2.2 Вертикальний аналіз (аналіз структури)

Вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей в підсумку та оцінка їх змін.

При проведенні такого аналізу ціла частина (підсумок) прирівнюється до 100 % і обчислюється питома вага кожної її складової. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку у групі або підгрупі становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства.

Така інформація дуже корисна, тому що дозволяє керівництву відразу ж побачити можливі проблеми, такі, наприклад, як непропорційне зростання вартості реалізованої продукції у процентному вираженні відносно до доходу (виторгу) чи дебіторської заборгованості стосовно загальної суми активів.

Позитивна риса вертикального аналізу – відносні показники в цій таблиці вирівнюють негативний вплив інфляційних процесів.

Вертикальний та горизонтальний аналіз взаємодоповнюють один одного. Для цього, деколи, при аналізі балансу будують порівняльний аналітичний баланс.

В порівняльному аналітичному балансі має сенс лише подати основні розділи активу  та пасиву балансу. Порівняльний аналітичний баланс (ПАБ) характеризує:

1) структура звітної бухгалтерської форми;

2) динаміку відповідповідних показників;

3) показники структурної динаміки (зміна в часі часток відповідних статей балансу) (варто зауважити що дані показники відображають динаміку, але при цьому звільнені від негативного впливу інфляції).

Тема 4. Оцінка стану майна підприємства Тема 4. Оцінка стану майна підприємства

 

4.1 Аналіз структури майна підприємства. Аналіз динаміки майна підприємства

 

Аналіз майна підприємства здійснюється на основі агрегованого балансу підприємства та структури і динаміки активів.

Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових майна і джерел його формування.

Основними методами аналізу майна є вертикальний і горизонтальний методи, а також метод фінансових коефіцієнтів.

Основні питання, які необхідно з’ясувати при аналізі майна підприємства:

1. Загальна оцінка структури майна.

2. Аналіз виробничого потенціалу, перш за все, основних засобів.

3. Аналіз складу і динаміки оборотних коштів.

4. Аналіз джерел майна і наявності власних оборотних коштів.

5. Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують майновий стан підприємства.

Аналіз динаміки валюти балансу та його структури проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства (валюти балансу) на початок і кінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що може привести до його неплатоспроможності.

При аналізі балансу виявляють такі його статті, які свідчать про недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан.

Активи підприємства та їх структура вивчаються як з точки зору їх участі ввиробництві, так і з точки зору оцінки їх ліквідності. Безпосередньо з'ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, запасів і затрат, грошових коштів. При цьому уточнюються найбільш ліквідні активи підприємства: грошові кошти на рахунках, а також короткострокові цінні папери та найменш ліквідні активи - основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства та інші позаоборотні активи.

Якщо відбуваються зміни в структурі балансу, то щоб зробити однозначні висновки про причини зміни даної пропорції в структурі активів, проводиться детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу.

Враховуючи те, що питома вага основних засобів та необоротних активів може змінюватись внаслідок впливу зовнішніх факторів (наприклад, порядок їх обліку, при якому коригування вартості основних фондів в умовах інфляції здійснюється з запізненням, в той час як ціни на сировину, матеріали, готову продукцію можуть збільшуватися досить високими темпами), необхідно звернути особливу увагу на зміну абсолютних показників які відтворюють рух основних засобів (зміну норм амортизації та груп розподілу основних фондів, вибуття та введення в експлуатацію нових) за звітний період. Звертається увага на основні фонди підприємства, які придбані, реалізовані, ліквідовані або здані в оренду протягом поточного року.

Очевидно, що якщо на підприємстві не вводяться нові основні засоби, то їх залишкова вартість постійно знижуватиметься, в моменти введення в дію нових основних засобів їх вартість стрибкопоібно зростатиме (рис. 4.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4.1 Типова зміна основних засобів

 

На нематеріальні активи підприємства також нараховують знос, тому їх зміна аналогічна до зміни основних засобів.

На противагу основним засобам незавершене будівництво (в періоди часу коли підприємство щось будує) постійно зростає. Крім того через особливості кліматичних умов в Україні активніше будівництво ведеться у теплі місяці року. Характерний рух незавершеного будівництва відображено на рис. 4.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2 Типова зміна незавершеного будівництва

 

Як правило основні засоби становлять основну частину необоротних ативів, тому і зміна необоротних активів подібна до зміни основних засобів.