Модульна контрольна робота № 2

1. Держава як ядро політичної системи суспільства.

2. Поняття держави, її сутність.

3. Основні теорії походження держави.

4. Ознаки держави, її структура та функції.

5. Сутність та форми державного правління.

6. Сутність та форми державного устрою.

7. Поняття правової держави і громадського суспільства, їхня сутність і основні риси.

8. Права та обов’язки людини згідно Конституції України 1996 р.

9. Поняття політичної еліти.

10. Класичні теорії еліт. Основні напрямки сучасних елітарних теорій.

11. Типологія і функції політичних еліт. Системи рекрутування еліти.

12. Політична еліта України.

13. Політичне лідерство: природа, сутність, типологія.

14. Функції політичного лідера. Проблема формування політичних лідерів в Україні.

15. Поняття політичної культури суспільства.

16. Сутність та структура політичної культури суспільства.

17. Основні функції політичної культури.

18. Основні типи політичної культури.

19. Поняття політичної ідеології. Політична ідеологія як теоретична свідомість та фактор політичної культури.

20. Консерватизм (неоконсерватизм) як політична течія сучасності.

21. Лібералізм та неолібералізм як політичні течії сучасності.

22. Політична психіка.

23. Психологічні властивості соціумів, які виявляються у сфері політичного життя.

24. Особливості політичної культури в Україні.

25. Сутність та основні функції політичної ідеології.

26. Поняття політичної діяльності. Структура та основні види політичної діяльності.

27. Політична поведінка, політична участь, політична взаємодія та політична боротьба як форми прояву політичного процесу.

28. Поняття політичного конфлікту.

29. Основні типи та методи врегулювання політичних конфліктів.

30. Виборча система.

31. Основні типи виборчих систем.

32. Поняття світового політичного процесу, його суб’єкти, тенденції та закономірності розвитку.

33. Взаємозв’язок внутрішньої та зовнішньої політики.

34. Міжнародні політичні відносини, їх суб’єкти, види та принципи.

35. Міжнародні організації.

36. Основні напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності української держави.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

До вивчення теми

Використовуючи рекомендовану літературу, студент повинен засвоїти основні положення теми, відповідну термінологію. Особливу увагу слід звернути увагу на сутність відповідного поняття по кожній темі, на теоретичне обґрунтування основних позицій, правову базу. Для закpiплення вивченого матеpiалу студент повинен дати відповіді на контpольнi запитання. Рекомендується звернутися до додаткової лiтеpатуpи.

До самостійної роботи

Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень і т.д. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу в цілому.

Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. При цьому не слід дослівно записувати за лектором, а своїми словами фіксувати найсуттєвіше: тему, її основні питання та положення. Записувати слід акуратно і чітко, краще у зошиті в клітинку (через клітинку). На сторінках конспекту залишати широкі поля для додаткових поміток під час самостійної роботи над літературою.

Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається при викладанні нового, якщо з певних причин лекція пропущена, її необхідно законспектувати і опрацювати самостійно, незрозумілі питання з’ясувати на консультації.

Семінар, як одна із форм навчальних занять, розрахована на глибоке та повне розкриття студентами певної проблеми на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури. На семінарських заняттях вони глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Систематична підготовка до семінару привчає до самостійної роботи з першоджерелами – періодичними виданнями, науковою, навчальною, навчально-методичною літературою і т.д. Під час занять створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів, для набуття уміння виступати, логічно висловлюватись, колективно обговорювати гострі проблеми, обстоювати власну точку зору, аргументувати свою позицію.

Для ґрунтовного засвоєння першоджерел необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати і т.д.). Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.

Професійному розвитку студентів сприяє самостійне виконання творчих та практичних завдань, різноманітні форми пошукової, дослідної роботи.

Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти першоджерел, виконання завдань творчого характеру, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів.

Окремими формами самостійної роботи студента, передбаченими навчальним планом, є написання рефератів.

До написання реферату

Реферат (лат. referre – доповідати, повідомляти) підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому.

Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10–15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм; усі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться.

На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку.

Вибір теми реферату

Тема реферату – це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

Важливими критеріями, якими необхідно керуватись при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура реферату:

- титульний аркуш;

- зміст (план);

- вступ;

- розділи (вони часто поділяються на параграфи);

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо);

- перелік умовних позначень.

У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, вказавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, та недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину реферату складають декілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою.

Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторів. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно уникати також незвичних термінів і символів або пояснювати їх при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

Недопустимо використання цитат без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати, особливо громіздкими. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.

У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підкріпити їх найтиповішими прикладами. Також мають бути відображені сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, спробувати, приєднавшись до однієї з них, або висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Політика як соціальне явище та як предмет дослідження.

2. Політологія як наука та навчальна дисципліна.

3. Філософія та політика.

4. Політичні реформи та політична наука.

5. Вчення Аристотеля про державу.

6. Теорії виникнення держави у політичній думці Заходу та Сходу.

7. Вчення Платона про державу.

8. Політична думка Стародавнього Риму.

9. Концепція поділу та взаємодії властей в історії політичних вчень.

10. Співвідношення моралі та політики у працях Н. Макіавеллі.

11. Гуго Гроцій та його вчення про державу.

12. «Левіафан» Т. Гоббса.

13. Дж. Локк та ідея правової держави.

14. Ш. Монтеск’є та його внесок у розвиток вчення про державу.

15. Політичні погляди Б. Спінози.

16. Теорія «суспільного договору».

17. Проблема влади у працях М. Вебера.

18. Влада у системі політичних категорій.

19. Проблема влади у роботах О. Тоффлера.

20. Етатизм та анархізм як форми політичної свідомості.

21. Держава як інститут політичної системи.

22. Еволюція державної влади у сучасній Україні.

23. Особливості парламентської форми правління (на прикладі однієї з країн – Австрії, Бельгії, Великої Британії, ФРН та ін.)

24. Особливості президентської форми правління (на прикладі США).

25. Особливості державного устрою африканських та латиноамериканських країн (військово-поліцейська форма правління).

26. Особливості українського парламентаризму.

27. Парламентаризм у країнах Європи (на прикладі окремої країни)

28. Американський парламентаризм.

29. Правляча еліта та суспільство.

30. Трансформація української політичної еліти.

31. Бізнес-еліта в Україні.

32. Політичні еліти у країнах СНД.

33. Громадянське суспільство та держава: способи взаємодії

34. Громадянське суспільство в Україні – сьогодення без минулого?

35. Формування громадянського суспільства в Україні – проблеми та перспективи.

36. Громадянське суспільство в історії політичної думки.

37. Основні елементи громадянського суспільства, їхня роль і функції.

38. Громадянське суспільство та правова держава – дві сторони однієї медалі.

39. Виникнення ліберальної ідеології.

40. Неолібералізм та умови його виникнення.

41. Ліберальні ідеї у сучасній Україні.

42. Ідеї консерватизму в США

43. Феномен неоконсерватизму.

44. Перспективи консерватизму в Україні.

45. Сенс та еволюція української національної ідеї.

46. Основні положення марксистської концепції соціалізму.

47. Соціалізм в Україні: теорія та практика.

48. Соціал-демократичний напрямок у соціалізмі.

49. Соціал-демократичні ідеї в сучасній Україні.

50. Соціалістичні ідеї в сучасному світі.

51. Італійський та німецький фашизм у XX ст.

52. Іслам – ідеологія та політика.

53. Фашизм як форма тоталітаризму.

54. Історичні передумови виникнення політичних партій.

55. Політичні партії в сучасній Україні.

56. Партійна система США.

57. Сучасні виборчі технології в Україні.

58. Особливості виборчих систем у різних країнах (на прикладі однієї з держав Європи, Америки, Азії).

59. Роль засобів масової інформації та комунікації у політичних процесах.

60. Військово-промислове лобі у США.

61. Особливості українського лобізму.

62. Політична культура країн Європи та Америки (на прикладах конкретної країни)

63. Політична культура в радянському суспільстві.

64. Україна в умовах глобалізації.

65. Геополітичний статус України.

 

Питання до іспиту

1. Політологія як наука: визначення, об’єкт і предмет, функції.

2. Політологія в системі соціально-гуманітарного знання, її взаємозв’язок з іншими науками.

3. Політична думка Стародавнього Сходу.

4. Політичні доктрини Античності. Погляди Платона, Аристотеля, Цицерона.

5. Сутність політичної думки епохи Середньовіччя.Т. Аквінський.

6. Епоха Відродження – новий етап у розвитку політичної думки. Н. Макіавеллі – засновник світської політичної науки.

7. Становлення та розвиток політичної думки Нового часу ( Т. Гоббс, Дж. Локк).

8. Теорія суспільного договору.

9. Принцип поділу властей.

10. Соціально-політичні погляди І. Канта і Г. В. Ф. Гегеля.

11. Соціально-політичні погляди класиків марксизму–ленінізму.

12. Політичні погляди В. Паретто, Р. Міхельса, М. Вебера.

13. Розвиток політичних поглядів у період Київської Русі.

14. Українська політична думка Козацько-гетьманської доби. Політична ідеологія Запорозького козацтва.

15. Конституція П. Орлика.

16. Політичні ідеї членів Кирило-Мефодіївського братства.

17. Політологічні ідеї М. Драгоманова.

18. Політичні ідеї Д. Донцова.

19. Політична думка України ХХ ст.

20. Конституція України 1996 р.: структура та функції.

21. Поняття політики, її сутність і функції.

22. Політика як соціальне явище.

23. Мораль та політика: загальне та специфічне.

24. Суб’єкти та об’єкти політики.

25. Взаємодія політики з іншими сферами суспільного життя. Політика і економіка. Політика і мораль.

26. Поняття влади, її сутність і структура влади.

27. Основні концепції влади.

28. Поняття політико-владної легітимності. Типи легітимності.

29. Поняття демократії, її загальні принципи. Пряма і представницька форми демократії.

30. Поняття тоталітарного режиму, його сутність і характерні риси. Сила і слабкість тоталітарних режимів.

31. Різновиди тоталітарних режимів.

32. Поняття авторитарного режиму, його сутність і характерні риси.

33. Політична система суспільства.

34. Сутність, структура і основні функції політичної системи суспільства.

35. Закономірності еволюції політичної системи суспільства.

36. Рівні політичної системи суспільства.

37. Політичний процес.

38. Типи і основні стадії політичного процесу.

39. Форми політичної взаємодії.

40. Держава як ядро політичної системи суспільства.

41. Поняття держави, її сутність.

42. Основні теорії походження держави.

43. Ознаки держави, її структура та функції.

44. Сутність та форми державного правління.

45. Сутність та форми державного устрою.

46. Поняття правової держави і громадського суспільства, їхня сутність і основні риси.

47. Права та обов’язки людини згідно Конституції України 1996 р.

48. Поняття політичної еліти.

49. Класичні теорії еліт. Основні напрямки сучасних елітарних теорій.

50. Типологія і функції політичних еліт. Системи рекрутування еліти.

51. Політична еліта України.

52. Політичне лідерство: природа, сутність, типологія.

53. Функції політичного лідера. Проблема формування політичних лідерів в Україні.

54. Поняття політичної культури суспільства.

55. Сутність та структура політичної культури суспільства.

56. Основні функції політичної культури.

57. Основні типи політичної культури.

58. Поняття політичної ідеології. Політична ідеологія як теоретична свідомість та фактор політичної культури.

59. Консерватизм (неоконсерватизм) як політична течія сучасності.

60. Лібералізм та неолібералізм як політичні течії сучасності.

61. Політична психіка.

62. Психологічні властивості соціумів, які виявляються у сфері політичного життя.

63. Особливості політичної культури в Україні.

64. Сутність та основні функції політичної ідеології.

65. Поняття політичної діяльності. Структура та основні види політичної діяльності.

66. Політична поведінка, політична участь, політична взаємодія та політична боротьба як форми прояву політичного процесу.

67. Поняття політичного конфлікту.

68. Основні типи та методи врегулювання політичних конфліктів.

69. Виборча система.

70. Основні типи виборчих систем.

71. Поняття світового політичного процесу, його суб’єкти, тенденції та закономірності розвитку.

72. Взаємозв’язок внутрішньої та зовнішньої політики.

73. Міжнародні політичні відносини, їх суб’єкти, види та принципи.

74. Міжнародні організації.

75. Основні напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності української держави.