- •Організіція виробництва (вопросы)
- •Підприємство як самостійна виробнича система.
- •Особливості, цілі і сутність функціонування підприємства.
- •Види промислових підприємств.
- •Виробнича структура підприємства.
- •Організаційна структура підприємством: принципи формування і фактори впливу.
- •Типи організаційних структур управління.
- •Поняття про виробничий процес. Основні принципи організації виробничого процесу.
- •Поняття про виробничий цикл, визначення його тривалості. Шляхи скорочення тривалості виробничого циклу.
- •Типи виробництва і їх техніко-економічні характеристики.
- •Організація потокового виробництва.
- •11. Гнучкі виробничі системи.
- •12.3Начення, задачі і структура інструментального господарства
- •13. Методи організації та управління інструментальним господарством.
- •14.Значення і задачі ремонтного господарства.
- •15.Система ремонту устаткування.
- •16.Організація проведення ремонтних робіт та технічного обслуговування устаткування.
- •17.3Начення і задачі енергетичного господарства . Його структура і технічна база.
- •18.Призначення та завдання транспортного господарства.
- •19. Організація транспортних перевезень та розрахунок потреби у транспортних засобах.
- •20.Значення, задачі і структура складського господарства.
- •21.Організація складських робіт.
- •22.Організація тарного господарства й упакування продукції
- •23.Структура та завдання технічної підготовки виробництва.
- •24.Організація виконання науково-дослідних і експериментальних робіт.
- •25.Організація конструкторської підготовки виробництва.
- •26.Організація технологічної підготовки виробництва.
- •27.Організація організаційно - економічної підготовки виробництва.
- •28.Методи організації переходу від випуску старих виробів до нових.
- •29.Організація освоєння виробництва нових виробів.
- •З0. Найбільш ефективні заходи скорочення термінів і підвищення ефективності підготовки виробництва нових виробів. (не нашли)
Особливості, цілі і сутність функціонування підприємства.
Підприємницькі відносини складають серцевину ринкової економіки. А головною ланкою, первинним осередком цих відносин виступає підприємство. Домінуюче місце серед суб'єктів підприємництва належить такому суб'єктові, як підприємство. Це зумовлено особливими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі, а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах та послугах.
З економічної точки зору, підприємство самостійно здійснює індивідуальне відтворення, тобто організовує виробництво, для чого наймає робочу силу, купує сировину і матеріали, напівфабрикати в інших підприємств, платить за це готівкою або бере в кредит, користуючись безготівковим обігом, свої товари продає чи тимчасово складає. Шляхом інкасування готівки або занесення на банківський рахунок своїх претензій (заявок на права володіння) підприємство перетворює продукцію в ліквідні засоби, якими сплачує борги чи тримає її як ліквідний резерв для покриття нових закупівель. Так здійснюється повторення процесу виробництва, і кругообіг починається знову.
Для ефективного господарювання кожне підприємство має сформувати загальні цілі. Цілі - це те, до чого прагне чи має здійснити персонал підприємства. Залежно від економічного стану, етапів життєвого циклу підприємства його загальними цілями можуть бути: 1) прибуток; 2) завоювання нових ринків збуту продукції та послуг; 3) організаційний розвиток; 4) відродження та інше. Загальні цілі підприємства конкретизують його місію. Загальні цілі підприємства розробляються вищим керівництвом на основі місії підприємства і доводяться до кожної його ланки (підрозділу) управління. Виходячи із загальних цілей підприємства кожна ланка (підрозділ) розробляє свої (локальні) цілі для досягнення загальних.
Нині на підприємствах розробляються такі цілі: 1) довгострокові (більше 5 років); 2) середньострокові (від 1 до 5 років); 3) короткострокові (до 1 року);
Розвиток економіки на сучасному етапі, неминучість і необхідність перехідного періоду від однієї системи господарювання до іншої, трансформації адміністративної системи і механізмів керування в ринкові ставлять перед підприємствами проблеми адаптації до нових умов. Від їхнього рішення залежать пристроенность, виживання підприємств, гнучкість їхнього реагування на зміни зовнішніх причин, на фактори нестабільності і невизначеності, що присущи нинішньому перехідному періоду.
Тому необхідно розглянути основні проблеми, що стоять перед підприємництвом в умовах переходу до ринкових відносин, і побудувати для їхнього рішення механізми адаптації, що дозволять шляхом узгодження цілей підприємства, інтересів власника, різних груп і категорій трудящих шляхом створення відповідних моделей і методів перебудови і розвитку систем підприємства забезпечити місце в ринковому середовищі й ефективне в ньому функціонування .
Насамперед необхідно поставити завдання створення таких перетворень, що б мали природний, органічно їм властивий характер здійснення, а по-друге ( теоретично сформульований (на рівні підприємства) загальний методологічний підхід до викорінювання застійних явищ в економіці, що лежить в основі дезинтеграцї керування і виробництва, диференціації форм власності. Визначена сутність цього підходу, що враховує монополізм виробників, що існують, сформовані ще до перехідного періоду, особливості системи керування і господарювання, наявність державної форми власності, і полягає в поділі дуже великих підприємств, процесів виробництва і керування й одночасному переході до змішаних форм власності.
Вихідною позицією в мотивації перебудови і розвитку систем підприємства є те, що кожна група і категорія трудящих повинна мати інтерес для досягнення цілком визначених конкретних цілей, що у сукупності забезпечують ефективне функціонування підприємства в умовах переходу до ринкових відносин і на довгострокову перспективу при стабільній економічній ситуації. При цьому необхідно розглянути загальні елементи мотивації, що відносяться до всіх груп і категорій трудящих, і спеціальні, що поширюються на окремі групи і категорії.
Ефективність роботи підприємства, усіх його систем і механізмів багато в чому визначається зовнішніми факторами, що діють на мікрорівні. Необхідно розглянути два блоки питань з цієї сфери, що тісно зв'язані з механізмами адаптації підприємства, управління якістю продукції, роздержавленням і приватизацією, а також шляху і методи їхнього удосконалення з метою створення для підприємств середовища найбільшого сприяння.
Особливо важливим стає питання використання нової функції управління для промислових підприємств - прогнозування. Заслуговує вивчення розроблена прогнозуюча система і прогнозні моделі технічно-організаційного розвитку, а також методологія і методика моделювання взаємозалежної стратегії розвитку технічно-організаційної й організаційно-економічної системи підприємства.