Тема 8. Комплексний аналіз і рейтингове оцінювання фінансового стану підприємства

Тема 8. Комплексний аналіз і рейтингове оцінювання фінансового стану підприємства

 

8.1 Інтегральна оцiнка iнвестицiйноi привабливостi пiдприємств

Фiнансовий стан визначас мiсце пiдприсмства в економiчному середовищi та наскiльки ефективними i безризиковими можуть бути дiловi вiдносини з ним комерцiйних банкiв,  постачальникiв, потенцiйних iнвесторiв та iн.

Зовнішні користувачі та саме підприємство хоче мати таку оцінку фінансового стану, яка забезпечить порiвнюванiсть фiнансового стану рiзних пiдприсмств незалежно вiд галузi та виду їх дiяльностi, мiсця розташування, форми власностi або розмiру (за обсягами виробництва або чисельнiстю працiвникiв). Зрозумiло, що йдеться про пошук якогось узагальнюючого показника, за яким пiдприсмства можна ранжувати. Вихiднi данi для розрахунку цього показника необхiдно вибирати за однаковими правилами, мати стандартне походження. Таким вимогам вiдповiдає сукупнiсть вiдносних аналiтичних показникiв фiнансового стану, якi можна обчислити за даними фiнансової звiтностi: рентабельнiстю, діловою активністю, фiнансовою стiйкiстю, платоспроможністю.

Iснують рiзни методи i критерiї для визначення рейтингової оцiнки, якi задовольняють усi наведенi вимоги. Зокрема на державному рівні це «Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій» розроблена Агентством з питань запобігання банкрутству  підприємств та організацій у 1998р. Як правило, кожен комерційний банк, фінансова, інвестиційна чи консалтингова компанія має свою методику інтегральної оцінки кредитоспроможності, інвестиційної привабливості підприємства чи ймовірності банкрутства підприємства.

Спiльним для всіх методик є те, що насамперед треба визначити перелiк фiнансових показникiв і коефіцієнтів як чинникiв, що впливають на узагальнюючу оцiнку. В різних методиках використовується різний набір показників (коефіцієнтів) і методика розрахунку показників (коефіцієнтів) також може відрізнятися.

Далі визначається інтегральна оцінка фінансового стану підприємства з допомогою розрахунку узагальненого показника. Узагальнений показник може визначатись через нормування визначеного набору фінансових показників, тобто через:

- присвоєння оцінки в балах кожному окремому показнику;

- множення їх на певні коефіцієнти;

- відношення їх до (відхилення від) середнього показника по галузі чи визначеного нормативного показника.

Можливе також одночасне поєднання цих та інших методів.

Потім шляхом простого додаваня, чи визначення середнього (простого, квадратичного, геометричного чи ін.) визначається узагальнюючий показник, який через певну шкалу відображає стан підприємства (його інвестиційну привабливість, кредитоспроможність, ймовірність банкрутства чи ін.).

 

 

8.2 Оцінка ймовірності банкрутства

Найпоширеніші методи діагностики банкрутства запропонував Е. Альтман – Z–моделі. За двофакторною моделлю Z–рахунок:

                            Z^II = – 0,3877 – 1,0736 * Kпл + 0.0879 * Kкпк                                 (8.1)

Де, Kпл - коефіцієнт покриття (поточної ліквідності) (6.36), який характеризує ліквідність;

Kкпк - коефіцієнт концентрації позикового капіталу, який характеризує фінансову стабільність.

                                Kкпк= (ДЗ+ПЗ)/ВК                                                                         (8.2)

Де, ДЗ – довгострокові зобов’язання, ПЗ – поточні зобов’язання; ВК – власний капітал.

Якщо ZII = 0, то ймовірність банкрутства = 50%

Якщо ZII > 0, то ймовірність банкрутства > 50%

Якщо ZII < 0, то ймовірність банкрутства < 50%

Позитивна риса даної моделі – простота, негативна – нема високої точності отриманого результату, помилка прогнозу 65%.

П’ятифакторна модель Альтмана:

                    Z^v = 3,3*K₁ + 1*K₂ + 0,6*K₃ + 1,4*K₄ + 1,2*K₅                                        (8.3)

Де,

                           K₁ = EBIT / ПБ = (ЧП + ПП + ФВ - ФД) / ПБ                                    (8.4)

EBIT - прибуток до сплати відсотків і податків, ПБ – підсумок балансу. Тобто К₁ це модифікованарентабельність активів.

K₂ – коефіцієнт оборотності активів (віддача активів):

                                                   K₂ = Vp / ПБ                                                                  (8.5)

Vp – чистий дохід.

                                             K₃ = Црп / (ДЗ + ПЗ)                                                         (8.6)

Де, Црп – ринкова ціна підприємства (7.5), при відсутності даних про ціну підприємства їх можна замінити вартістю власного капіталу, тобто припустити що Црп = ВК.

                                              K₄ = Пр / ПБ                                                                       (8.7)

Пр – реінвестований прибуток (нерозподілений прибуток/збиток).

                                              K₅ = ВД / ПБ                                                                      (8.8)

Де ВД = ВК – НА + ДЗ власні і довгострокові залучені джерела покриття оборотних активів (6.2).

Якщо показник

Z ≤ 1,8 то, дуже висока ймовірність банкрутства,

1,8 < Z ≤ 2,7 – висока ймовірність банкрутства,

2,7 < Z ≤ 3 – існує ймовірність банкрутства,

Z ≥ 3 – ймовірність банкрутства відсутня.

Існує ще багато рзроблених моделей, які показують ймовірність банкрутства.