7. Внутрішній контроль за реалізацією страхових послуг

Внутрішній контроль за реалізацією страхових послуг в першу чергу повинен виявляти факти:

неякісного виконання працівниками компанії своїх зобов’язань;

неоптимальне використання компанією фінансових ресурсів;

шахрайства в страховому процесі

Внутрішній контроль страхових послуг проводиться, в залежності від величини компанії, окремими працівниками або спеціальним підрозділом у напрямках:

організація служби внутрішнього аудиту;

формування інституту власних аварійних комісарів;

розробка внутрішньої системи перевірок підозрілих страхових випадків;

розробка системи моніторингу нових договорів, які укладаються в компанії, її агентами або філіями, з метою виявлення підозрілих страхових договорів.

Організація служби внутрішнього аудиту є найбільш ефективним інструментом внутрішнього контролю страхової компанії. Головною принципом побудови цієї служби є забезпечення її повної незалежності і підпорядкування лише найвищому керівництву компанії. Найкращим варіантом організації такої служби є її розташування в окремому офісі (відокремлено від інших структурних підрозділів компанії) та забезпечення виїзних перевірок інших підрозділів. При цьому керівники департаментів (підрозділів) мають в обов’язковому порядку надавати усю необхідну інформацію і документацію працівникам внутрішнього аудиту.

Важливим для формування якісного підходу в управлінні реалізацією страхових послуг є організація служби аварійного комісаріату.

Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Страхова компанія може мати власних аварійних комісарів, а може користуватися фахівцями ззовні. При використання власних комісарів існують свої переваги і недоліки. До переваг можна віднести:

можливість контролювати кваліфікаційний рівень фахівців, здійснювати їх навчання та перенавчання;

праця штатних працівників як правило обходиться дешевше ніж праця осіб, що наймаються ззовні.

Недоліком можна вважати можливість вступу аварійного комісару в зговір з іншими працівниками компанії при розслідуванні страхових випадків (шахрайства, покриття неякісної роботи інших фахівців тощо).

Праця найманих аварійних комісарів є дорожчою, але майже відсутня можливість упередженого ставлення при проведенні страхових розслідувань.

8.Шахрайство в страхуванні і методи боротьби з ним

Шахрайство завжди супроводжує процес страхування. За дослідженнями, що проводилися західними страховими компаніями 10% усіх страхових виплат є або завищеними, або незаконними. Наприклад, в Німеччині щороку незаконно виплачується від 4 до 6 млрд. Євро. Отже, об’єктивно виникає потреба в провадженні внутрішнього контролю за реалізацією страхових послуг.

На боротьбу з шахрайством в страхуванні виділяється достатньо багато коштів, що кінець – кінцем здорожує вартість страхової послуги. Тому з’явилася така методика як встановлення рівня суттєвості страхових виплат.

В багатьох страхових компаніях розвинених країн враховують те, що в повній мірі викоренити страхове шахрайство неможливо. У зв’язку з цим встановлюють рівні суттєвих або несуттєвих страхових виплат і відсоток можливого шахрайства у виплатах. По окремим виплатам відшкодування проводиться автоматично без проведення перевірки. Тобто, компанії дійшли висновку, що в окремих випадках адміністрування перевірок є значно дорожчим ніж втрати від страхового шахрайства. Наприклад, в Канаді якщо розмір страхової виплати більше за 25 тис. канадських доларів, то перевірка факту настання страхового випадку здійснюється обов’язково. Якщо виплата є меншою за 25 тис. канадських доларів – перевірка здійснюється за рішенням начальника департаменту. В США такий поріг є більшим. В обов’язковому порядку перевіряються страхові виплати в сумі, що перевищують 100 тис. амер. доларів. В Україні практика встановлення порогів суттєвості поки що поширення не отримала.

Методи внутрішнього контролю за усуненням шахрайств при реалізації страхових послуг можуть бути наступними:

перевірка укладених договорів страхування за певний період;

перевірка здійснених виплат (підстави здійснення, правильність оформлених документів);

створення інформаційної мережі між страховими компаніями і органами влади щодо осіб, які здійснювали або запідозрювалися у здійсненні страхових шахрайств;

удосконалення кадрової політики.

Інститут внутрішнього контролю за реалізацією страхових послуг зараз лише починає формуватися, зважаючи на порівняно невисокі фінансові можливості страховиків. Інколи страхові компанії співпрацюють з питань забезпечення захисту від шахрайств. Так, 10 провідних українських компаній, які займаються страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів і автотранспортним страхуванням, створили базу даних щодо застрахованих осіб. При настанні страхового випадку за її допомогою здійснюється контроль щодо уникнення дублюючих виплат. Фіксуються особи з якими страховий випадок стався вдруге, втретє, які застрахували автомобіль в декількох компаніях одночасно і т.і. Удосконалення системи внутрішнього контролю відбуватиметься разом зі зростанням обсягу страхового ринку.