим

2. абразивним інструментом

До обробки лезовим інструментом відносяться:

1. свердління;

2. зенкування;

3. розточування;

4. розвертання;

5. тонке (алмазне) розточування;

6. протягування.

До обробки абразивним інструментом відносяться:

1) шліфування;

3. суперфінішування;

4. притирка.

Обробка отворів без зняття стружки виконується калібровкою за допомогою виглажуючих прошивок (дорнів) та кульок, а також розкаткою.

Утворення отворів у цільному металі з точністю 10...11 квалітетів і шорсткістю R_z 20...160 мм досягається свердлінням.

При свердлінні отворів на свердлильних верстатах обертається інструмент, при свердлінні на токарних верстатах, а також на верстатах глибокого свердління звичайно обертається заготовка, так як в цьому разі відвід свердла від потрібного напряму вісі отвору буде менше.

Застосування направляючих кондукторних втулок також зменшує відвід свердла.

При свердлінні отворів діаметром >30мм в суцільному матеріалі застосовують послідовно два свердла меншого і більшого діаметра з метою зменшення вісьової сили і запобігання відводу свердла.

Свердла бувають:

1. спіральні;

2. пір'єві;

3. центровочні;

4. для глибокого свердління;

5. спеціальні.

Для глибокого свердління (l >5d) застосовують свердла особливої конструкції /2, с 134/