- •Тема 1. Страхові послуги та особливості їх реалізації
- •2. Служба маркетингу у страховій компанії
- •3. Страхові посередники та їх функції
- •Канали реалізації страхових послуг
- •5. Реклама в реалізації страхових послуг
- •6. Контроль з боку держави за реалізацією страхових послуг
- •7. Внутрішній контроль за реалізацією страхових послуг
- •8.Шахрайство в страхуванні і методи боротьби з ним
3. Страхові посередники та їх функції
Страховими посередниками згідно з діючим страховим законодавством визначаються страхові агенти, страхові брокери і перестрахові брокери.
Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.
Страхові брокери - юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з
особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери - громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.
Необхідно звернути увагу на ту обставину, що саме згідно з Законом України “Про страхування” брокери не мають права працювати на страховика, а лише на страхувальника. Ця норма вже зараз викликає супротив з боку брокерів, оскільки не надає можливості вступати у правовідносини зі страховиком і отримувати комісійні від нього. Окрім цього, оскільки брокер в такому випадку не може бути продавцем страхових послуг, то його діяльність попадає під оподаткування податком на додану вартість. Взагалі ситуація коли брокер не може виступати від особи страховика не є типовою в міжнародній практиці.
Перестрахові брокери - юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.
Дозволяється здійснення діяльності страхового та перестрахового брокера однією юридичною особою за умови виконання нею вимог щодо здійснення діяльності страхового та перестрахового брокера. Страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.
Поява такого суб’єкта як перестраховий брокер пов’язана з тим, що українські страховики мають низьку капіталізацію і значну потребу в перестрахуванні. Як правило, перестрахові брокери забезпечують процеси перестрахування з нерезидентами.
Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, крім договорів перестрахування за видами страхування обов’язковими для виконання на території нерезидентів.
Здійснення брокерської діяльності потребує значно більших кваліфікаційних вимог ніж діяльність страхового агента.
Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.
В практиці проведення страхових операцій розрізняють агентів, які працюють за контрактом з однією страховою компанією (мономандатні агенти – характерно для країн ЄС), агентів, які працюють з кількома компаніями (багатомандатні агенти – характерно для США), генеральних агентів. Генеральні агенти це фізичні особи, що уповноважені одним або кількома страховиками, яких вони представляють у визначеному територіально-адміністративному районі. Генеральні агенти можуть наймати страхових агентів за зонами обслуговування.